Усі коментарі - Володимир Бойко

Коментатор Володимир Бойко, [ 2016-01-02 23:20:47 ],
на сторінці твору "***"

Спасибі за красиву поезію, Заворожлива Жінко!

Коментатор Володимир Бойко, [ 2016-01-13 15:31:19 ],
на сторінці поезії "* * *" Бойко Володимир

Заради чого й живемо.

Коментатор Володимир Бойко, [ 2016-03-03 00:18:27 ],
на сторінці твору "***"

Загалом я неримованих віршів не сприймаю, але ось цей прочитав із задоволенням. Проймає мало не до сліз.

Коментатор Володимир Бойко, [ 2016-03-04 23:24:32 ],
на сторінці твору "***"

Сильно і переконливо. Лише одна пропозиція - у найпершому рядку краще б не "винирнув" а "виринув".

Коментатор Володимир Бойко, [ 2016-03-05 00:13:46 ],
на сторінці поезії "* * *" Бойко Володимир

Якщо цей гітлерівський лозунг ("Ein Volk, ein Reich, ein Führer") навести повністю, то він стосується швидше Путіна. Мова тут до чого?

Коментатор Володимир Бойко, [ 2016-03-05 11:28:29 ],
на сторінці поезії "* * *" Бойко Володимир

Тези "українським фашистам" Ви хоч і не використовували, а «соловїну» у фашистський лозунг таки вмонтували. Цим самим, свідомо чи несвідомо, нагадали один з улюблених прийомів путінської пропаганди, які своє вторгнення в Україну виправдовують необхідністю звільнити Україну від фашизму. А ще нагадали про «антифашистські мітинги», які організовувала влада Януковича по всій Україні у передчутті свого кінця, тим самим розпаливши конфлікт, який при безпосередній участі Росії триває і досі. Це по-перше. По-друге, визнаю, що представникам різних, досить віддалених територій України, досягти єдності думок у мовному питанні інколи проблематично. І ваша теза, що носії суржику представляють «більшу частину народу українського», мені видається явним перебільшенням. Що значна частина населення є російськомовною – так, це загальновизнано, але ж не «суржикомовною». Мешканців української «глибинки», які розмовляють «суржиком», я не мав на увазі і вибачаюсь перед ними. А от із «суржиком» людей публічних, не тільки мовним, але й моральним, не змирюся ніколи.
Культивування і пропаганда суржику набуває все більших масштабів. Чого вартий лише «Віталька» - єдиний придуркуватий «хохол» у «нормальному» російськомовному оточенні. А Сердючки, Кролики і прочая, і прочая...Далі відсилаю Вас до коментаря Вікторії Торон, щоб не повторюватись.

Коментатор Володимир Бойко, [ 2016-03-05 11:29:08 ],
на сторінці поезії "* * *" Бойко Володимир

Тези "українським фашистам" Ви хоч і не використовували, а «соловїну» у фашистський лозунг таки вмонтували. Цим самим, свідомо чи несвідомо, нагадали один з улюблених прийомів путінської пропаганди, які своє вторгнення в Україну виправдовують необхідністю звільнити Україну від фашизму. А ще нагадали про «антифашистські мітинги», які організовувала влада Януковича по всій Україні у передчутті свого кінця, тим самим розпаливши конфлікт, який при безпосередній участі Росії триває і досі. Це по-перше. По-друге, визнаю, що представникам різних, досить віддалених територій України, досягти єдності думок у мовному питанні інколи проблематично. І ваша теза, що носії суржику представляють «більшу частину народу українського», мені видається явним перебільшенням. Що значна частина населення є російськомовною – так, це загальновизнано, але ж не «суржикомовною». Мешканців української «глибинки», які розмовляють «суржиком», я не мав на увазі і вибачаюсь перед ними. А от із «суржиком» людей публічних, не тільки мовним, але й моральним, не змирюся ніколи.
Культивування і пропаганда суржику набуває все більших масштабів. Чого вартий лише «Віталька» - єдиний придуркуватий «хохол» у «нормальному» російськомовному оточенні. А Сердючки, Кролики і прочая, і прочая...Далі відсилаю Вас до коментаря Вікторії Торон, щоб не повторюватись.

Коментатор Володимир Бойко, [ 2016-03-05 15:00:50 ],
на сторінці твору "***"

В такому разі Ваше володіння мовою слід визнати досить пристойним, на відміну від тих, хто, все життя проживши в Україні, не навчився по-українськи ані говорити, ані думати.

Коментатор Володимир Бойко, [ 2016-03-09 23:44:26 ],
на сторінці твору "***"

Як у колишнього державного службовця, у мене виникла підозра, що Ви теж могли бути причетні до цієї професії - надто детально і, можна сказати, натхненно, виписуєте усі нюанси цього "ремесла". Помітне бажання поквитатися з чиновною братією. І ще одна пропозиція - у останньому рядку, видається, краще вжити слово "мимохіть". Як аргумент, додаю скорочений витяг із "Словопедії": "мимохідь – мимохіть.
Розрізняються значенням.
Мимохідь. Минаючи когось, щось. Переносно: не зосереджуючись на чомусь; між іншим; побіжно... У вимові й графічно мимохідь іноді плутають із мимохіть, яке передає інший зміст. А саме – без певного наміру; несвідомо; мимоволі." Хоча я не мовознавець - просто "любитель".

Коментатор Володимир Бойко, [ 2016-03-13 23:46:17 ],
на сторінці твору "***"

Негоже такому майстрові допомоги просити. Слово – теж зброя.

Коментатор Володимир Бойко, [ 2016-03-19 23:07:06 ],
на сторінці поезії "Як без тебе?" Яресько Уляна

VAE VICTIS

Коментатор Володимир Бойко, [ 2016-03-19 23:10:54 ],
на сторінці поезії "Як без тебе?" Яресько Уляна

Коментатор Володимир Бойко, [ 2016-04-21 00:38:28 ],
на сторінці твору "***"

Гарний вірш, але сумний, як наші реалії. "В мороці проблиски раю" - як світло у кінці тунелю. Отже вихід є.

Коментатор Володимир Бойко, [ 2016-04-24 18:54:31 ],
на сторінці твору "***"

Зворушливо, щиро. Написане Вами близьке мені й тим, що дуже нагадує історію життя моїх батьків. Дякую!

Коментатор Володимир Бойко, [ 2016-06-13 23:19:57 ],
на сторінці поезії "Автобус примар (пародія)" Бойко Володимир

А ще прикольніше написати.

Коментатор Володимир Бойко, [ 2016-06-26 00:24:37 ],
на сторінці поезії "***" Бойко Володимир

Настрій скороминущий, а біологічний вік - ні. На жаль.

Коментатор Володимир Бойко, [ 2016-07-31 08:37:43 ],
на сторінці поезії "* * *" Бойко Володимир

Хоча у первісному варіанті було більш відоме, але менш цензурне слово - х*йла.

Коментатор Володимир Бойко, [ 2016-08-05 02:41:34 ],
на сторінці поезії "* * *" Бойко Володимир

Неабияк зацікавила фраза: «І ще за часів Олеся, Самійленка, Вороного вже ввели правило римувати різні частини мови.» Хто ввів, коли, і де це написано? І хто цього дотримується? Ось згадуваний Олександр Олесь:
Лови летючу мить життя!
Чаруйсь, хмелій, впивайся
І серед мрій і забуття
В розкошах закохайся.
Поглянь, уся земля тремтить
В палких обіймах ночі,
Лист квітці рвійно шелестить,
Траві струмок воркоче.
Чому ж стоїш без руху ти,
Коли ввесь світ співає?
Налагодь струни золоті:
Бенкет весна справляє.
І це у одному лише вірші – якого особисто я вважаю його у О.Олеся найкращим.
А ось і Ярослав Чорногуз:
На повний голос тут співаю,
Бо корінь ще отут не всох,
Тут за життя спізнав я раю,
Бо тут живу, бо тут – кохаю,
Бо тут на творчість надихає
Митець великий – Велес-Бог.
О нагострися, нагострися
Народний той сердечний слух,
О відродися, відродися
У наших душах вільний дух.
Коли в них справді залунає
Могутній хор своїх Богів
То яра сила забуяє,
І нас ніколи не здолає
І найсильніший з ворогів.
І це лише у одному вірші, опублікованому у ПМ 01.08.2016.

Коментатор Володимир Бойко, [ 2016-08-05 08:42:38 ],
на сторінці поезії "* * *" Бойко Володимир

Неабияк зацікавила фраза: «І ще за часів Олеся, Самійленка, Вороного вже ввели правило римувати різні частини мови.» Хто саме ввів, коли і у якому циркулярі це написано? І хто цього беззастережно дотримується?

Ось згадуваний Олександр Олесь, вірш «Чари ночі», один з кращих українських ліричних творів початку ХХ ст.:

Лови летючу мить життя!
Чаруйсь, хмелій, впивайся
І серед мрій і забуття
В розкошах закохайся.

Поглянь, уся земля тремтить
В палких обіймах ночі,
Лист квітці рвійно шелестить,
Траві струмок воркоче.

Чому ж стоїш без руху ти,
Коли ввесь світ співає?
Налагодь струни золоті:
Бенкет весна справляє.

Ось Володимир Самійленко, вірш «Патріоти»:

Два хлопці укупі стояли,
А третій дививсь оддалі,
Як ті гаряче розмовляли
Про долю своєї землі.

Один у широкій промові
Народні права боронив;
Він докази всі наукові
По пунктах як слід розложив.

А третій не мовив нічого:
Він мовити красно не міг,
Але задля діла святого
І жив він, і в землю б поліг.

Ті двоє, з балачки втомившись,
Веселі собі розійшлись,
А третій стояв зажурившись
І наче дивився кудись.

А ось і Ярослав Чорногуз, вірш «Моя сповідь», опублікований у ПМ 1 серпня 2016 року.

«На повний голос тут співаю,
Бо корінь ще отут не всох,
Тут за життя спізнав я раю,
Бо тут живу, бо тут – кохаю,
Бо тут на творчість надихає
Митець великий – Велес-Бог.

О нагострися, нагострися
Народний той сердечний слух,
О відродися, відродися
У наших душах вільний дух.

Коли в них справді залунає
Могутній хор своїх Богів
То яра сила забуяє,
І нас ніколи не здолає
І найсильніший з ворогів.»

Коментатор Володимир Бойко, [ 2016-08-19 01:51:24 ],
на сторінці поезії "Світанок" Бойко Володимир

Дякую. А за епіграф можна було б взяти слова Ґете: "Зупинись, мить, ти прекрасна!"

	Логін		Пароль

	Зареєструватися?
	Забули пароль?