Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Мирохович Андрій (1978)

Отримані коментарі | Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Мирохович Андрій, [ 2016-04-02 16:06:27 ],
на сторінці поезії     "***"   Чаплинська Ярина

є римування, за яке варто бити лінійкою по пальцях
Коментатор Мирохович Андрій, [ 2016-04-02 16:54:14 ],
на сторінці поезії     "***"   Чаплинська Ярина

видаляєте коменти? некрасиво
Коментатор Мирохович Андрій, [ 2016-04-04 14:00:09 ],
на сторінці твору     "***"  

загалом, навпаки - суржик він же як своєрідний піджін, скільки б не вомпили - а він ось який, красівий, буяє як і належить бур'яну. так що такі ігри з мовою - вни геть їй не на шкоду - звісно, якщо сприймати це власне як ігровий дискурс. якось так фатально заведено, що мова в нас сприймається як така собі священна корова, яка мала б застигнути в часі, як муха в бурштині - але воно якраз це і є шлях в нікуди, так і залишиться в "Просвітах" та рукоблуді пошуку забутих слів.
Коментатор Мирохович Андрій, [ 2016-04-04 14:00:22 ],
на сторінці твору     "***"  

в цій наративній стратегії еративи потрібні для очуднення лг
Коментатор Мирохович Андрій, [ 2016-04-04 19:06:51 ],
на сторінці твору     "***"  

ця байка - це такий трохи аж надто розлогий коментар для одного знайомого, який якось взявся мені пояснювати, що з кожним днем-роком-новим текстом пише все краще. але у його випадку ефект даннінга-крюґера ніхто не відміняв, можливо кому й знадобиться, звісно. і так, еративи й обсценна лексика як наративна стратегія - до речі, це не завше виграш і прикро, що це досі провокація
Коментатор Мирохович Андрій, [ 2016-04-04 19:09:13 ],
на сторінці твору     "***"  

а щодо - коли прийде батько, ну, http://maysterni.com/user.php?id=3014&contest_id=0 - я тоді так і не зміг поновити пароль. може, що змінилось.
Коментатор Мирохович Андрій, [ 2016-04-04 19:24:28 ],
на сторінці поезії     "В купе"   Базів Микола

цей нудний випадок, коли згоден з обома дописувачами. від сміху я - що там роблять від сміху? в мене доволі кепське почуття такого гумору. а гумореска таки старожитня.
Коментатор Мирохович Андрій, [ 2016-04-04 19:25:50 ],
на сторінці поезії     "В купе"   Базів Микола

цей нудний випадок, коли згоден з обома дописувачами. від сміху я - що там роблять від сміху? в мене доволі кепське почуття такого гумору. а гумореска таки старожитня.
апд. вав. ця Михайлик і мені заблокувала доступ до нєтлєнок - за што, гєрасім?
Коментатор Мирохович Андрій, [ 2016-04-05 09:46:23 ],
на сторінці поезії     "В купе"   Базів Микола

ех, пані Галино, ну що тут скажеш. так і житиму без оцінки вашого доробку. пічялька.
Коментатор Мирохович Андрій, [ 2016-04-05 09:55:32 ],
на сторінці твору     "***"  

трошки дивно, коли мовите про ворогів, а послуговуєтесь їх же логікою - хоча ця логіка ворожа не національно, а власне своїм агресивно-міщанським патосом - от, і мовний пуризм він власне з того ж ґрунту проростає, і є більш злісним бур'яном, того що ще й ригористичний. трошки лукавите, коли говорите про особливий стан мови під час війни - та ні, такий стан властивий власне антиколоніальному дискурсу і в ньому нічого аж надто нового, тягнеться він ще з 60х - до речі, якщо глянете літературу 20х - ту, яку звикло величають Розстріляним Відродженням, то зауважите, що тих авторів таке переймало найменше, аж настільки вони були певні свого українства, що не потребували доказів у побуті - зрештою, стан мови як святині для росіян також не чужий, в них такі самі трабли з національною ідентифікацією. і знову ж, як не згадати розкішного Шевельова "література - то розвага не для дітей"
Коментатор Мирохович Андрій, [ 2016-04-05 10:01:34 ],
на сторінці поезії     "В купе"   Базів Микола

згадав класичне вже Ірванцеве

ВІРШ ДО РІДНОЇ МОВИ

Як ти звучиш калиново-дубово,
Рідна моя, моя матірна мово!

Слово м`яке, оксамитове, байкове.
Слово є дідове. Слово є батькове.

І Білодідове. І Сивоконеве.
І Чорноволове вже узаконене.

В соннім спокої вогонь твій ледь бився.
Але страху я тоді натерпівся!

З тої халепи не вийшли б ми зроду,
Кляпи, здавалось, в ротах у народу.

Та щоб підняти тебе із гробовищ,
Встали до герцю Жулинський, Грабович!

Щоб воскресити тебе з домовини,
В діло пішли каменюки й дубини.

Вороне чорний! Даремно ти крячеш!
Ріднеє слово жиє і є – бачиш?

Рідна моя, українськая мова
Житиме вічно – кльова, фірмова!

1992 р.
Коментатор Мирохович Андрій, [ 2016-04-05 10:15:57 ],
на сторінці твору     "***"  

ну власне. мені прикро, що мушу користуватись аж таким доволі простИм і прОстим засобом - але доки він не стане неактуальним, інші засоби просто залишаться поза контекстом. це так як з тим шарфиком - можна звичайно. як пропонує Залізняк "сівкий червоний" - але ж в кожного розуміння пиздуватості своє, ось воно в чому проблема, і власне пиздуватість - це не завжди негативна конотація, чорний плащ і пиздуватий шарфік -це алюзивно до Карпи, а червоний сівкий - тут воно хіба алюзії до словника Грінченка і підозри в тому, що автор працює вчителем укрмови і літератури, такий собі "молод, бородат і девствєнік". мда. в Жадана якраз є цитата з такого приводу, нравицця дуже своєю такою щирою правдивістю "я пишу ісус наш пастир він нас береже йому що день що ніч один хуй а вони читають тільки хуй"
Коментатор Мирохович Андрій, [ 2016-04-05 14:16:25 ],
на сторінці твору     "***"  

в 20ті роки українська мова просто ставала нормативною - і звісно що становище було кращим, адже радість неофітів тощо - але нікому з них не приходило в голову вишукувати призабуті слова - мова була націлена в майбутнє
Коментатор Мирохович Андрій, [ 2016-04-05 14:18:14 ],
на сторінці твору     "***"  

до речі, щодо цієї тенденції - вона якраз і є частиною агресивного міщанства, так що зміна ролей на протилежні не змінює визначення
Коментатор Мирохович Андрій, [ 2016-04-05 17:03:54 ],
на сторінці поезії     "Україна. 1921. Весна."   Андрій Мирохович

спасібі, Ларисо. дитина сказала власне те, що й написано в тексті, так що автор не тільки так думав, але й сподівався на таке прочитання
Коментатор Мирохович Андрій, [ 2016-04-05 17:11:01 ],
на сторінці твору     "***"  

мова - вона стійка конструкція, її не можна спотворити. але якщо ставитись до мови як до чогось сакрального - то легко впадати в ригористичне камлання, ну і впевненість в існуванні непорушних норм - це таки дуже агресивна поведінка.
Коментатор Мирохович Андрій, [ 2016-04-05 17:17:17 ],
на сторінці твору     "***"  

так зараз мова також жива, і розвивається по своїх законах. просто обмежувати розвиток - воно неправильно, нежиттєздані конструкти самі відходять - от наприклад як не прижився український варіант олбанського - частково тому, що не було потреби - його роль цілком задовільно виконував власне суржик (як в цьому тексті, приміром). а щодо пуристів - справжній пурист не той, який знає мову, а той, хто знає, як правильно, на його гадку
Коментатор Мирохович Андрій, [ 2016-04-05 17:18:25 ],
на сторінці твору     "Драглі історії"   Пугачук Лариса

чого, цілком нормально обговорювати, для цього й пишемо
Коментатор Мирохович Андрій, [ 2016-04-05 18:51:54 ],
на сторінці поезії     "В купе"   Базів Микола

та ні, чого там, форма як форма. але - обставини виразно несучасні
Коментатор Мирохович Андрій, [ 2016-04-05 19:17:16 ],
на сторінці поезії     "В купе"   Базів Микола

ну, якщо вже Галину Михайлик, тоді звісно
1   2   3   4   5   6