Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Микола Вождь




Огляди

  1. Чарівна пігулка
    Почався новий день... Світанок.
    Та так і не вдалось стулити очі.
    Всю ніч у голові думки літали,
    І спутались в клубок охоче ...

    Пропало все ... Натхнення і бажання
    Робота валиться із рук
    Перед очима щось не ті картинки
    Не розумієш серця стук

    Весь організм працює під розгоном
    Він ніби дизель, що іде в рознос
    Немає колій і доріг немає
    І я зриваюсь у занос

    Забудь...Пробач... І відпусти ...
    Доводить мозок й радять друзі
    Проте не розум за кермом стоїть
    Душа і серце грають бал ілюзій

    Поради добре але йду по допомогу
    Рецепт ... Аптека ... Й у руках -
    Малесенька, білесенька таблетка ...
    Чи принесе вона той спокій в дах?


    Думки пропали в голові
    І тіло відпустило душу
    І відчуття такі сумні
    Блокують те, що ніби мушу

    на пальців кінчиках слова
    заходять в телефон безпечно
    все вияснив...
    дотяг додому і заснув.
    напевно вчасно і доречно



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
    Самооцінка: 3

  2. Повідомлення
    Не люблю месенджерів дуже,
    вони приносять сум крізь ночі.
    Бо скласти повідомлення, що ранить душу,
    простіше, як не бачать очі.

    І ось прийшло воно "прекрасне",
    і суть його що вже не Ваші ночі.
    І що ласкаві мої губи
    не поцілують ці вуста дівочі.

    Сідаєш і летиш крізь пелену.
    І перша, друга, третя передача.
    Не бачиш ти дороги наяву, лише тунель,
    що вдалину веде на вдачу.

    Зрадливий тремор рук і ніг,
    всі на обгін ідуть байдуже.
    У кожного в авто свій біль,
    ніхто тебе не спинить друже!

    Червоний. Третя, друга, перша...
    Уздрів людей і зупинився.
    Не треба брати їх з собою,
    їх світ ще досі не валився.

    Заправки... Перша... Друга... Третя...
    Ліхтар в кутку стоїть самотній.
    І рик з грудей впереміш із сльозами
    приносить для душі вже спокій.

    І несподівано скінчилось Все,
    лишилися рефлекси й навігатор.
    І є лиш трохи часу для мене -
    допоки не спрацює в мозку детонатор.

    І знову, перша, друга ... вища ...
    Вогні вже міста вигулькнули з темноти...
    Нарешті стих двигун - лиш серце свище,
    його не можна зупинити без біди.

    Вже ліг, та в голові не стало тихо
    бо мозок все шукає вихід з пустоти.
    На телефоні засвітивсь екран і пікнув.
    Ні, не читай його -
    від попереднього ще спробуй відійти.

    Не люблю месенджерів дуже,
    хоча вони у тому і не винні друже!




    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
    Самооцінка: 3

  3. ***
    Не можна себе обманути,
    Не можна грати в почуття
    Не можна серцем не скрививши
    Сказати, люблю, двічі за життя.
    Не можна викинути з серця,
    Не можна здогад загасить
    Що в ніч цю поряд із тобою
    На моїм місці - він лежить.



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: 4 | Рейтинг "Майстерень": 4

  1. Не плакав я...
    Не плакав я, то дощ ішов,
    Краплини падали на землю,
    Зривались наче з рани кров
    І рвали ніби річка греблю.

    В моїй душі дощило так,
    А люди це не розуміли,
    І лікували мені "дах",
    Навчити жити всі хотіли.

    Та ліки від грози в душі
    лише одні були...Пропали...
    Коли ти зрадила мені
    Вони для мене ядом стали.

    Не плакав я, то дощ ішов...
    Ти з чоловіком йшла додому.
    В мені кипіла дика кров.
    Згоріло все. Не вірю вже нікому..



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --
    Самооцінка: 3