Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Роман Ромер (1992)




Огляди

  1. Пливуть потоки сірих мас...
    Пливуть потоки сірих мас,
    Простягнувшись вдалечінь.
    Для них один і той же час,
    Та і кожен просто тінь.

    Рухи, жести, сльози, сміх,
    Навіть те що в голові.
    Хтось в руках тримає їх,
    Не спускає мотузків.

    Один блукає, інший спить,
    Віє холодом зіниць.
    І кожен раз остання мить,
    Не сховати хворих лиць.

    Пливуть потоки сірих мас,
    Простягнулись вдалечінь.
    Вони давно ніхто для нас,
    Та все ж помолимся. Амінь.


    понеділок, 4 червня 2012 р.



    Коментарі (2)
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  2. З’явилось запитання, породили страх і гнів...
    З’явилось запитання, породили страх і гнів,
    І відповідь ту знали,був вогник, що вже тлів.
    Забрязкало металом все навкруги, з рупорів,
    Хотіли знову правди, розіп’явши без хрестів.

    Я чую свіжий сморід, то принесли вітри,
    І бачу світлі лиця над рівнями землі.
    Я знаю, що не брешуть людські прості вуста,
    Та знаю де сховали і правда не проста.

    Та істина вбиває, бо помсти не минуть,
    І поруч справедливість, хай як її клянуть.
    Не стримати пожежі, жаринка дасть врожай,
    І згинуть світлі лиця, не бачити їм рай.

    2012



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  3. Сумно на душі...
    Сумно на душі, хочеться забутись,
    Не бачити всього, що стало таким звичним.
    До того що було, вже не повернутись,
    То ж в пам’яті воно є і буде вічним.

    Немає перспектив, нічого не рятує,
    І тільки силует, що вдалечінь крокує.
    Видно як йому назустріч вітер дує,
    Хай хоч розірве, та він не позадкує.

    Яка його мета, де ж ті перспективи,
    Куди його несе та сила що не гасне?
    Для того щоб іти не треба тих мотивів,
    Чим не до душі, що шанс дається власне?


    2012



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --