Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Олександр Олехо (1954)
Граматичні помилки були, є і будуть! За шкільні роки не написав жодного диктанту без хоча б однієї помилки. Каюсь, каюсь, каюсь...

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Олександр Олехо, [ 2019-11-26 14:29:43 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Олехо Олександр

Дурню міняєш на розумне,
а час мине і навпаки,
глузд віддаєш за щось бездумне.
Такі ми, видно, муд(р)аки…
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-12-13 17:55:39 ],
на сторінці поезії     "Отут і сьогодні..."   Олехо Олександр

Чекав би Вас з лімериками.
На темі Бермудських глибин можна високі арарати житєйської філософії будувати.
Цікавий вірш.
І Ваша творчість кращає.
Таїлися в бермудах.

Дякую,
Ю. С.
Коментатор Олександр Олехо, [ 2019-12-13 19:51:57 ],
на сторінці поезії     "Отут і сьогодні..."   Олехо Олександр

Дякую за позитивне слово. Із глибини у вись - це омріяний вектор всіх віршарів. А по дорозі трохи доморощеної філософії. Лиш би талану стало...
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-12-22 10:49:14 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Олехо Олександр

Знаючи, з якою серйозністю Ви ставитесь до віршів, читач намагається підтягнути і свою.
І от:
- байки. Чомусь подумалося про гру слів, які пов'язані і з роверами. У столиці з ними таке було... Вандалам сподобалося, мабуть, більше за всіх.
Наголоси зі звичайними байками однакові;
- хибний, напевно таки хибний шлях до міського голови столиці простягнувся далі. Ретроград. Гра значень і закінчень. Стольний град і все таке інше.
Вірш з самого початку сприймається як загадка, шарада. Звідси і читацькі спроби розгадати загадкові натяки;
- нормативний наголос - мара́. Так само як і хао́с. У останнього два наголоси, і вказаний вами як "О", веде вже не до міського голови столиці, а у глибини релігійної міфології. Бо таки існує і Ма́ра з великої літери і до того ж привид. Мають місце також інші версії. Читач їх не відкидає;
- далі ніч, Буття і небо (з маленької літери). Певно, краще було би з великої, якщо йшлося про дещо величне.

В цілому цікавий вірш. Можна намагатися і є що гадати-розгадувати. Не "пиріжок", а дещо більш масивне і серйозне.

Дякую, читач
Ю. С.
Коментатор Олександр Олехо, [ 2019-12-22 11:14:30 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Олехо Олександр

Вдячний за розбір "польотів". Мабуть, не дуже серйозно, якщо допускаю мАра. Головне, що дивився, але потім щось переклинило. Таке зі мною буває часто - неуважність і забутьковатість. На хаОсі поставив наголос, щоб відрізнити від хАоса, бо дійсно є два читання. Щодо "байки", то вжив як байдуже, хоча розумію, що не зовсім правильно. Але так кажуть в побуті - не раз чув і сам вживав... Ніч і небо з маленької літери - це не такий страшний гріх як мАра і байки. В першому поставлю авторський наголос, в другому може і поміняю, якщо прийде щось путнє. Ще раз дякую.
Коментатор Тетяна Роса, [ 2020-01-01 16:03:53 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Олехо Олександр

Десь так воно і є. І нічого, якби для декого, але, на жаль, для багатьох...
Коментатор Олександр Олехо, [ 2020-01-02 12:35:40 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Олехо Олександр

Дякую. За своє життя встиг надивитися всього. Але якщо у поета не болить душа за життєві незгоди(не свої, а загалу), то це дистильований поет і сльози у нього не солені... Хай би тисяча зірок на чолі.
Коментатор Вікторія Торон, [ 2020-01-02 13:34:38 ],
на сторінці твору     "Я і мої сльози (трохи фантазійної іронії)"   Олехо Олександр

Цікаво було почитати Вашу фантазію!
Коментатор Олександр Олехо, [ 2020-01-02 15:13:40 ],
на сторінці твору     "Я і мої сльози (трохи фантазійної іронії)"   Олехо Олександр

Дякую. Бо мені у ФБ моя родичка закинула, що так у багатьох починалось... А я схильний думати, що поки є незадоволення собою, то "Я" має бути більше одного. Щоб було з ким сперечатися, виправдовуватися і погоджуватися...
Коментатор Тетяна Роса, [ 2020-01-02 20:45:44 ],
на сторінці твору     "Я і мої сльози (трохи фантазійної іронії)"   Олехо Олександр

«Я» має бути завжди більше, аніж одне. Бо кожне «Я» допомагає поглянути на себе з іншого боку. А там уже й до споглядання чужими очами недалечко. Головне – уміти з тими «Я» поратись – щоб не заблукати, часом. Люблю такі речі. Водночас розважають, дивують і нагадують, що ніколи не можна стверджувати, що знаєш людину, «як облуплену», бо точно у неї десь у закутку є котресь з «Я», про яке геть усі ні слухом, ні духом… І наче й просто і про просте, але весь час виникає «А чому саме так?» і змушує уяву працювати одночасно у декількох напрямах.:)))
Коментатор Олександр Олехо, [ 2020-01-03 07:00:55 ],
на сторінці твору     "Я і мої сльози (трохи фантазійної іронії)"   Олехо Олександр

Дякую. Повністю розділяю Вашу точку зору.
Коментатор Сергій Гупало, [ 2020-01-03 09:52:54 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Олехо Олександр

щастя на рахунок Три? Перепрошую - не можу второпати!
Коментатор Олександр Олехо, [ 2020-01-03 11:52:00 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Олехо Олександр

Ну як.. Раз, два три і усі щасливі. Хто ні, хай на себе нарікає...
Коментатор Тетяна Роса, [ 2020-03-05 18:38:29 ],
на сторінці твору     "Бредятина…"   Олехо Олександр

О, якби це й справді був просто поганий сон...
Коментатор Олександр Олехо, [ 2020-03-06 08:35:27 ],
на сторінці твору     "Бредятина…"   Олехо Олександр

Життя як поганий сон. І вже давно... Зе - це чергова серія.
Коментатор Тетяна Левицька, [ 2020-03-20 19:01:17 ],
на сторінці твору     "Самоізоляція"   Олехо Олександр

Боже, читала, сміялася і думала, що це Олександр Сушко написав, приємно вражена! Дякую, Олександре, проза теж Вам вдається!))))
Коментатор Олександр Олехо, [ 2020-03-21 09:11:58 ],
на сторінці твору     "Самоізоляція"   Олехо Олександр

І вам дякую за читання. Таки так, інколи прориває погуморити, або посерйознічати, але все одно з домішкою іронії. Добре, що Ви посміялися. Сміх, кажуть, найкращий посібник імунній системі...
Коментатор Володимир Бойко, [ 2020-03-21 15:58:48 ],
на сторінці твору     "Самоізоляція"   Олехо Олександр

"Світ врятує не краса, а самоізоляція…" - фраза, гідна тиражування та усілякого поширення. А іще якийсь тиждень тому навряд чи хто б таке утнув! Часи змінюються надто стрімко...
Коментатор Олександр Олехо, [ 2020-03-22 08:23:39 ],
на сторінці твору     "Самоізоляція"   Олехо Олександр

Дякую. Врятуємося поодинці, врятуємося разом... У тих часів завжди є каверзні моменти. Мало спокою і тиші.
Коментатор Олена Багрянцева, [ 2020-03-23 20:00:05 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Олехо Олександр

мелодійно та неперевершено
1   ...   213   214   215   216   217   218   219