•  * * *

Це пульсування безлічі краплин
там, де правічний безмір часоплину.

•  * * *

Із мови бджіл на мову джерела
я переклав слова повеликoдні.

•  * * *

Ми житимемо там, де ми жили –
Де сон метелика, де спомини бджоли,

•  Дитинство. Провінція. Ретро

... Що там було, стривай?
Задуха декорацій,

•  * * *

... а я не стояв, не стою і не стану
Отам, де мурмила плебейського стану,

•  Максиміліан Волошин
Шляхами Каїна. Трагедія матеріальної культури

З сукупності
Надмірностей, бистрот,

•  Наомі Шемер. ЗОЛОТИЙ ЄРУСАЛИМ. Пісня

Наомі ШЕМЕР                            

•  * * *

... веснóпис... літопис... богопис... Агов!
Ще сяйво вишневих моїх корогов,

•  * * *

... лови мене, мій світе! О, лови!
В кублі – пташина, у норі – лисиця.

•  Леонард Коген. ОСЬДЕ ВАЛЬС

(За Федеріко Ґарсія Лоркою)
Десять гарних панянок у Відні.

•  Герта Крефтнер. П’ЯНА НІЧ

Смакує джин і так, і сяк,
а содову не пити, й

•  Няв!

           Пам’яті Макса

•  Бджілка

Туди, де гречка біла,
В солодкий білий світ

•  Ведмідь

Він був простий собі ведмідь
І жив серед ведмедів,

•  Верблюд

У верблюда – перестуда,
Ну й халепа у верблюда...

•  Вуж

З усіх вужів найвужчий вуж
кудись повзе між двох калюж,

•  Півні

Півні співають опівдні,
Співають опівночі півні, –

•  Про чаплю та їжака

І не важко
анітрохи,

•  Слоненя

Слоненяті снився сон,
Що воно – великий слон.

•  Кит

Ките, ките, покатай!
Сяду верхи на кита й

•  Поросяча година

О двадцять першій п’ятдесят
П’ятнадцять синіх поросят

•  Обіймімось!

                    Пам’яті Тьопи, Макса, Ніки,
                    Філі, Бусі, Лади, Біляни,

•  Весна

Я вранці встав, і день устав
і тихо дивиться у став,

•  Три мисливці

Зійшлись мисливці, де ріка
Ховається у полі, –

•  Леа Ґольдберг. Дивний сад

(уривок)

•  * * *

… що там поза овидом жаріє?

•  * * *

… громи, погроми, згарища, гонитви.

•  Еміль-Антуан Бурдель.
Велика трагічна маска Бетговена

Веди мене, мелодіє, веди,
Неси мене і сили дай для злету -

•  * * *

Всеспалення, шкарлат і багряниця.
Всепрощення, всепáвітер, габа

•  Максиміліан Волошин
Північний Схід

Чортівня завила, загуляла
По Росії – мерхне білий світ, –

•  Tenebrae. Псалом

Спаси мене, позанебесний Отче,
О, як воно клубочеться й клекоче,

•  * * *

Поміж ровів, каналів і канав,
Де в молитвах вечірніх німина є,

•  Хаїм Нахман БЯЛІК. На порозі Бет-Мідрашу  

Я знову, рідний храме, став твоїм,
Торкнувшись порохнявого порога.

•  Пауль Целан. Найбіліший голуб злетів...

Найбіліший голуб злетів – я можу тебе любити!
У завмерлім вікні коливання завмерлих дверей.

•  Пауль Целан. В Єгипті

Ти мусиш промовити оку чужої: Обернися на воду.
Ти мусиш тих, що знаєш з води, шукати в оці чужої.

•  * * *     Михайлині Коцюбинській

... а тоді примарились лілеї,
сяєво зволожених лілей.

•  * * *

Досі смакує скоринка черства,
Досі лежить недосяжна верства,

•  * * *    Пам’яті Катерини Бучиної

Чи приверзеться, чи то примикититься:
Трощена цямрина, брижі при дні,

•  * * *     Сергієві Рохманову

Ані світиночки в темряві, ані
Голосу темної корби, коли

•  * * *

... і сад, і коло золотаве
навколо саду і чола,

•  МУЗИКАНТ. 1943     Валентинові Мордхілевичу

Не полонез. Ні жидів, ні поляків
Поле не знає. Це поле не макове.

•  * * *

... пошепки: „Димовища, сірчані
Пломені од мене одведи,

•  * * *    Марії Фішбейн

... ще невтаємничені... ще ниці...
У прачорній пíтьмі прастоліть

•  ВЛАСКОР. 1934

Коли осатанілі зави й зами
Задихано посунуть на пором,

•  МУЗИКАНТ. 1942

Хвища вгорнула повісмо бараків,
Там, поза хвищею, жевріє Краків,

•  * * *     Його Блаженству Любомирові Гузару

Оця свіча погасла, і оця
Свіча погасла, і оця свіча є

•  * * *     Любомирові Пирогу

Поскидаймо файні мешти*,
Повзуваймо постоли.

•  EXODUS     Авіві Фішбейн

Усі марноти, всю мороку
забувши там, де пилюга

•  * * *     Леонідові Череватенку

Юга колихлива довкола вола,
Довкола долини, довкола дороги,

•  Р. Марія Рільке. Осінній день

Час, Боже. Безмір літньої пори.
Кинь горню тінь на сонячний годинник,

•  * * *     Олені

сонце
пряж

•  Р. Марія Рільке. Карусель

Кружляє дах, і тінь його кружля,
Сповільнено кружляє кружина,

•  Р. Марія Рільке. Ти є жебрак...

Ти є жебрак, ні дещиці не стало,
ти камінь, що не вкублиться ніде,

•  Р. Марія Рільке. Оливовий сад

Він підіймався вгору між олив
невидний, сірий, він у сірім листі

•  Ґеорґ Тракль. Зимовий вечір

Лине сніг біля вікна,
Дзвони дзвонять вечорові,

•  * * *     Олені

Це вони, розпорошені гарби,
Це вони, спорошілі горби,

•  * * *     Пам’яті Олександра Матусовського

...поперемелювали жорна
ніжнозелену світлотінь,

•  * * *     Іванові Крячку

Господи, порожньо в нашій господі,
Господи, холодно й вогко, насподі

•  EXIL

…а ще плакат:
вусатий кат

•  * * *     Ларисі Скорик

Ця вулиця зникома,
Це дерево старе,

•  * * *

Я ще благаю сторожу високу:
Позанебесна моя охороно,

•  1901

Сниво показують, можна дивиться,
Поки його не звели нанівець:

•  ПЕРЕСАДКА. 1948

Битий шаг переказали,
Чутку переповіли,

•  1949

Ще не джерсі, ще часи фільдеперсу,
Вибрані глави “Короткого курсу”,

•  1953

Дивна Книга про смачну,
Перетравлювано-свіжу

•  1954

Щойно розтало. І знову промерзло.
При керогазі горлали про мерзо,

•  * * *     Олесеві Скіпальському

Прозору тінь передніч перетну,
Тремке свічадо, необоротну,

•  * * *

…і щастя це — хвилини півтори.

•  * * *

Десята ранку. І квиток без дати.
І поміж оксамиту запинал

•  AB ANTIQUO III

На горах мороку, на пагорбах імли
Вони Його уздріти не могли.

•  * * *

Сім тисяч літ мине,
І золотого дня

•  ДИТИНСТВО

…І друг іще не мрець, і я
Ще не школяр, і ми

•  * * *

Коли ми невмирущими були,
Поза липневим літеплом, коли

•  ПОГАР. 1995

…І чорний крук на чорному сидів,
І не було ні жител, ні садів,

•  * * *     Вікторові Ющенку

…ще теплого Великодня пора.
Він визира її з-поза Йордану,

•  * * *     Богданові Бойчукові

…І вже вуста судомою звело,
І прийняла душа неопалима

•  КРИМ. ЛІТО.     Ріталієві Заславському

Закрити очі. Тільки дотик.
І вже немає вороття.

•  КРИМ. ОСІНЬ

Хворе осіннє море дихає важко, нерівно,
Білі у морі хвилі, в чорному штормі — грім.

•  * * *

Хвильку прохолоди й супокою
В ці липневі, ці спекотно-білі

•  * * *

Я вбитий був шістнадцятого року.
Щось там цвіло й бубнявіло, нівроку,