Падав метеорит


Догоря зоря і мабуть то лише омана

Дурненька звичка загадати, що не слід

То ж не зоря, злетіла із туману

А просто в атмосфері догорів метеорит...

За якусь мить обтерлась твердь об суміш газів

За долі тисячні розпорошився світловий заряд

Отак і те що загадав, як не збулось одразу

То й збудеться воно навряд

Бо час минає, спливає безупинно - невблаганно

І все, що ти хотів колись, частково мо й збулось

І та яку хотів до себе пригорнути, панна

Бувало й посміхнулася... здалось?

Та ні, здається тільки ворог, хто полохливо лупає баньками

Хай і не віриться у різні забобони, порох

Чекає на іскру між днями

І якщо ми не зможемо для себе здійснити те чого чекаємо весь вік

То ні зоря, ні чорне небо, не допоможе і не кине манни,

То був всьоголише метеорит і він вже зник.

Стихи 7 марта 2014

Шукає людина людину


Шукає людина для себе людину

По стилю, по зросту, шукає по силі

Все підбирає і перебирає, на смак і на колір

Навкруги й мухи не помічає



Шукає вже рік, вже два і вже десять

Позаду на плечиках варіанти висять

Не вдягне вже їх, не вийде у люди

З ними вже точно ніколи не буде



А поряд, шукає людину людина

Як секенд жбурляючи всіх через спину

І з купи - юрби не знаходить нікого

Хто б підійшов для неї - для нього



З різних боків сунуться фронтом

Всеменша між ними і менша межа

Лиш коли зіткнуться лобом до лоба

Напишуть і свого навіки вірша

25 февраля 2014 09:01:05

Недосказаних слів тексти

Шарудінням порушують сни

Пожовтілі від часу листи

Неможливо, на жаль, втекти

Стерти теж неможливо з сторінки

Те чого не хотілося залишить в віки

Чому ж воно так - головне піде у чорновики?

Хай ростуть собі далі, дубовим, не тлінним стовпом

По наростаючій, спроби невдалі, архіви пишуть "welcome"

В них зібралися слів недосказаних тексти

Й шарудінням порушують сни

Пожовтілі від часу листи

Неможливо, на жаль, втекти

Вірш про нерозділені почуття


...сумний - нудний - плаксивий...


З твоїх слів рветься слізьми гарячими біль...

Не гаси всі надії... залиш хоч одну... хоч намить...

Після снів знов реальність, розвіявся хміль...

Ти у снах залишилась, а я тут де у серці щимить...



Іще мить і вже ніч, і я знову у сні

Бачу мрію і бачу що здійснення є десь...

Ти даруєш тепло, пірнаєш в обійми мені...

І до ранку живу... і до ранку ми разом

Напевне

До солі життя


...


Я вірю що прийде щасливий кінець

Кінець коли прийде - я буду щасливий

Щасливий я буду, хай йому грець !!!

Життя покладу, а так воно й буде !!!

А що ще для щастя ? Бійка і воля

Кохана щоб поряд і друг не підводив

Щоб щастя знайти то ще мало до солі

До солі життя - тільки тиша на подив

Лише тихенько в долонях тримати

Щоб не злякалось шаленого сміху

Донести б лише до порожньої хати

І щастям її наповняти не лихом

Стихи 1 декабря 2013 14:05:48
Автор: Славiк
Про гріхи
...

Дарунок долі,а чи біда ?

Достоту блага і без труда

Усе, що легко тобі далося

Спливає вмить й тебе потопить наче вода

...

Слова тобі, що славлять ницість

То нагла підлість і бійся їх

Ти тільки дух і твоя якість

Нести його не взявши гріх

...



Не гріх украсти - в злодіїв маски

Не гріх убити - у собі злість

Не гріх і зрада - своїй гордині

У себе віра - то теж не гріх

Стихи 9 ноября 2013 13:52:06

Маленькі радощі

Маленькі радощі.

Комусь дощі нічні, розмиті ліхтарі за склом

За душу міцно ухопивша швидкість

Чи просто радість сплетена з трави вінком

На обраних галявинах закалатавшим серцем

Маленькі радощі.

За чийсь чудовий день, розділені в листі веселим сміхом

Маленькі радощі - малесеньких людей, закоханих безмежним світом

Маленькі радощі.

Скотились по щоках, не втримати... та мабуть непотрібно

На волю рвуться... Он у небі птах !!! І ти, як він, розчинишся безслідно

В маленьких радощах

Бажаю хай тонуть усі твої якісь малі незгоди

Маленькі радощі, у них таїться суть, у будь якому разі, чудової погоди

Стихи 10 ноября 2013 18:23:41


Заломлене світло твоїх окулярів


Заломлене світло твоїх окулярів

Зайчик, веселка, вогонь Прометея

Гарчик з горою тримався на хмарі

Ген розлилося з його весілля



Як до застілля вино і закуски

Блимає літо, іскриться зорею

Заломлене світло твоїх окулярів

Для кожного з днів понурість у друзки



Хто б не шукав у глибинах - висотах

Де б не блукав самотній мислитель

Тут, лиш в простому заломі проміння

Відкрито кожному - медок у сотах



Такі якісь смішки, дивинки - чари

Гуляє скрізь собі без кари

Наскрізь проколююче хмари

Заломлене світло твоїх окулярів

Стихи 30 октября 2013 23:48:29

Лишаєшся Ти

Десь за сивим туманом ховає свою силу даль

Ногами - і то непогано, якщо поруч пара - разом ми сталь

Стирати ще поки рано з карти світів наші сліди

Все, що минуло - минуло немарно, коли поруч лишаєшся ти

Лишаєшся ти

Зникають у сутінках ще одні вежі, вожі все в тих же незримих руках

Ні не для нас створені межі, то не про нас - розпач і страх

Нами трощили вікову кригу, бо нами ж кували мечі

Ми разом - тому що - ми сила, і вже не шукаєм до щастя ключі

Стихи 22 февраля 2013 18:40:21
Автор: Славiк




Ти, не більш ніж просто - ти


Комусь і білий сніг не білосніжний,

Кому болото теплий прихисток для сну.

Як щось ти знаєш, ще не мудрий і всевишній.

Теміс ти не одуриш, вона лиш знає істинну одну.

Ранкова спрага, ритмічно пульсуючий біль
Ти тінь, невидима птаха, лишаєш лиш хміль
Страшає можливість втрати серця
Врачає твій слід послаблений зір
Ти тінь, невидима птаха, зникаєш, приходиш звідкіль ?