Це все було –
Перехоплений погляд і подих.
Я знаю, що ти скажеш сьогодні
І що я відчую завтра.
Нестримність весни.
Замисленість осені.
Синє небо крізь білі ночі,
Чари дощу у сутінках душі,
Полуничні галявини…
Веселка, як підкова на щастя.
Це все було…
А відчуваєш, як вперше.
Говори зі мною.

2016

Чим приваблює незнайома жінка?
Поглядом, ходою, поставою,
тим, що проходить повз?
Незнайома жінка, як далека свіча,
як картина, яку не забути і не збагнути,
як дощ, що не торкаючись одежі,
падає за комір і дістає тіла.

2011

Голос трави особливо сильний
у ніч на Івана Купала.
Плету вінок і кидаю на воду.
Яка бурхлива течія!

2010

Послухай як море шумить
У цій невеличкій мушлі, –
Увічнена пристрасті мить
І хвиля глибокого суму.
Пелюстки рожевого сонця
Падають краплями в душу,
Увічнена радості мить
Поруч з тобою, Друже…

2009

На щасливому зламі
епох удвох
бредемо навмання
намацуємо карту життя
на межі коса
компас наша душа
на півдні літо
і райські квіти
на півночі мох
дерево стогне
трохи сліз
вистачає на всіх
сієш жито
віру не вбито
втрат не рахуєш
страху не чуєш
ідеш на сміх
тихо аж гріх
білі пароплави
жити цікаво
часу не гаєш
мрії втрачаєш
поезія проза
віє морозами
самотня стежина
очі як скатертина
осінь чаклунка
весна семиструнка
весільні дзвони
власні закони
сила гравітації
емоції мають рацію
виграє гра світла
надія веселкою квітне
радісні перегони
повітря з озоном
вітер і сонце в лице
ставиш на карту все це…

2011

Осінь говорить зі мною мовою хризантем.
Літо говорить зі мною мовою троянд.
Весна говорить зі мною мовою пролісків.
Зима чекає, хто заговорить першим.

2011