***
Якби кожний вчив Макіавеллі,
Якби кожний вивчив Заповіт,
Не були б тілами для Растреллі,
Дуже легко б написали звіт!
Звіт про те, як ми живемо в Світі,
Звіт про те, чи добре нам, чи ні…
Назбирали б в серці світлі миті,
Запалили б радості вогні!
Заблукали б в полі разом з вітром,
Збудували б серед лісу дім,
Поділились миром з цілим Світом,
Чисті мрії дарували б всім!
І тоді засяяла б тепліше
В синім небі Зірка Віфлеємська!
І життя було б для нас смачніше!
Навіть сіра служба офіцерська!
Уночі читав Макіавеллі.
Зранку вчив ретельно Заповіт.
Малював прозорі акварелі
І молився за наш дивний Світ!

30 cерпня 2012 р. Маріуполь

***
В небі – зірниці! У місті – дівиці!
Мирру і ладан – ковтають легені!
Хрест на чоло накладають правиці…
Праві і Ліві – на штучній арені!
Публіка стогне! Ой, публіка плаче!
В око сусідові бризкає потом!
Ти не журися так, друже-юначе!
Все ще попереду! Все буде потім?!
Потім – робота, будинок, родина,
Подорож, діти, далека країна…
Потім - весілля! І потім – зарплата!
Зараз – на штанях гігантська заплата…
Це не біда! Аби бути здоровим!
Наше життя є таким кольоровим!
Смужка біленька, сіренька і чорна …
Але безжально розчавлюють жорна
Миті, години, роки і життя…+1
Вчора і завтра – усе в забуття! +1
Праві і Ліві на штучній арені
Потом і кров’ю забризкують натовп!
Жадібно дихають літом легені…
Ставлю тут крапку, свій підпис і дату!

30 серпня 2012 р. Маріуполь

***
Цвинтар...Тиша...
Дати і Портрети…
Береза корінням
руйнує труну…
В маршрутках – люди…
В книжках – сонети…
Сьогодні ти – в світі…
А завтра – в пітьму
Гульвіса-вітер
гуляє в полі…
Віночок з берези
зриває він вщерть…
Чи варто чекати
щастя-долі?!
Що більше ти любиш?
Життя?! Може смерть?!

31 серпня 2012 р. Маріуполь

***
Політ у сні…
Ходіння по воді…
Стрибок в минуле…
Подорож в майбутнє…
Цвітіння білих
вишень навесні!
І Райдуги
буяння незабутнє!
Хрести, каміння,
труби і дахи…
Гарчання псів…
Жіночий плач і лайка…
Тобі все змалювати
до снаги!
Уся твоя реальність
– наче байка!

31 серпня 2012 р. Маріуполь

Аллах! Йєгова! Яхве! Боже милий!
Чому не мій народ є обраним у Світі?!
Стою перед тобою зовсім сивий
Що напишу онукам в заповіті?!
Чи буде взагалі щось заповісти…
Аллах! Йєгова! Яхве! Боже милий!
Малі онуки хочуть диню з’їсти,
На яблуньку під хатою залізти,
По радіо почути рідну пісню…
Восьмиконечна Зірка Вифлиємьска
Осяяла дорогу до Різдва
І молодь не розбещена студентська
До Незалежності нас разом привела!
А потім що?! А потім серіали
Маргоши, букіни, мєнти, кадзєти, соплі…
Всіх разом залюлюкали, приспали
Нас не побачиш навіть крізь біноклі…

м .Маріуполь, 8 березня 2012 р.

Море з тобою, море зі мною…
Море – amore моє!
Море весною,море з грозою…
Море моє і твоє!
Mio amore! Аmore море!
Море ковтає тебе…
Море ковтає тебе,
Обіймає…
Море бере і дає!

м. Маріуполь, 26.03.2012 р.

Не торкайся мене, як не знаєш,
Чого прагнеш від мене сьогодні!
Мою цноту ти легко зламаєш,
Хоч такий неприступний я зовні!
Не торкайся! Подумай хоч трохи,
Які сіяти хочеш горохи
На моє ніжне тіло біленьке…
На моє ясне личко гладеньке…
Що твій пензель мені пропонує?!
Що нового для нас намалює?!
Дах, кохання, вікно, силу неба?!
Це було вже! Не хочу! Не треба!
Дай щось інше! Спекотно-гаряче…
Хай твій пензель – сміється! Не плаче!
Хай твій пензель нарешті ґвалтує!
І мене хай ніхто не рятує…
Я вбиратиму кожну краплину
Цілу ніч, цілий ранок і днину…
Я віддам тобі, бо дитину…
Бо дитину народимо спільно!
Хай у всесвіті житиме вільно!

м. Маріуполь, 15 травня 2012 р.