Увечері
Хрущі
Декламують
Шевченка й Антонича
Розігрують драми
Біля ліхтарів
Стукають у шибки
Кличуть глядачів
На початок
Свого виступу

Адже їхні гастролі
Тривають
Лише місяць

01-02. 05. 2012

* * *

Сторожкі усмішки

Острів під звалище

Однакові кольори -
Гостей і господарів

Пивні парфуми

Малий запас
Англійської
І нульовий
Шведської

Веселі обіцянки
Розправи
Над суддею
Матчу

Чорно-білі
М'ячі
Чорно-біла
Фортуна

Жовтозолоте сонце
Синя слизька злива

Голи і голі

Незручна кирилиця

Фото на згадку

Країна-загадка

28. 06. 2012

Відблиск
твоєї обручки
ріже очі
лазерна корекція
відпочиває
дякую
за осінь зиму
один вдих весни
турботу
віщі видіння
високі вечори
найтепліший голос
шибайголове щастя
тепер при тобі завжди
холодна зброя
і моє гаряче нерозділене

тримаюся добре
обіцяю
не посивіти
протягом ночі
легко всміхнися
у відповідь
як умієш
тільки ти

березень 2012

Хлопці - один менший від іншого,
Як горобці, цвірінькають засівалки.
Тільки ті - клюють зерно,
А ці - засіяли всю кімнату -
Невидиме поле -
На здоров'я.

17.01.2010

Сумують повідомлення непрочитані.
Розбитися б на загони літер –
Чи по одній –
Добігти до адресата.
Переродитися б у звуки –
Почутися йому.
Наснитися.
Збунтуватся.

З місця зірвалися –
Білий простір по собі залишили:
Хай терплячіші його займають.

Спалах клацання запальнички
Роздумхування вогню
Із шурхотом розправляється
Полегшено зітхає
Долає свою вагу
Плавно злітає
Над парком
Озером
Деревами
Головами
Поглядами
Голосами
Алеями
Трасою
Будівлями
Пустирем
Цвинтарем
Залізницею
Полем
Відпущений блукати
Віддаляється
Вогником
Іскрою
Цяткою
І вже не відрізнити
Від
Зірок
Штучних супутників
НЛО

30. 09. 2011

Всі гребінці - під подушками.
Всі наречені - у дзеркалах.
Зірка пливе до віконної рами,
Щоб освітити долю у снах.

Свято - без снігу. Світло - як пляма.
Страви нудьгують у тарілках.
Глиця нещасна - вже під ногами:
В капцях чиїхось чи чобітках.

Не ворожила тільки ялинка.
Пахла, блищала, та не цвіла.
Сни роздруковував зоряний принтер.
Замість парфумів - свіжа смола.

~ 2006

У вампірів – не вірите?
А я існую.
Сірий. Маленький. Хатній.
П’ю кров і настрій.
Відчуваю,
Коли засинаєте
І не маєте сил
Встати,
Ввімкнути
Світло,
Розгледіти
Мене
У кутку
Й розмазати
По стіні.
Та де там!
Вам шкода
Нових шпалер,
Побіленої стелі,
А я сяду
Саме туди.
Найтонша голка
Носа мого
Нишпорить
Епідермісом.
В’їдливо
Дзвеню
Над вухом.
Ніжки склалися
До крил,
Роздушені
Зненацька.

2011

Дерев у дворику - меншає.
А листя - завжди однаково.
Тополі пішли на пенсію,
Шелестячи відзнаками.

2010

Дурна попса руйнує зранку мозок.
На склі сьогодні сльози самоти.
І бездоганно весняним гіпнозом
Подіяв вітер: наказав цвісти.
Бо є найлегші пута - у кохання.
(Найлегші із найвадчих?Чи?..Дарма!)
Ці пута - порятунок. Ні сльоза, ні
Широкий усміх їх не обмина.
Купую закодонний паспорт в літо.
У перші гроза візу освячу.
На бланку ставлю підпис - оксамитом.
А мито... поцілунком заплачу.

2006

Так солодко спиться новорічної ночі.
Так смачно пристають святкові кілограми
До розмореного чеканням на диво тіла.
Так невтішно плаче немовля,
Розбуджене оскаженілим феєрверком
Пізньої години.
Так шипить на людей шампанське,
Так із полегшенням спорожняються пляшки.
Так сниться у хвилинній дрімоті
Весь майбутній рік,
Але цього ніколи
ніхто
не пам'ятає.

2010

Одне за одним
Одне за одним
Або без черги -
У будь-які двері
Нахабства - не вибачать
Ніхто не займе
Священне
Пільгове місце
Передайте далі
Дзвін і шелест
Шелест і дзвін
- Впустили -
Підлогу засівають
А сьогодні ж - будень

2009

Очі не встигають за рядками
І думки врізнобіч розповзлись
Відпусти тяжкий немилий камінь
Що намуляв дужче ніж колись
На обличчя тінь тривоги сіла
Мрії мерехтіти стали сном
Спина ніби стовбур заніміла
Мрії догори дірявим дном
Вдих і видих жити жити жити
Серцю - безупинний тренажер
Вдих і видих цигарки і квіти
Час - тік-так - найбільший людожер

2007