Усі коментарі - Олександр Бобошко

Коментатор Ірина Павленок, [ 2006-11-30 12:56:45 ],
на сторінці поезії "Пані осене" Бобошко Олександр

найромантичніше про наймеланхолійнішу, найпроникливішу.... краса. 6

Коментатор Лариса Вировець, [ 2006-11-30 19:33:40 ],
на сторінці поезії "У вагоні" Бобошко Олександр

Що ж Ви хлопцеві бажаєте? Щоб в нього натхнення зникло?

Коментатор Ірина Пиріг, [ 2006-11-30 23:51:21 ],
на сторінці поезії "Пані осене" Бобошко Олександр

Насолоджуюся Вашою поезією, Олександре.
Дякую.

Коментатор Хуліо Колоксай, [ 2006-12-01 07:47:21 ],
на сторінці поезії "У вагоні" Бобошко Олександр

бажаю ще й іншої палітри відчуттів :)

Коментатор Тетяна Рибар, [ 2007-01-13 22:50:12 ],
на сторінці поезії "Пані осене" Бобошко Олександр

Так галантно... Вишукано... Одним словом - ЗАХОПЛЮЮЧЕ!
З повагою.

Коментатор Ганна Осадко, [ 2007-01-26 16:15:30 ],
на сторінці поезії "* * *" Бобошко Олександр

Цікавий вірш, Олександре. Майже новела, причому двопланова - тут і дія фізична означена доволі яскраво, і філософське підгрунтя вловлюється чітко. "Отак ми і ходимо..." - файно, їй-бо, файно! (а план перший - себто дія фізична - нагадало "Депеш Мод" Жадана) та і, власне, кожного, кому ...надцять.

Коментатор Ганна Осадко, [ 2007-01-26 16:17:54 ],
на сторінці поезії "* * *" Бобошко Олександр

Як же ніжно-преніжно, ласкаво, напівподихом, напівдотиком, навшпиньки... І це ж є десь така любов! Із білою заздрістю до світлоокого дівчати - Я.

Коментатор Тетяна Мельник-Добрушина, [ 2007-01-26 16:20:25 ],
на сторінці поезії "* * *" Бобошко Олександр

Текст досить гарний. Однак остання строфа все псує. Якась майже офіційна настанова-висновок на фоні ліричної сповіді автора. І до того ж нагадує один дуже знаменитий приспів із пісні: "Я готов целовать песок, по которому ты ходила..." Якесь шаблонне, трохи стерте закінчення.

Коментатор Ірина Павленок, [ 2007-01-26 18:01:07 ],
на сторінці поезії "* * *" Бобошко Олександр

Олександре, як написала колись Лариса Вировець: " я твої вірші не читаю, я їх п"ю..." хочеться підписатися під кожним словом... Дяка:) Так справжньо і ніжно і природно... 6

Коментатор Ірина Павленок, [ 2007-01-26 18:03:32 ],
на сторінці поезії "* * *" Бобошко Олександр

ДУЖЕ гарно... так проникливо. І так близько кожному.

Коментатор Ірина Павленок, [ 2007-01-26 18:05:34 ],
на сторінці поезії "* * *" Бобошко Олександр

цікаво... і знову ж таки - близько.

Коментатор Мрія Весна, [ 2007-01-26 18:06:06 ],
на сторінці поезії "* * *" Бобошко Олександр

Так, як я відношуся до "світлооких дівчат", просто не можу не висловити свого задоволення від прочитаного. Мені сподобався вірш! :). Дуже гарно і ніжно! Щасливе ваше світлооке дівча :)

Коментатор Ірина Павленок, [ 2007-01-26 18:07:35 ],
на сторінці поезії " * * *" Бобошко Олександр

класно... у пошуках очищення... Олександре, дуже подобається Ваша ПОЕЗІЯ.

Коментатор Ірина Павленок, [ 2007-01-26 18:08:45 ],
на сторінці поезії "* * *" Бобошко Олександр

мрія:) непоколошкані волошки - таке щось ніжне:)

Коментатор Мрія Весна, [ 2007-01-26 18:09:34 ],
на сторінці поезії " * * *" Бобошко Олександр

І мені подобається! :)

Коментатор Жорж Дикий, [ 2007-01-26 18:27:08 ],
на сторінці поезії "* * *" Бобошко Олександр

На мою думку цей вірш цілком заслуговує, бо в ньому гарно поєднується відверта інтимна лірика і майстерність, яка не кидається у вічі, що і є справжньою майстерністю.
І не можу погодитись з Тетяною: обіцянка "готовності" зробити будь-що збудженого залицяльника просто не до порівняння з побажанням "не втратити право" цілувати сліди від ніжок коханої, отже вже реалізовану дійсність глибокозакоханої людини.

Коментатор Ірина Пиріг, [ 2007-01-26 23:50:35 ],
на сторінці поезії "* * *" Бобошко Олександр

Розкішний вірш, Олександре! Весь. Від першого до останнього слова...

Коментатор Мірко Трасун, [ 2007-01-27 13:30:03 ],
на сторінці поезії "* * *" Бобошко Олександр

Гарний вірш, приєднуюсь до схвальних відгуків!
"Ти прийди в мої сни,
заплети свою косу у німб." - якісь асоціації з Юлею :)

Коментатор Тарас Кремінь, [ 2007-01-30 08:28:55 ],
на сторінці поезії "* * *" Бобошко Олександр

"Я прошу небагато – і ось моїх мрій квінтесенція". Ці два рядки здаються мені неорганічними у загальній канві поезії. Лірика має оперувати загальновживаними словами, проте несподіваними образами.

Коментатор Редакція Майстерень, [ 2007-01-30 11:02:23 ],
на сторінці поезії "* * *" Бобошко Олександр

Ви надмірно суворі, Тарасе, багато вживається у нас слів, яких 90% не розуміють, наприклад "ентропія". Головне - адекватність використання. Думаю, що в даному випадку все нормально. Мені подобається. Автор цим словом визначає певний рівень спілкування з коханою. "Квінтесенція" - лат. (п'ята сутність). У давньоримській філософії - п'ятий елемент (ефір. який протиставляли чотирьом земним елементам (воді, вогню, землі, повітрю) як основний елемент небесних тіл. За середньовіччя - найтонший елемент, що ніби становив сутність речей. Згущений, або найчистіший екстракт, в даному випадку, мрій. Найважливіше, найсуттєвіше.
Так що слово вельми значиме.
Щодо паралелі із "готов целовать песок..." відомого шлягера - то тут "Не позбутися прав", що діаметрально протилежне, як на мене, до "готов". Та й, колеги, все сказане простими, а ще більше - не простими словами, завжди нам щось нагадує.
В даному випадку є своя, оригінальна композиція з певного періоду авторського життя-буття. Сучасна лірика, не супер шедевр, але достатньо особистісна і майстерно написана.

	Логін		Пароль

	Зареєструватися?
	Забули пароль?