Його очі: кольору стиглого меду,терпкого бренді та золотого бурштину одночасно. Він вривається в мою душу ароматом східних прянощів, подихом ласкавого вітру і ранкової кави. Його волосся має запах весняного неба перед грозою..кольору чорного шоколаду. Поцілунки з ним п'янкі, наче витримане червоне вино і такі ж приємні на смак, як ковток мохіто у літню спеку. Його руки, немов у найкращого піаніста планети, такі ж сильні, але найніжніші у світі. Його характер нагадує мені море..сьогодні шторм, а завтра штиль, водночас рідний, але чужий. У верхній лівій кишені він носить ключі від мого серця. Колись зазирнувши до нього, навіть без запрошення, він залишився там назавжди. Він заворожує мене своїм поглядом, як майстерний гіпнотизер і я опиняюсь у полоні його очей. Неначе дощ посеред літа, він прийшов у моє життя. І завдяки цій життєдальній волозі моя душа розквітла, мов квітка