Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Ілля Рибалко (1979)

Рубрики


Огляди

  1. Вночі і вдень
    Метелика пурхіт - оце зв'Язки ночі;
    Цей звук - наче пір'я, що лагідно хоче
    Овіяти, тронути, доторком тОнким
    Леліяти тишу, звучати не-тоном -
    Щоб дати мені чути думки наспів:
    Я чую! Тоді я збагнув! Зрозумів!
    Здалося, що знаю про щось... але як?
    Знов - порожньо, тихо, я наче закляк...
    Лиш пурхання тихо від лампи звучить.
    Я чув? І я знав? Та я знав лиш на мить...

    А вдень - м'ясорубка думок і подій, -
    Не чуєш свій голос, не знаєш: він - твій,
    Чи ні вже звучить в голові замакітреній, -
    Розтерли думки, наче мак; і розідрано,
    Гулко і глухо, і верескно, й голосно,
    Голос мій наче розтерзано, роздрано,
    Весь час кричить, наче це - не моє,
    Наче щось дике в мені щось жиє...

    Стоп! Зупиняю в думках бій мечів...

    Де той метелик, що пурха вночі...

    2017



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  2. Все так
    Під час дощу закохані зближаються;
    Ці цяточки згори цілують вас і знають це.
    І крапотять краплинки заклопотано:
    Закохані де? Де, де-де закохані?

    І падають дощинки нам на вії,
    І закривають очі, як снодійне.
    Змиваючи буденність нам на лицях,
    Шепочуть: де кохана? Притулися!

    Так-так, біжу-біжу, лечу,
    Іду-іду, я чую, я вже чу-!..

    Та іноді ніякий дощ не може нас наблизити,
    І різна в нас погода, час - різницею,
    Тож і ходжу як той Мольфар по горах висохлих,
    І кличу дощ, і закликаю дощик випасти:

    - ДОще-дощЕ, випади ще!
    - Іди-іди, дощику, зварю тобі борщику...
    - Іди дощик в серця горщик...
    - Кохання, зійди, дощем обійми...

    Так-так, так-так,
    Так-так, все так...
    2017



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --