Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Максим Холявін (1987)

Отримані коментарі | Залишені вами коментарі| Інші коментарі

Коментатор Максим Холявін, [ 2012-10-19 18:35:33 ],
на сторінці поезії     "Пізня осінь (етюд)"   Гончаренко Марія

От душа спочатку завжди вловлює подібне собі. Мене захопили хмари й віддалене охололе Сонце. Як афористичний вірш, тут можна знайти далеко не одне тлумачення метафор, але згаданій душі просто приємна ця природна вибуховість зимного повітря, пафосна трагічність ходу пір. І от коли душа має ключик подібності, то можна потім увібрати смак усіх останніх деталей, як от останніх вірних листиків, що відлетять хіба що під холодними променями відчайдушно білого бога.
Коментатор Максим Холявін, [ 2012-10-22 09:11:59 ],
на сторінці твору     "..."   Холявін Максим

Дякую. Поміркую.
Коментатор Максим Холявін, [ 2012-10-25 19:51:26 ],
на сторінці твору     "Шамани"   Холявін Максим

Дякую. До шамана далеко. =) Насправді, думка виникла в такому собі "жаданівському" контексті, навіть помірковував проставити десь помітку кшталту "подражаніє Жадану". Тут і причина "розрулювання всього" вкупі зі Сходом та дальнім Заходом в одному флаконі. Все - проблеми різного роду та походження, зокрема й політичні, тому цілком може бути й "ніщо".) Шаманам видніше, в тому сумнівів нема, тож навіть у разі тотальної цивілізаційної поразки є кому успадкувати простори. Зауваження щодо уст зрозумів, але в даному випадку інакше, мабуть, не вийде. Намагаюся і намагатимусь уникати по можливості. Ще раз щиро дякую за відгук.
Коментатор Максим Холявін, [ 2012-10-25 20:41:22 ],
на сторінці твору     "Шамани"   Холявін Максим

То, мабуть, ціла метода, розпочата Жаданом, "пострадянський екзистенційний містицизм" - поєднання суворої буденності з незмінно піднесеним, космічним, а вірніше, "виявлення" цієї наближеності, єдності. Бо навіть за наявності наших подекуди огидних проблем в Сибіру все одно мешкають шамани, а в Америці грають на пімаку індіянці. Коли вже самі своє розгубили по дорозі, то хоч у них знайдемо відображення власних сенсобуттєвих відчуттів. Дякую за відгук.
Коментатор Максим Холявін, [ 2012-10-27 11:16:56 ],
на сторінці твору     "..."   Холявін Максим

Може, але тоді ритм зіб'ється.)
Коментатор Максим Холявін, [ 2012-10-31 12:32:22 ],
на сторінці твору     "..."   Холявін Максим

Нє-нє, всьо свідомо. =) Вітер був сильний - Місяць декілька разів мінявся дощем з окремих хмарин.
Коментатор Максим Холявін, [ 2012-10-31 12:33:45 ],
на сторінці твору     "..."   Холявін Максим

Дякую. Насправді, слів замало для таких яскравих ночей. =)
Коментатор Максим Холявін, [ 2012-10-31 12:39:19 ],
на сторінці твору     "..."   Холявін Максим

Доречи, про крила - то ж і є про хмари.
Коментатор Максим Холявін, [ 2012-10-31 17:43:16 ],
на сторінці твору     "..."   Холявін Максим

Дякую.
Коментатор Максим Холявін, [ 2012-11-01 19:08:43 ],
на сторінці твору     "..."   Холявін Максим

Дякую. Але якби була не двадцять третя, то була б неправда. =)
Коментатор Максим Холявін, [ 2012-11-01 19:17:53 ],
на сторінці поезії     "злотисті фарби"   Гончаренко Марія

Така палка Осінь - не лишає байдужим. Кожний, мабуть, під своїм кутом бачить значення осінніх барв, і Ваш вірш, пані Марія, дав побачити ще одне. Паралельні світи насправді значно ближче, ніж ми думаємо. Рембранд легко обертається сонатою Ерккі-Свена Тююра і віце верза.
Коментатор Максим Холявін, [ 2012-11-01 19:21:59 ],
на сторінці поезії     "Пізня осінь (етюд)"   Гончаренко Марія

Малюнок - то був знак дитинства. =) Зараз трошки кропаю, але не більше, все в бік слова і музики схиляє.

А щодо спізнень, то, кажучи словами відомого блокбастера: "Час не має значення, важливе тільки життя". ;)
Коментатор Максим Холявін, [ 2012-11-01 19:24:18 ],
на сторінці поезії     "дощі"   Гончаренко Марія

Коли хочеться спокійного просвітленого сенсу - ходжу до Вас. =)
Коментатор Максим Холявін, [ 2012-11-03 23:56:35 ],
на сторінці поезії     "ПРАЩУР **"   Гончаренко Марія

Бики! =) Така дивина - одне слово раптом стає ключем до всього твору. Космічні бики у наївному виконанні (безвідносно до полотна) кольору глини спускаються орати теплу землю. Фінальний образ радше зігріває, залишає оптимістичну впевненість, бо з такими помічниками в такій безпомильній та благородній праці програти неможливо. =)
1   2