Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Домінік Арфіст
До
ДоДо - допотопний дронт :о)
დოდო

RAIN MAN
...хронічнй соціопат...
...ні на що не претендую...
=візія... ілюзія... поезія=

https://toloka.to/t80376



Рубрики / ...СОНЦЕ МОЄ СЕРЦЕ...

Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   я - Україна
    сад у цвітінні і біла хатина
    пісня і мова моя солов’їна
  •   листя злетіло...
    листя злетіло – з висохлої душі –
    білого-білого дерева – геть у гетто…
  •   ...тече ріка...
    тече ріка буття… у забуття…
    терпка вода снігів позаторішніх
  •   вихід
    …я виходжу очманіло за поріг
    Бог тебе від мене уберіг…
  •   кримська елегія
    я забрав із собою вітер
    гір стрімчастих, степів суворих
  •   ...коли поет...
    коли поет перетинає межу майстерності
    відлітає з глибин і вершин – виривається з Часу –
  •   Піроманія
    усохлий кипарис – указівним перстом
    іржавий цвях буття – усякого й усюди
  •   анахорет
    небо зоряне з вікон зчитую
    перевтілюю у слова
  •   ... я потечу...
    … я потечу осінньою рікою
    прозорою, глибокою такою
  •   ...така самотність...
    така самотність у мені живе
    такими проростає молитвами
  •   ...осіннє скерцо...
    я п’ю і п’ю твою холодну воду
    дощів і водопадів і озер
  •   ...забери...
    забери мене Господи забери
    до рожевої ріки, сивої гори
  •   ...давай присядемо...
    вмуроване каміння «ти моя!»
    витесується долею в скрижалі...
  •   ...калина...
    калина – червона глина
    остання офіра Сина –
  •   ...той світ...
    незці'лена моя талассоманія
    судини спаяні алуштинською сіллю
  •   ...ми один одному...
    ми один одному – привід…
    ми один одному – привид…
  •   ...о дерево...
    о дерево довірене мені
    довтілення душі, довоскресіння
  •   ...о моє тіло...
    …о моє тіло…
    мій годинник – рухливий брехливий примхливий
  •   любов
    любов старцює по німих дворах
    на паперті зачовганій ночує
  •   ...гиля-гиля...
    гиля-гиля мої гуси-лебеді мої діти-мої батьки
    летіть-летіть до сьомих небес
  •   доля
    дві руки мені – дві ріки
    обвивати і напувати
  •   ...не дивись...
    у безлюдді провалля мерклого
    у безладді із каменюк
  •   ...і ні кроку...
    о ця безвихідна і спасительна пустота
    дороги липнуть до п’ят – і ні кроку ні крику – круком
  •   ...роман... (концептосфера кола)...
    у кінці роману нудного і не модного
    ну давай уже вб’ємо один одного
  •   ...радість...
    я яблуко блакитної води…
    блукатиму вітрами і віками…
  •   ...повернення...
    я повернувся… це моя Ітака… священна ціль бродячого сюжету…
    не впізнаю' нікого і нічого… ні Пенелопи з саваном… ні сина…
  •   ...страсна седмиця...
    годував її з ложечки…
    на краю покривала
  •   ...нічна елегія...
    дивлюся у місяцем замальоване завіконня
    і знову з’явилась ти… з’явилося знов безсоння
  •   ...ти дочекайся...
    ти дочекайся вранішніх човнів
    у зелені весняної пастелі…
  •   ...а десь вершини... (Пісні Арфіста)
    а десь вершини дивляться у небо
    сміється сонце хитро з-за гори
  •   ...заспівай мені, сестро... (Пісні Арфіста)
    заспівай мені, сестро, сагу
    ось на посаг тобі – мій голос
  •   геній місця
    розвісила зима торішнє листя
    намолена печаль моя – німа
  •   різдвяний храм
    ну й пихата ж наша хата
    не добром-майном напхата
  •   мої... (новорічна пісня арфіста)
    задивлений в харизму хижака
    задимлений курильницями курій
  •   ...як би я хотів...
    як би я хотів
    побачити тебе
  •   лице
    лице обпалене посмішками
    оплавлене поглядами-пострілами
  •   перекладаючи...
    перекладаючи симфонію дощу
    на скам’янілі ямби і хореї
  •   під шелех тиші...
    під шелех тиші, шарудіння снів
    осінній день морозцем заяснів
  •   зимове фаду
    в зимóву піч –
    сухий епістолярій…
  •   привіт, Матвійку... ("Кримська еміграція")
    привіт, Матвійку, друже, брате, це все ще я – з нових широт
    а ув очах наш клас – десятий – твій профіль лисий – мій кудлатий
  •   не звикну...
    не звикну не звикнусь: без тебе – в зиму…
    зранку – до ринку вдень – до магазину…
  •   не хочу...
    не хочу ні мирри ні моря ні миру...
    стаю до потиру... стою до потиру...
  •   о моє сонце...
    о моє сонце… німбом немислимим
    котишся морем у сни довоєнні
  •   ой війна... т у ж і н н я
    ой війна-а-а-а-а-а-а...
    війна-а-а-а-а-а-а…
  •   котячими кроками...
    котячими кроками обережними
    від тебе до неба – підкраданнями
  •   шептання мої...
    шептання мої пташині
    підслухало море синє
  •   промінчик
    з вершин високого обману
    з глибин таємних молитов
  •   дитяче видіння
    …загойдалась вишні гілка
    білі квіти – білі крила
  •   ХОЧЕШ...
    хочеш перстом хрести
    хочеш хрестом прости
  •   ДЕРЖАВА (ДЕЖА ВЮ)
    Господи благослови на путь і справу…
    горло узяте горем і спазмами…
  •   ХТО КОМУ...
    місяць-равлик заховав роги –
    ні собору... ні гори... ні дороги…
  •   ВІЙНА
    Вій… навіювання… війна…
    помолодшала сивина…
  •   ЖАННА...
    ні мати і ні жона
    Жанна…
  •   ДОДОМУ... (спроба повернення)
    додому… через гори – навмання –
    мотузку перегризло мавпеня –
  •   ЧУЖИМ ПОВІТРЯМ... (спроба повернення)
    чужим повітрям захлинулось горло
    і птаха полетіла десь увись
  •   ВОГОНЬ АГОНІЇ...
    вогонь агонії довічний каганець
    коптить їдким несправедливим димом
  •   УСІ МИ...
    усі ми тут зійшлися лиш на мить…
    шукає по світах душа душі…
  •   СПРОБА ПОВЕРНЕННЯ
    без мене тут усе як і було:
    гримить гора
  •   ДОТИЧНОЮ...
    дотичною Дамоклового леза
    дійшла душа останньої межі…
  •   МИ РАЗОМ...
    овал конвалії
    навала білизни
  •   НЕМАЄ МІСЦЯ.. (цикл Кримська еміграція)
    я тепер на світі – один
    я володар днів і годин
  •   ЧАС МЕНЕ...
    Час мене – не мине…
    що ж – порода породою…
  •   ДЕСЬ...
    десь дивиться літо десь плаче без мене літо
    десь позатихали принишкли самотні діти
  •   ПОБАЧИМОСЯ...
    невимовний біль моєї мови
    у мені волає – в біднім Йові
  •   РІЗДВО
    сонячний острів маленький меланхолійний
    з деревом і струмочком і ящіркою в норі
  •   Я ПЕРЕЙШОВ...
    я перейшов і віхи і віки
    і до тієї увійшов ріки
  •   ЗРЕЧЕННЯ
    море сміється
    гори сміються –
  •   З ПРИВОДУ БАНАЛЬНОЇ РИМИ
    незаміжняʹ незаймана незмінна
    знеможене зневірене дитя
  •   ЗГРІБАЮ...
    згрібаю пріле листя із могил
    вдихаю повів згірклої олії
  •   ХОЛОНУ...
    холону... захлинаюсь... задихаюсь...
    я мови космос виливаю в хаос
  •   ВІД-МОВА
    о ця влада… принада… божественної вади
    вечірнього сяйва мудрість відчужена…
  •   ЛІНІЇ ДОЛІ
    Ясон… я – сон… сон… сон…
    гойдалка долі – Медеї медові – Вічність леліє віщу дитину
  •   ПІСЕНЬКА МУЗИ СВОЄМУ ПОЕТУ
    я присягнула вічному тобі
    невінчаними маємось у світі
  •   ТИХОЮ ХОДОЮ...
    тихою ходою хордою
    водою хлюпотить час
  •   З ЧУЖИХ БЕРЕГІВ
    закривавлені мальви завісили виднокіл
    твій заляканий голос піснями чужими плаче
  •   ДЕ Я?
    витесав тебе з льоду
    білу мою Ізольду
  •   О МОЯ...
    о моя багіро богине нічної варти
    очі твої пустельні спалять мої сади
  •   ОСТАННЯ ПІСНЯ ТАКУБОКУ
    життя – самІтна подорож у даль…
    крокую від любові до любові
  •   САНСАРА
    моя домінія – дорога міняна
    дорога глиняна слідами мічена
  •   СПРОБА ЩАСТЯ
    ти тепер відзіґорна пані
    я – все той же хлопчина сонячний
  •   ДОРОГА ДО МОРЯ
    в німій безликості базиліка стара…
    пророче скреготіння сходів висхлих…
  •   ЛЕДЬ НЕБО...
    ледь небо… ледь земля… – не вгледіти глибіччя
    і тягнеться поміж межа – нема кінця
  •   МАМА ПОРУЧ...
    серед янголів що ліворуч
    серед янголів що праворуч
  •   ЛІРИЧНИЙ ДЕЛІРІЙ
    ліричний делірій строфою струною...
    не варто тепер говорити зі мною...
  •   ЕНТРОПІЯ
    в мирі нікому – ні щастя ні спóкою
    путь на долоні рікою глибокою
  •   НЕЛЬОТНА ПОГОДА (цикл КИЇВСЬКИЙ СПЛІН)
    нельотна погода
    надії летальний кінець
  •   ФАУСТ
    жах якому немає імені
    відпусти мене відпусти мені
  •   МАНТРИ ЗИМИ
    мантри зими у березні
    одинокі сліди на бéрезі
  •   ЛХАСА (Тибетський щоденник)
    хтивого хаосу візія ласа – Лхаса
    мерзле повітря рибою – слóва! спасу!
  •   ЄДИНИЙ ДРУЖЕ...
    єдиний друже мій, самотносте моя,
    ми не помітили – вже осінь на порозі…
  •   РАДІСТЬ МОЯ...
    осінь покúдала золото літа в багаття
    босою бродить остання любов нічия
  •   СЛІПА ЗИМА...
    Сліпа зима
    вибілює у крейду
  •   Я ЦЮ ЦЕРКВУ...
    я цю церкву пам’ятаю споконвіку
    ми тут з мамою старцюємо щоднини
  •   Я ЛИШ... (Івану Потьомкіну)
    бездонна безкінечна бистра річка
    несе мою любов куди не знаю…
  •   ЯК БАЧИШ - ЖИВИЙ...
    – Ти як? – до щоки торкаєшся – холод до жару –
    – Як бачиш – живий… А ти дивишся – на примару…
  •   ОСТАННЯ РОЗМОВА
    бабця дістала з фанерної шафи
    тлумак перев’язаний чимось картатим
  •   ДОЛЯ (Розлучна пісенька)
    я від себе рятую Долю
    вона дивиться палко пильно
  •   ПІСЕНЬКА СОЛІСТА ЦЕРКОВНОГО ХОРУ
    я співаю в соборі соло
    до небес одлітає звук
  •   ОСІННЄ (doloroso)
    я люблю тебе сонна осене…
    лоскочи мене літом бабиним
  •   КОРІННЯ
    Мускус вицвілої вітальні,
    стіл рожевого палісандру,
  •   ПОЕТ
    ліру! – жінці і чоловіку
    пишуть – юні і старуваті
  •   ЛИПЕНЬ (цикл 12 МІСЯЦІВ)
    в море занурені
    зорі зажурені
  •   ПРОЩАННЯ З ЛІТОМ
    збіліле море у прощанні з літом
    на вітер розпорошує слова
  •   ЧЕРВЕНЬ (цикл 12 МІСЯЦІВ)
    зорі молочні
    летучої ночі
  •   ІНТЕРВАЛИ
    інтервали валами котяться
    що збувається
  •   ДЕРЕВА (Пісенька Адама Кадмона)
    ці дерева насадив мені
    Бог
  •   МИЛА
    не мусиш мила
    не мусиш
  •   ВЕРЕСЕНЬ (цикл 12 МІСЯЦІВ)
    сонце знесилене
    зéрню розсіює
  •   МАРІ
    все мине Marie…
    все мине…
  •   ЖИВУ...
    в середині звіра
    дрімаю в теплій плаценті
  •   ЛЮБОВ
    била ти любов як могла
    прямо в голову
  •   НАГОТУЮ КОЛИВА...
    наготую колива
    нагодую кожного
  •   ПО ДОРОЗІ НА ФУДЗІЯМУ
    …січуть холодні схили чагарями
    із неба перелатаного злива
  •   МАМА-ВОДА
    щокою мами горнеться вода
    сонливо заколисує піснями
  •   БОДГІСАТТВА
    я чужої
    відчуженої породи
  •   ЗЕМЛЯ
    сидить стара на мертвому порозі
    поміж світів
  •   У ВИРІЙ (Прощальний плач Батька)
    вітри-веретища над попелищами
    над мовосховищами понищеними
  •   ЧАС ЧАТУЄ СЛІД...
    Час чатує слід
    прірвами могил...
  •   CAPRICCIO (furioso)
    діряві ночви ночі ллють дощем…
    тривожна тиша шурхотить хрущем…
  •   БОГ & БОСХ
    … дивиться на Бога Босх
    дивиться на Босха Бог
  •   РІЗДВО
    осяяна земля
    батьки
  •   МІЙ ЗВІРИНЕЦЬ
    якось в мене коло хвірточки приліг
    білогривий буркотун Єдиноріг...
  •   В РАЙ (Паліндромне)
    в рай весела дорога
    на ній – нікого
  •   Fratello Sole Sorella Luna
    братик – Сонце …
    сестричка – Місячинка-колиска…
  •   ЛАБІРИНТ (Оскомина)
    … лабіринтами-лаврами
    дні
  •   Я СЬОГОДНІ...
    я сьогодні піду обнімуся з деревами
    за трудягою-равликом довго дивитимусь
  •   СИВА НІЧ...
    сива ніч... старенька... мовчазна...
    лагідно присіла край вікна
  •   ДОВЕДЕШ МЕНЕ, М О В О...
    … доведеш мене, Мово,
    до клятої підмурови…
  •   ЧАСИКУ-БРАТИКУ...
    ой не котись, не біжи, зупинись на трішечки-трошки
    Часику-братику, котику, прудконогий Котигорошку...
  •   ГОЛОСІННЯ ЗА ГОРОЮ ЩЕКАВИЦЕЮ
    .........................................я і досі живу на тобі...
    .........................................на твоїй утробі...
  •   БУДЬ...
    будь послідовною...
    будь підсвідомою...
  •   Я В ГРУЗІЇ-ВІЗІЇ...
    я в Грузії-візії…
    міді шляхетна зелень…
  •   ТЕЧЕ ПРАВІЧНА МОВЛЕННЯ РІКА...
    тече правічна мовлення ріка
    в моєму горлі – гирлі – не зміліє…
  •   Я - ЯЗИЧНИЦЬКІ ЗВУКИ...
    …я – язичницькі звуки давно здичавілої мови…
    із заснулих сувоїв сотаю стагнацій слова…

  • Огляди

    1. я - Україна
      сад у цвітінні і біла хатина
      пісня і мова моя солов’їна
      славний козак і красуня-дівчѝна
      море і степ і квітуча долина –
      я – Україна…

      ворог нікчемний – підступна вражина
      і на прицілі невинна дитина
      злої орди кровожерна лавина…
      лиш перед Богом стаю на коліна –
      я – Україна…

      предків моїх нездоланна дружина
      сила душі вояка й селянина
      сила моя у народі єдина
      друзям – серця… ворогам – домовина…
      я – Україна!!!



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    2. листя злетіло...
      листя злетіло – з висохлої душі –
      білого-білого дерева – геть у гетто…
      мені оголошена мурахолюдниками вендета
      і не рахуються мною зароблені бариші…
      о Маргарито, я теж в пустоту не вірю…
      я не питаю чому ти одна і п’яна…
      здираю з себе й палю шагреневу шкіру
      ріжу ножем з мене писаного Доріана…
      о Магдалино, лети… далина лиш тобі дається –
      ти уже там звідки видно усмі́шку Бога…
      я обнімаю останнього єдинорога…
      фенікса вигодовую сонцем серця…



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    3. ...тече ріка...
      тече ріка буття… у забуття…
      терпка вода снігів позаторішніх
      долинних омиває і горішніх
      і праведних і невиправно грішних…
      до витоків немає вороття…
      тече ріка і тче життєві тексти
      змиває імена і палімпсести
      і напуває схилені сади
      і листя забирає і плоди...
      сміється Бог у пам’яті води...
      вимочують коноплі дивні сестри
      і плавають при дні майбутні діти
      де сонце охолоджує себе
      на брижах лебідь пір’ячко скубе…
      бобер помежи греблями гребе…
      …а іноді – таке – зринає звідти…



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    4. вихід
      …я виходжу очманіло за поріг
      Бог тебе від мене уберіг…
      …не шептатимеш приречено про страх
      дивним інеєм на висохлих губах
      не ридатимеш в Путивлі на стіні
      не писатимеш в солдатчину мені
      не молитимеш залишити отрути
      не благатимеш забити і забути
      оминатимеш на всіх шляхах мене
      у мій біль твоя печаль не зазирне
      з-за плеча не озирнешся на Содом
      не кружлятимеш над скинутим гніздом…
      …проклинатимеш солом’яне удіʹвство
      і поета Богом вибране жидівство…







      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    5. кримська елегія
      я забрав із собою вітер
      гір стрімчастих, степів суворих
      шепотіння хвиль вечорових
      в чужині вони не говорять
      окрім Криму – немає моря…

      я забрав із собою зорі
      поназбирані на Ай-Петрі
      що ховали таємні нетрі
      і молитва моя хвалебна
      окрім Криму – немає неба…

      я забрав із собою пісню
      храму давнього й мінарету
      як годиться анахорету
      п’ю чужинське вино причастя
      окрім Криму – немає щастя…



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    6. ...коли поет...
      коли поет перетинає межу майстерності
      відлітає з глибин і вершин – виривається з Часу –
      наступає тиша – божественна самотність –
      кудись діваються учорашні зачаровані
      злякано сахаються ближні і зловтішаються дальні…
      мова відпускає поета в своє прийдешнє…



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    7. Піроманія
      усохлий кипарис – указівним перстом
      іржавий цвях буття – усякого й усюди
      живуть і тут які не є – а люди
      благословляють день Аллахом чи Христом
      розламані хліби, із гір зринає ніч
      розмірено жує зачинена худоба
      стискаю у руках палаючого лоба
      дивлюсь в дитячі очі – чорну піч
      де в глибині – вогні – і запалає хата
      і все згорить дотла за що я потерпав
      отямиться душа у полум’ї заграв…
      куди і маму я провів і тата…



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    8. анахорет
      небо зоряне з вікон зчитую
      перевтілюю у слова
      завтра нібито не дощитиме
      й не болітиме голова
      мапа неба почне історію
      я завершу її у снах
      чорноморською акваторією
      я плистиму – сумний монах
      недорікий відлюдник Господа –
      до моїх родових гробів
      неземною німою постаттю
      як Геракл межи стовпів
      я дійду до межі безвиході
      і впаду нічиїм дитям
      данину заплатив я лихові
      й краплі радості – не віддам
      голим-босим чекаю вирію
      все душа моя відбула
      і літає щасливим пір’ячком
      із лебідчиного крила…



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    9. ... я потечу...
      … я потечу осінньою рікою
      прозорою, глибокою такою
      як очі на іконі, де Марія
      синочка незбагненного леліє…



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    10. ...така самотність...
      така самотність у мені живе
      такими проростає молитвами
      мене розвіє по світах словами
      і тиша мене першого назве…
      я проглядаю через голоси
      я пробиваюсь прýжними ростками
      оскільки я народжуюся вами
      ви будете в мені у всі часи…
      моя душа захлипає дитям
      і упаде на паперті затерті…
      …я п’ю вино дорогоцінне смерті
      в мені настояне жаданням і життям…



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    11. ...осіннє скерцо...
      я п’ю і п’ю твою холодну воду
      дощів і водопадів і озер
      а осені химерний костюмер
      міняє щодоби на колір моду
      я ще так щедро роздаю тепло
      я ще так сонячно сміюся над собою
      не зберігаю сили для двобою
      і не ховаю тіла у кубло…
      я ще засну… вже дзвін далекий б’є…
      моя любов остуди захотіла…
      осиротілу душу обів’є
      вогонь мого палаючого тіла…



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    12. ...забери...
      забери мене Господи забери
      до рожевої ріки, сивої гори
      де переутомлений від забав
      так засну як зроду в житті не спав
      я нап’юся радості від дерев
      мене вкриє гривою мудрий лев
      покладе під бік мені левеня
      рудочоле й брами позачиня
      покладе лошатко мені до ніг
      білочоле мудрий єдиноріг
      щоб із сонця виросли і води
      мною повирубувані сади…



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    13. ...давай присядемо...
      вмуроване каміння «ти моя!»
      витесується долею в скрижалі...
      отрутою на змієвому жалі
      засохла кров солодкого дання
      розчинені в твоєму молоці
      руді шматки божественної глини…
      усі шляхи зійшлися воєдино
      у лінії на Євиній руці…
      пече у місці взятого ребра
      душа десь там – де брат катує брата
      губами з рідних рук беру стократно
      плід врожаюʹ новóго зла-добра…
      давай присядемо – я казку розкажу
      як я летів з орлом і гладив лева
      а ти – блакитнокрова королева –
      ішла за Богом, креслячи межу…
      … завмерла пустотою висота
      заціпеніло воїнство вселенське…
      і я зрубав те дерево едемське –
      зробив собі голгофського хреста…





      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    14. ...калина...
      калина – червона глина
      остання офіра Сина –
      багряними килимами
      встеляє подвір’я мами…
      солоджена сном і снігом
      узята пташиним ігом
      по тілу тече у душу
      освячує мертву сушу
      знеболює серця рани
      зерняточками-серцями…
      в терпкому їх ароматі
      я в лоні – батьківській хаті
      ковтаю її причастям
      з долонь дитячого щастя…
      …в цілунках чужого краю
      губами – її шукаю…



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    15. ...той світ...
      1
      незці'лена моя талассоманія
      судини спаяні алуштинською сіллю
      мене забули на чужім похміллю
      могó немає тут… мене немає…
      із печі не звивається димок…
      дім сталлю позавішував Дамокл…
      я охоронець мови і вогню
      каменепад собою зупиню…

      2
      той світ… те світло світиться крізь тіло
      крізь тлін і Час і морок знавіснілий…
      йду шля'хом відкупительної жертви
      до радості – своєю смертю вмерти…
      смерть-мироносиця, смиренниця сумна
      рятує душі – ті що відбулися
      що повернутися заприсяглися
      посеред них однісінька-одна –
      паломниця і схимниця убога –
      моя душа задивлена у Бога…
      … в мій смертний день – я відаю одне –
      у землю закопають – не мене…



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    16. ...ми один одному...
      ми один одному – привід…
      ми один одному – привид…
      прядиво слів, павутина повчань…
      змовчувань місиво і мовчань…

      ми один одному – ранок…
      ми один одному – рана…
      зáпнута постіль уламками тіл
      стеля і стіни, підлога і стіл…

      ми один одному – відстань…
      ми один одному – відхлань…
      биті шляхи, нерозгадані сни…
      доньки не справджені і сини…

      ми один одному – вітер…
      ми один одному – віти
      з дерева зимнього… уночі
      переслідувані втікачі…

      ми один одному – храми…
      ми один одному – шрами
      на шрамах… ширми із шепотінь…
      батька гамлетового тінь…

      ми один одному – дотик…
      ми один одному – доти
      доки себе не заповнимо вщерть…
      ми один одному – смерть…
      і народження…
      шалу тотального ототожнення…

      ми один одному… ми один одному…
      сонце холодному… манна голодному…
      щезнем дощами… нав’язнем оскомою…
      більше нікому ми…
      більше нікому ми…



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    17. ...о дерево...
      о дерево довірене мені
      довтілення душі, довоскресіння
      дароване спасительне сумління
      проросле через води і вогні…
      тобою дихаю, для тебе, у тобі…
      обірваною брунькою причастя
      жертовним листям виміряне щастя –
      то радісно вмирати далебі…
      коріння замурованих судин
      п’є забуття закинутого ставу
      слова переосутнюються в славу
      що Бог один… і чоловік один…
      о вилита вселенська самота
      венозна кров чорніє бузиною
      і дерево озвучуване мною
      не вміщує безмовна пустота…



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    18. ...о моє тіло...
      …о моє тіло…
      мій годинник – рухливий брехливий примхливий
      рахує зачинені двері…
      (рихтую його в дорогу штопаю діри)
      бракує йому віри
      (годжу йому – егоїстичному)
      в ньому хаотичному рахітичному артистичному
      усі світи – дотичною…
      (оркестр давно по халтурах
      лишилася одна скрипка – диригую – не реагує –
      фальшивить… ноти розвіяло вітром)
      махає віялом віри
      перевтіленнями травестійними вимальовує вісь постійну
      наділяє надірваними надіями
      рушниця ржавіє до третьої дії
      до третіх півнів тикається Петром
      Фомою тикається руками
      бреше-бреше роками – байстрюками
      так і хоче лягти Нарцисом на березі Лети
      і дивитися в очі Часові…
      і любити себе без болю
      і цвісти-цвісти розпачливо щовесни…
      засни, моя Музонько, засни… засни…





      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    19. любов
      любов старцює по німих дворах
      на паперті зачовганій ночує
      її ніхто не бачить і не чує –
      здорослішала божа дітвора…
      любов цілує крихітні сліди
      важкими черевиками затерті
      вона не хоче бути поруч смерті
      але її присуджено туди…
      любов тікає в ранені серця
      ховається в священному лахмітті
      самотнього провадить в лихолітті
      і затуляє очі у мерця…



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    20. ...гиля-гиля...
      гиля-гиля мої гуси-лебеді мої діти-мої батьки
      летіть-летіть до сьомих небес
      не затримуйтесь через мене
      крила в’язнуть у смолах болю
      краще я дивитимусь в небо
      і радітиму що ви – зорі
      плачте-плачте дощем за мною
      в самоті виживати мушу
      доглядати сумні дерева
      напувати водою мову
      провести до дороги доню
      що дрімає доказом Бога…
      мамо-мамо… не обертайся – в мене в серці доволі солі…
      я один у пустелі тата…
      я копаю його криницю…



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    21. доля
      дві руки мені – дві ріки
      обвивати і напувати
      розливатись на всі боки
      Фебу дзеркалом слугувати
      очі – місячними колисками
      кульовими сяйними блискавками
      нез’ясованої природи
      загартованої породи
      мені голос – для молитов
      долітати до неба піснею
      молодою птахою пізньою
      прикликати у світ любов…



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    22. ...не дивись...
      у безлюдді провалля мерклого
      у безладді із каменюк
      не дивись Медузо у дзеркало
      не роз’ятрюй гляди гадюк
      сльози трути з’їдають вилиці
      Посейдон у морях відмиється
      досить битися головою
      дай убити себе герою…



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    23. ...і ні кроку...
      о ця безвихідна і спасительна пустота
      дороги липнуть до п’ят – і ні кроку ні крику – круком
      з усюд безіменна скалічена тінь хреста
      і падають падають долу важкі небеса і руки…
      спливають слова ручаями чорними у моря
      і маревом з неба очі твої без повік навіки…
      скрадається тінь вавилонського упиря
      пронизує голос кастрованого каліки…
      а радість грається променями різдва
      радіє Марія – луною гукають храми…
      за спиною зачарованого волхвá
      данайці стоять із принесеними дарами…



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    24. ...роман... (концептосфера кола)...
      у кінці роману нудного і не модного
      ну давай уже вб’ємо один одного
      із кола в коло – із цирку в церкву
      таки докотимось до інцесту…
      скаче цугом енцефалограма
      φαλλός… μέλος… τράγος … – δράμα*...
      колоною дорійською біля мене
      стоїш… ок… bien… gut… va bene**…
      не буде ідилії коли є дилема
      не буде едему коли є геєна
      не до неба – коли задивлені в низ
      отакий безпомічний постмодернізм…
      ніхто ні в чому не винен… нікому не винен…
      світ четвертований… розум розполовинений…
      … беру на руки Час-немовля – екстаз і екзотика –
      ніжно цілую в порцелянового животика
      і не хочу ні жнив ні жертви – Бог щось придумає…
      дим… дим… дим… над чумними чумами…



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    25. ...радість...
      я яблуко блакитної води…
      блукатиму вітрами і віками…
      од вікон де скляними павуками
      обмотаний мій погляд молодий…
      і щебет розбивається об щебінь
      і тінь не тоне в темряві очей
      і вигнуте плече вогнем пече
      лягає білий біль на білий гребінь
      і море зморене не топить острови
      зализує і пам'ять і прокльони…
      і радість визирає із пасльону
      небесним оком сивої сови…



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    26. ...повернення...
      я повернувся… це моя Ітака… священна ціль бродячого сюжету…
      не впізнаю' нікого і нічого… ні Пенелопи з саваном… ні сина…
      пожерли все і Посейдон і Хронос… а я лишився в голосі сирен…
      мій дім – дорóга… а загиблі друзі – усе, що є живого на землі…
      у серці затонулі кораблі… моя могила – море… мор чумний
      чужого дому – погребальний дим… з очей знімаю вдавлені монети…
      і затуляю голу мою душу… вона вже вкотре тіло воскресила…
      я засинаю в темному хліві киваючи сліпому силуету…
      замовкло горе… втамувався біль… смішна пекельна ноша ностальгії…
      Аїдові тепер складаю гімни… пророчі… та хіба ж у тому річ? …
      … і Одіссей встає посеред ночі бере човна і відпливає в ніч…



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    27. ...страсна седмиця...
      1
      годував її з ложечки…
      на краю покривала
      сидів… ну ще трошечки…
      …а вона помирала…
      стискала губи приречено
      страсна нічна літургія
      і була недоречною
      хіміотерапія…

      2
      наказала – роздати речі – всі – до останньої
      а що не візьмуть – те у смітник… поза питаннями
      все що могло стосуватись її життя…
      тішилась як дитя
      коли хтось радів яскравому перстенькові
      і зупиняла мене благаюче на півслові
      коли просив щось залúшити і мені…
      зосереджувалася щосили на всякій дурні
      що їв? як спав? чому несвіжа сорочка?
      замовкала… дивилася в якусь точку
      якої ніхто не бачив… і висохлими губами
      кудись шепотіла «я уже скоро, мамо…»

      3
      ти можеш мене уявити старою? каргою? –
      сміється… а так я лишаюся коханою-дорогою…
      для мене все – тільки починається…
      ти прийдеш на все готовеньке – знов посміхається…
      початок дня – неодмінно ночі кінець…
      слухай, ти ж не казатимеш дурнуватого – «я вдівець»…

      4
      - прости і відпусти… мене… мені…
      ми в смерті самі одні…
      сльози такі смішні в цій пустоті палати…
      - … справді? та ти ж… лишаєш мене… ще раз помирати…

      5
      лікар каже що ти нічого не чуєш…
      - хлопче, даремно ти тут ночуєш
      віщуєш тут… це ж німа палата…
      тобі до психолога треба, якщо вже не до психіатра…
      що знає цей лікар про наші з тобою знаки?
      … і я загадково дивлюся на нього з посмішкою маніяка…

      6
      у тебе – кома…
      а значить – крапка…
      моя трикрапка…
      багатокрапка…
      мене рве у білому коридорі…
      суцільна лінія на зеленому моніторі…

      7
      проводжаю тебе до річки
      ми усміхнені і під ручку…
      після пляшечки валер’яни
      я такий балакуче-п’яний…
      перезбуджений… ось торкнися…
      - тобі снитися?
      - ні не снися…
      річка Лета тепер болото
      і ти щезаєш за першим же поворотом…



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    28. ...нічна елегія...
      дивлюся у місяцем замальоване завіконня
      і знову з’явилась ти… з’явилося знов безсоння
      перед очима кіно нашого закам’янілого Криму
      незриме якесь кіно – німе в якому лиш бачу зиму
      завішені вікна – закутані пальми – закуті люди
      не буде тут літа – шепоче ніч – тут нічого для вас – не буде
      хіба що в майбутніх втіленнях стоятимете на розі
      вона мечеттю зачуханою… ти чайханою при витій дорозі…
      а може піснею носитиметесь з вітрами із Чатир-дагу
      … встаю дістаю свою потаємну – від себе самого – флягу
      і наливаю по вінця собі і ночі кримського сонця
      ми випиваємо з нею до денця моє безсоння
      ми випиваємо долю розлиту в скляні судини
      ніч дарує мені як другові сну десь зо дві години
      я самотності ремеслом іще ночі щедро віддячу…
      і волочиться ланцюгом порозкидане вічністю залізяччя…



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    29. ...ти дочекайся...
      ти дочекайся вранішніх човнів
      у зелені весняної пастелі…
      ти дочекайся грóмових синів…
      ти доживи до першої купелі…
      плететься плющ вбиваючи дуби…
      сплітаються слова – вбивають душі…
      а на моїй землі – гроби й торби –
      раби не знають сорому-ганьби
      судомою заходяться клікуші…
      ти не дивись у марево води…
      у справжнє небо випромінюй душу…
      ти сам один привів себе сюди
      наміряв міру щастя і біди
      і не порушуй міри… не порушуй…



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    30. ...а десь вершини... (Пісні Арфіста)
      а десь вершини дивляться у небо
      сміється сонце хитро з-за гори
      горять прекрасні очі дітвори
      і мучитись банальністю не треба…
      антична моя мама йде незламно
      несе як амфору красу свою у даль
      моя несокрушима пастораль
      хорал містерій і мажорні гами…
      гекзаметри непереможні хвиль
      всевидячий Гомер у руки ловить
      і марево словесної полови
      осяює загрáвою зусиль…
      безжурний тато – радісний кентавр –
      сміється з недолугого сатира
      між пальцями струмує легко ліра
      вирує канонадою литавр…
      …покірні вóлхви принесли дари
      і розчинилися у темряві пророцтва…
      закоханий в Маріїне дівоцтво
      йде Йосип у єгипетські вітри…



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    31. ...заспівай мені, сестро... (Пісні Арфіста)
      заспівай мені, сестро, сагу
      ось на посаг тобі – мій голос
      ерос ще перекисне в тренос
      ще заллє твою вічну спрагу
      доля справдиться до смішного
      в танці давнього ритуалу
      і рядочками мадригалу
      ще озвучить мене чужого…
      повизбирую рвані рими
      за розібраними дверима
      душу зношену позшиваю
      кровоточить не заживає…
      …о запаморочення дощами
      захаращування плющами…
      темний холод пливе хрящами…
      і ніхто мене не прощає…
      і ніхто…



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    32. геній місця
      розвісила зима торішнє листя
      намолена печаль моя – німа
      захúрів, захворів мій геній місця…
      прокльонами замучена зима
      скрадається ночами попідтинню
      занурює сподіване у сни
      ніяк не дочекається весни
      моя душа – народжена дитина…
      різдвяна зірка гасне для волхві'в
      веде дорога у чужі єгипти
      але куди б я душу не привів
      вона у воскресіння зрине звідти…





      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    33. різдвяний храм
      ну й пихата ж наша хата
      не добром-майном напхата
      кожухами-лантухами
      а смішними дітлахами
      он звізда зійшла на небі
      всім уже до столу треба
      всі одягнені святково
      у даровані обнови
      кіт на припічку муркоче
      на подвір’я йти не хоче
      хоче шиночки й ковбаски
      і малечиної ласки
      до молитви кличе мама
      тато деко з пирогами
      виставляє перед нею
      і макітру із кутею
      мама хрестить ці дари
      і голівки дітвори
      щастя лине із обох –
      тут народжується Бог...
      тут любов на всі віки…
      в хаті – в храмі малюки…



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    34. мої... (новорічна пісня арфіста)
      задивлений в харизму хижака
      задимлений курильницями курій
      чаклує знерухомлено Меркурій
      фантомно зве Венерина рука…
      віки пересторог і молитов
      покидані в могилу перемоги
      зціловані Юпітерові ноги
      аж до кісток – не гоїть їх любов…
      дістанеться далеких берегів
      легенда чарівна кораблетрощі…
      замилувані маревом всепрощі
      мої нещасні… злющі… дорогі…



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    35. ...як би я хотів...
      як би я хотів
      побачити тебе
      у тій блакитній сукні…
      яка губилася в небесах…
      у твоїх очах…
      на яку зліталися скляні метелики…
      спливалися сумні риби…
      на якій Пікассо малював свої сни…
      на яку мружилося сонце…
      в яку стікалися усі ріки...
      ...а витікала тільки одна – любов…
      як би я хотів
      побачити тебе
      у тій блакитній сукні…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    36. лице
      лице обпалене посмішками
      оплавлене поглядами-пострілами
      латане-перелатане
      перешите-перелицьоване
      окільцьоване
      з вирізами на вилицях
      ніч у нього і та не дивиться
      світ навколо – сферичне дзеркало
      все пошерхло і все померкло там…
      … сни тлумачить прекрасний Йосиф…
      відбулося все і збулося…
      роздиратиме Моше рану –
      згірклу землю обітовану…



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    37. перекладаючи...
      перекладаючи симфонію дощу
      на скам’янілі ямби і хореї
      прощу собі… на волю відпущу
      легенькі крила душеньки-психеї…
      калюжі намалюють небеса
      і кола коливатимуться вітром
      відрубаними головами гідри
      помножено мій голос воскресав
      щоразу як мене тримала тьма
      щоразу як в мені тремтіла тиша
      самотність все густіша і мудріша
      крім неї світла іншого – нема…
      вже кличуть до молитви каяття
      протяжні дзвони вимерлого храму
      і Мова найсвятішими дарами
      віншує в світ заслухане дитя…



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    38. під шелех тиші...
      під шелех тиші, шарудіння снів
      осінній день морозцем заяснів
      останні яблука засяяли слюдою
      набрякло небо темною водою
      стримить стерня рудою бородою
      складає вітер завтрашні пісні
      і тулиться байдужа нетутешність
      до спини лісу вигнутої в біль…
      посходилися душі звідусіль
      і зазирають у свою прийдешність…



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    39. зимове фаду
      в зимóву піч –
      сухий епістолярій…
      архіви спалені безжалісно, безкарно…
      моє стотисячне зачовгане повторення
      переосутнена усталена історія
      та істерія, та божественна руйнація
      не все що відболіло вимовляється
      не всі мусони віють у пасати
      писати – свої пристрасті спасати…
      не тане у руці твоя крижина
      не гине на губах… туди біжімо
      де будемо по-різному мовчати
      під скавуління вітру-потерчати…



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    40. привіт, Матвійку... ("Кримська еміграція")
      привіт, Матвійку, друже, брате, це все ще я – з нових широт
      а ув очах наш клас – десятий – твій профіль лисий – мій кудлатий
      посеред віршиків і нот…
      я марю морем і вітрами серед чужого барахла
      ми тільки там лишились нами – замріяними пацанами
      старого кримського села…
      забув мій син гряду одвічну… моя душа – серед висот…
      тече життя – і скоро січень – мій день народження – цинічний
      і бородатий анекдот…
      і чи не вперше я без тебе – наллю не нашого вина
      літатиму високим небом – щасливим і прекрасним Фебом…
      ... на скроні – перша сивина…



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    41. не звикну...
      не звикну не звикнусь: без тебе – в зиму…
      зранку – до ринку вдень – до магазину…
      треба виживати – без тебе
      харчувати і лаяти себе – треба
      треба себе любити – як мене ти любила
      треба ростити – казна-які – о! крила…
      не політали нараз – випорснула
      стелив солому матрац – дармá… виселена
      ти з тіла з душі з пам’яті з долі
      нічого не забрала з бездомного дому
      ось помада згірклими пахне вишнями
      і шухляда з дрібничками залишеними
      а отут я – старий нікчемний і радісний
      ти була – ти є – ти будеш – ясно мені
      і в домі і поза домом і в світі і поза
      а в мене – знову метаморфоза
      метемпсихозу нова манія…
      і нема мене… і нема мене…



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    42. не хочу...
      не хочу ні мирри ні моря ні миру...
      стаю до потиру... стою до потиру...
      волочиться черга... стою серед черні...
      втішається челядь – чекають вечерні…
      довірливо тіло виносить на прощу
      невтишену душу у зимню порошу
      чекати в молитві – на третю без чверті –
      ранесенько вмитись…
      тихесенько вмерти…



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    43. о моє сонце...
      о моє сонце… німбом немислимим
      котишся морем у сни довоєнні
      в дні недолічені і таємні
      в Крим розхристаний… серцем чистий…
      котишся горами в ночі безпечні
      в запахи хліба тандирної печі
      в мову пташину моєї малечі
      в голови дикі… розкрилені плечі…

      … я понівечений безпечністю
      вчений вірою неймовірною
      чорне горло печі тандирної
      заливаю тепер зневірою…
      запиваю чужими винами
      я вину свою невтамовану
      і шепчу за чужими спинами
      марні мантри моєю мовою…



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    44. ой війна... т у ж і н н я
      ой війна-а-а-а-а-а-а...
      війна-а-а-а-а-а-а…
      з кожного вікна-а-а-а-а-а-а…
      а моя ціна-а-а...
      на лаві – труна-а-а…
      ой війна війна-а-а-а-а-а-а…

      ой війна війна-а-а-а-а-а-а…
      хата земляна-а-а…
      біль-самотина-а-а...
      туга кам’яна-а-а…
      ой війна війна-а-а-а-а-а-а…

      ой війна війна-а-а-а-а-а-а…
      я наллю вина-а-а…
      у журбу без дна-а-а...
      у любов без дна-а-а…
      ой війна-а-а-а-а-а-а...
      війна-а-а-а-а-а-а…



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    45. котячими кроками...
      котячими кроками обережними
      від тебе до неба – підкраданнями
      темними текстами дивними давніми
      даннями дихаю на долю даними
      дотиками метеликовими
      мірою міряю невблаганною
      серед мотлоху поназбируваного
      Мелхіседеком лемехуватим
      Йовом виїденим проказою
      казкою нерозказаною марю Шахерезадою
      резедою жовтою пружиню життям
      межами часу між частоколами
      колами зачарованими
      слóва…



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    46. шептання мої...
      шептання мої пташині
      підслухало море синє
      благання мої дитинні
      розхлюпало по світах
      занесло мені вітрами
      загублений подих мами
      з країв де війни немає
      і гине голодний страх…
      я голубом не воркую
      серед суєти і всує
      оракулом пророкую
      сивілою лепечу
      і всі мої бормотання
      залишені наостаннє
      летять у нові світання
      я з ними – не полечу…
      я ляжу у землю чорну
      коріння мене огорне
      натруджене моє горло
      лавандою проросте
      під запах її полинний
      задумається дитина
      і слово у світ полине –
      беззахисне і святе…





      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    47. промінчик
      з вершин високого обману
      з глибин таємних молитов
      зализую криваву рану
      що називається любов…
      з країв знесиленої смерті
      з яких немає вороття
      тамую криком біль нестерпний
      що називається життя…
      з безодні де вогонь пекельний
      де всіх вина – моя вина
      спокутую мій гріх смертельний
      що називається війна…
      із неодмінного світання
      де віра таїнством віршá
      несу промінчик мій – останній
      що називається душа…



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    48. дитяче видіння
      …загойдалась вишні гілка
      білі квіти – білі крила
      янгол шепче тихим вітром
      руки в руки беручи:
      «море є – шукай вітрила
      ти не хлопчик – а сопілка
      у вустах любові-мови
      линь світами – і звучи…»
      …від піщини до перлини
      і пустеля і сироко
      від молитви до мовчання
      захлинаються вуста
      Бог приходить одиноко
      через посмішку дитини
      і веде до воскресіння
      через таїнство хреста…



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    49. ХОЧЕШ...
      хочеш перстом хрести
      хочеш хрестом прости
      головне відпусти –
      і мені і мене
      я на зарібки у світи паралельні
      в Парацельса пентаклі
      в гороскопи пекельні
      тільки вітер війне –
      і запахне війною
      молись за мене
      молись за мною
      не перечитуй вчорашні притчі
      мої мовчання напам’ять вивчи
      вичини шкіри скинуті нами
      помереж снами
      справ собі свитку… сійся синами
      на мене схожими
      може ми долюбити зможемо
      долю вбити… тебе о Боже мій
      у обличчі ворога вгледіти…
      діти йдуть… прилітають лебеді…



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    50. ДЕРЖАВА (ДЕЖА ВЮ)
      Господи благослови на путь і справу…
      горло узяте горем і спазмами…
      кров’ю вихаркую із себе державу
      а вона вгризається метастазами…
      вона поїть мутним гнилим варивом
      тче ідеї драні і теше ідолів
      і стріляє в спини своїх варварів
      і трамбує подіум інвалідами…
      держить ї΄длом держава відданих
      чавкотить хрумкотить і сьорбає
      себе міряє не особами
      а загоном законно обраних…
      … Господи відверни і пиху і славу…
      мрія у мирі не стане долею…
      зі шкірою здираю з себе державу –
      Правда світами прямує – голою…








      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    51. ХТО КОМУ...
      місяць-равлик заховав роги –
      ні собору... ні гори... ні дороги…
      Бог Ван Гога жде? Ван Гог Бога?
      хто кому посвітить під ноги?
      хто кому доправить водиці?
      хто посвітить світлій правиці?..
      Бог Ван Гогу і Ван Гог Богу
      все що мали віддали на підмогу…




      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    52. ВІЙНА
      Вій… навіювання… війна…
      помолодшала сивина…
      постаріли пісні і діти…
      ненависництва неофіти
      віють... виють з усіх віків…
      млисте місиво лайдаків
      зачудоване тангом смерті…
      розпростерті... роздерті... стерті
      тексти вимучені горять…
      біль проклять... гіркота погроз...
      жирна сажа іконостасу…
      … біла чапля зблиснула озером –
      посмішкою в обличчі Часу…



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    53. ЖАННА...
      ні мати і ні жона
      Жанна…
      така вона війна
      жадібна
      сліпа і невблаганна вона –
      війна…
      сердець пречистих вимагає вона…
      палає лжецаря вогнище
      жирує і жере торжище
      пекельне зарево у світ дихає
      а ти смієшся у лице лихові
      а ти стоїш свята і горда – нескорена
      страждає тіло від вогню зболене…
      ридає тіло а душа – радіє
      ти світу сила
      Божа правда... надія…



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    54. ДОДОМУ... (спроба повернення)
      додому… через гори – навмання –
      мотузку перегризло мавпеня –
      до моря що шуміло у безсонні
      що очі цілував його солоні –
      іду… – страшні гримаси на ходу
      лоша на березневому льоду
      коли тепер і де кого знайду
      чи є ще Старший Пліній на ослоні?
      …суденце опирається бортóм
      дорога уривається кутом
      і десь поміж Місхором і Мадридом
      стою… – пудові гирі й ланцюги
      до кожної приковано ноги –
      сперезаним навічно Вічним Жидом…



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    55. ЧУЖИМ ПОВІТРЯМ... (спроба повернення)
      чужим повітрям захлинулось горло
      і птаха полетіла десь увись
      ти ні на що нізащо не дивись
      лети і ти відчужено і гордо…
      криваве сонце котиться зі сходу
      до утрені зійшлися лихварі
      осліпли всі мої проводирі
      і вуду цідять кров на чорну воду…
      чужого світу котяться шляхи
      шляхетно упирі возводять храми
      ні яфетів ні симів – хтиві хами
      чортополох... череп’я... реп’яхи…
      моя біда… і рана… і провина…
      спочатку – слово наостанок – слава…
      за юшку обікрадено Ісава
      за Яковом не спуститься драбина…



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    56. ВОГОНЬ АГОНІЇ...
      вогонь агонії довічний каганець
      коптить їдким несправедливим димом
      обличчя затуляє чорним гримом
      молотиться зола насамкінець
      а я ще тут… я Стус і Симоненко
      я Леся й неторований Тарас
      я Римарук – і я ще не погас
      я ще з тобою хвора моя ненько
      я ще співаю – серед попелів
      я ще танцюю на жарині слова
      я вже посивів та не постарів
      і ще закохана у мене мова
      я ще горю… сигналить мій вогонь
      як знак як мітка як стезя для Бога
      не помирай вставай моя убога
      і пий із човника моїх долонь…



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    57. УСІ МИ...
      усі ми тут зійшлися лиш на мить…
      шукає по світах душа душі…
      невиплакане – душить і болить…
      невиплекане – діти і вірші…

      і скільки у безодню не дивись –
      не розпізнаєш – прірва то чи вись…
      усі ми тут у вічності зійшлись –
      і ріками любові розлились…



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    58. СПРОБА ПОВЕРНЕННЯ
      без мене тут усе як і було:
      гримить гора
      шумить вода священна –
      тече життя… печаль його буденна
      лягає важко на моє крило…
      без мене храм стоїть як і раніш
      (хіба що на одну молитву менший)
      і щем дощем – небесний ллється вірш
      з висот захмарних випнутої вежі…
      мій дім – живий… і камінь… і коса…
      припнутий човен дурнів біля пірса…
      у пазусі гадюка… і краса
      яскравістю завершує Матісса…
      без мене зеленіє бересклет…
      олива наливається без мене…
      оливі – сонце… Богові – поет…
      поетові – політ за ойкумену…



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    59. ДОТИЧНОЮ...
      дотичною Дамоклового леза
      дійшла душа останньої межі…
      любов не подолала рубежі
      не зупинила відьмині колеса…
      заповнюється кров’ю пустота
      сміється пустотливо над словами
      процесія зневіри з корогвами
      обходить колом колоті міста…
      священний шлюб повії й упиря
      повішені святі і святотатці
      і кров’яніє голова на таці…
      реве юрба «умрімо за царя…»…



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    60. МИ РАЗОМ...
      овал конвалії
      навала білизни
      із глибини смарагдового серця
      окреслює все те що не зітреться
      що радістю злетить у віщі сни
      весни – для молодої Персефони
      сміються порцелянно білі дзвони –
      і легшає Психеєне крило…
      ми разом – смерті як і не було…
      … фарбує літо біле у червоне…



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    61. НЕМАЄ МІСЦЯ.. (цикл Кримська еміграція)
      1
      я тепер на світі – один
      я володар днів і годин
      не ходитиму ні «до» я і ні «від»
      з неба дивиться на мене мій рід…
      гріє ангел-боронитель плече
      біль провин мені у серці пече…
      мама – сонцем кожен ранок з небес…
      тато – місяцем для ночі воскрес…
      хризантемами наш цвинтар цвіте
      у осіннє забуття золоте…
      я вітрами повидмухую пил
      із хрестів осиротілих могил…

      2
      мені ніде немає місця
      на знепритомліній землі
      моя душа життям об’їсться
      солончаки і ковилі…

      тебе рукою не зігрію
      через моря й материки
      в руці нічого не лелію
      лиш ковилі й солончаки…



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    62. ЧАС МЕНЕ...
      Час мене – не мине…
      що ж – порода породою…
      Мова виманить все й на торги занесе
      пахне пам'ять моя полином і смородиною
      непокірне теля жодних маток не ссе…
      стали речення в ряд боржниками безвинними
      забуття для буття підставляє плече
      по молочній ріці із небесного вимені
      клинописне ім’я одиноко тече…
      прокисає кисіль берегами осілими…
      поміж сонних осик – осоти осоки…
      відлітає душа з журавлями осінніми
      і лоскочуть крильми пустуни-малюки…



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    63. ДЕСЬ...
      десь дивиться літо десь плаче без мене літо
      десь позатихали принишкли самотні діти
      десь тіло моє без душі сиротливе тіло
      дотягує втілення все йому очортіло
      сичі і гадюки у лісі глевкому лісі
      десь мамине вічне «мій хлопчик-горобчик в стрісі»
      десь воля волає воліє і просить шляху
      десь долю мою роздягли потягли на плаху
      регочуть рогаті горить під ногами осінь
      десь вітром вилунює мамине «тосі-тосі»
      і стогне Марією мамине «люлі-люлі»
      летить голубами загублене «гулі-гулі»
      десь гори і море без мене зимóва казка
      десь дім недолюблений патина пустка пастка
      до рук не дається полишена в нім дитина
      із неба вогнем чи то райдуга чи драбина…



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    64. ПОБАЧИМОСЯ...
      1
      невимовний біль моєї мови
      у мені волає – в біднім Йові
      розпач непочутої надії
      у мені ридає – в Єремії
      дати себе випити до денця
      щоб дістатись до свого суденця
      дати себе сповнити по вінця
      щоб в собі згадати – українця…

      2
      летять поперед нас отруйні і потворні
      слова страшних проклять – загострених ножів
      побачимося всі – прекрасні й неповторні
      на інших берегах де не буває слів
      де болі будь-які – незгасні невгамовні
      прощаються усім – і жертвам і катам
      корінням віковим розваляться льодовні
      ми – зорі і сонцЯ – обнімемося – там…



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    65. РІЗДВО
      сонячний острів маленький меланхолійний
      з деревом і струмочком і ящіркою в норі
      плаває острів безлюдний корабликом безнадійним
      зорі погаслі збирає що впали вночі згори
      ящірка денне тепло випромінює в очі Бога
      Час коливається в райдузі край струмка
      дерево вказує путь для маленького Козерога
      річкою повною маминого молока…



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    66. Я ПЕРЕЙШОВ...
      я перейшов і віхи і віки
      і до тієї увійшов ріки
      яка змиває кроки і рокú
      несе-виносить в дальні береги
      де прощені смертельні вороги
      і біль найбільший тоне у глибинах
      любові… радість грає у судинах
      і сорому не знає нагота
      і всі слова – вселенська суєта
      і воскресає знятою з хреста
      життям переобожнена людина…



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    67. ЗРЕЧЕННЯ
      море сміється
      гори сміються –
      з мене
      все проминає
      розлука не промине
      тричі у душу розпачливо-сокровенне:
      «Симоне Йонин
      чи любиш
      мене?
      мене!»

      я ще дійду-доповзу до своїх катівень
      я ще шептатиму в небо Його Ім’я…
      кожного ранку співає-сміється півень:
      «… ні я не знаю його
      я не знаю
      не знаю!
      я…»



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    68. З ПРИВОДУ БАНАЛЬНОЇ РИМИ
      1
      незаміжняʹ незаймана незмінна
      знеможене зневірене дитя
      сталева нитка вплетена в буття
      забутий будда ненія нетлінна
      позадувало снігом береги
      піском позабивало води темні
      життя без Яго казка без Яги
      над піфією випари підземні
      над парією промені снаги
      у небесах вершаться сновидіння
      не передбачує спасіння воскресіння
      померли всі – і люди і боги
      померкли і сонети і сонцяʹ
      і випито водицю із лиця
      хоч і не кров і не людська – водиця
      прочитано молитву для годиться
      станцьовано ритмічно ритуал
      страхи переповито в мадригал
      переперезана хустками поясниця
      і сон незмінний кожну північ сниться –
      по смерть свою біжиш до балагану
      омріяну й дочасно невблаганну…

      2
      не заходять сюди небеса і вітри і віки не заходять
      і регоче нутро – коливається черевом Час
      викорчовує сни перетята харизмами хорда
      і поскиглює пам'ять полишеним десь дитинчам
      все згорнулось в клубок в темний відчай погаслого сонця
      сивим фусом слова завапніли на мертвому дні
      і залізо і золото – зáвжди лише в однині
      в множині лише – ґрати старого сумного віконця…



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    1. ЗГРІБАЮ...
      згрібаю пріле листя із могил
      вдихаю повів згірклої олії
      стираю пил із кам’яних вітрил
      де в чорних ряднах імена біліють
      болять із неземної німоти
      закляклими закутими словами
      забутими обіймами хрести
      стримлять переперезані вітрами…
      корчую здеревілі бур’яни
      всміхаюся каштанові рудому…
      щоосені тепер і щовесни –
      сюди – я повертаюся додому…



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    2. ХОЛОНУ...
      холону... захлинаюсь... задихаюсь...
      я мови космос виливаю в хаос
      вирую у безодні водяній
      і оживаю десь на мілині...
      для янголів робота як робота
      раз у епоху скинута дрімота
      хай буде світло! – світло із нічого –
      нічого – це усе що є у Бога…
      жага одвічна Божої любові
      вже вкотре спотикнеться на відмові
      все знову перебуде в Божий страх
      і заволає текстами ТаНаХ
      Танатосом заволодіє Ерос
      первинне море виплескає в епос
      піймає слово в символи-лабети…
      і світ покотиться – із греків у поети…



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    3. ВІД-МОВА
      1
      о ця влада… принада… божественної вади
      вечірнього сяйва мудрість відчужена…
      натруджена… нагромаджена… … …
      навіть падаєш – в небо дивишся
      все занедбано – небо вимите
      в очі вилите… тануть вилиці
      лід гострішає тіла спішного
      тільки прагнеш мене-горішнього
      губ торкаєшся мене-променя
      світло тоншає – рветься лінія
      страху темного підколінного
      сонце! випали поле росяне
      з полинами на нім порослими
      сонце! виведи вигни витягни
      ти мене-лозу виноградову
      неоправлену неогранену
      всю налиту твоєю силою
      кров’ю темною і спесивою
      вирви з коренем в пустку кинь мене
      габріаком пластом покинь мене
      полиши лежати між дюнами
      поки руки хлопчини юного
      світлочолого рудокосого
      не найдýть мене між заносами
      і не пустять по гладі штúльовій…
      світу тишею оглуши мене…

      2
      я посивілий пес пустого дому
      що спогади й скорботи стереже
      каміння попіл тіні береже
      і виє на дорогу невідому…
      трагічний світ – а я щасливий піший
      щербато щурюсь на кривавий схід…
      мені зачитано останній заповіт –
      мені цей світ нічого не залúшив…

      3
      викричу на море Гомером
      всі мої хореї химери…
      виплачу воді як Овідій
      всю журбу вигнанницьких візій…

      4
      мова моя не клянеться не кланяється
      перед німою голотою не чваниться
      сяє високою зіркою ранньою
      першою сходить згасає останньою
      в подиху вітру чає і чується
      хлібом і хмелем для подорожуючих…



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    4. ЛІНІЇ ДОЛІ
      Ясон… я – сон… сон… сон…
      гойдалка долі – Медеї медові – Вічність леліє віщу дитину
      ремствує море мовою волі – душу мою проговорює всує…
      тишею доля нашіптує мрії – море ýсмішками дельфіновими
      сонячне коло прямить-видовжує – ллє у айсберги порцелянові…

      мій дім мідний – патúна… рутина…
      дзеленчить клямка... лямка…лямка…
      стеля дрижить... жить... жить…
      лінії ламані віднайду... йду... йду… від неба…
      до тебе… по дотичній дамоклового меча
      перетинами вицвілих поцілунків
      помахами подмухами контурами крилá…
      і вже тулишся Андромахою… махою голою…
      дикою… Евридікою до мого голосу…
      … а захланний мій Ахіллес січе собі ногу мечем по кісточку…



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    5. ПІСЕНЬКА МУЗИ СВОЄМУ ПОЕТУ
      я присягнула вічному тобі
      невінчаними маємось у світі
      лишаємось лілеями у літі
      минаємося пухом на вербі
      чорніємо намистом бузини
      зоріємо коралами калини
      заскочені спокутою вини
      нічого один одному не винні…
      рахую покалічені рокú
      рихтуюсь у спасенне потойбіччя
      цілую рух робочої руки
      тієї що написане не лічить
      мені не личить плакати услід
      іду за ним – забута і забита
      священний шлюб – каструлі і корита
      і щось шукати треба на обід…
      …скажу тобі нарешті – зачекай! –
      (не слухає – літає юним богом
      а я стою у сінях за порогом)
      не смійся і руками не махай
      я хвора знерухомлена від чар
      холодного вогню твоїх поезій
      не маю ні ілюзій ні претензій…
      … я полюбила не тебе – твій дар…



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    6. ТИХОЮ ХОДОЮ...
      тихою ходою хордою
      водою хлюпотить час
      в нас в снах
      хлепче зоряне молоко вилите
      світло вилизує перекинуте
      волоком ловить страх
      волів випасає
      лебедів одпускає
      псів ганяє
      щось знає…
      небесну корову ссе Одіссей
      а Пенелопа савана тче
      і розпускає…



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    7. З ЧУЖИХ БЕРЕГІВ
      1
      закривавлені мальви завісили виднокіл
      твій заляканий голос піснями чужими плаче
      я з тобою кочуся шляхами пекельних кіл
      випий ще – все пусте все пусте козаче
      порох чорний хатин зафарбовує небокрай
      чорне місиво міст частоколами крає небо
      грай кобзарю співай не мовчи співай
      і не треба пручатись – прощати прощатись треба…

      2
      тілесні води сковують льоди…
      у дзеркалі небесної води
      виструнчується біла безнадія
      вимолює безмовності Марія
      мій янголе іди хоч ти сюди
      немає броду скільки не броди
      так холодно пустельно за плечима
      зневіра вабить темними очима
      гне нелюбов під ноги до біди
      мій промисле кудись мене веди
      де я ще вірю
      ще люблю
      надіюсь
      де я журним юдейством не розвіюсь
      … і Богове: куди? куди? куди…




      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    8. ДЕ Я?
      витесав тебе з льоду
      білу мою Ізольду
      викресав із каміння
      сЯйну мою богиню

      кинув тебе до склепу
      юну мою Джульєтту
      викрав тебе шалену
      бідну мою Єлену

      кинув тебе суддею
      мертву мою Медею…

      Медея! – Фатум ховає очі…
      де я? де я? – луна регоче…

      …у стіні артерій
      я шукаю двері
      в погляді у звірів
      я шукаю віри…



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    9. О МОЯ...
      о моя багіро богине нічної варти
      очі твої пустельні спалять мої сади
      хижі твої обійми вже не відпустять вмерти
      вже не відпустіть жити… милостині не жди …

      о моя весталко храмового повійства
      в решеті скиснуть вина звурдиться молоко
      тихо зачахнуть діти нашого перелюбства
      викохає неволя вільного – хижаком…

      о моя готесо із опіками від ранків
      нас не спасе розлука не порятує час
      … лоно Ізида гасить кров’ю моїх останків…
      я розіпнусь лозою – я відспіваю нас…









      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    10. ОСТАННЯ ПІСНЯ ТАКУБОКУ
      життя – самІтна подорож у даль…
      крокую від любові до любові
      на світі мною дихає любов
      то як пір’їна і легка і ніжна
      а то тверда що камінь Фудзіями…
      є сто причин дивитись у майбутнє
      й покірно з перемінами миритись…
      розквітла юна сакура в саду
      нагадує початок її запах…
      у себе в домі я готую тіло
      до подорожі… в той далекий дім
      без меж… де квітне сад моєї мами…



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    11. САНСАРА
      моя домінія – дорога міняна
      дорога глиняна слідами мічена
      слідами-долями
      слідами-болями
      лобами никлими
      горбами звиклими
      каміння котиться – лечу закоханий
      вечірнє сонечко поміж лопатками
      старію місяцем – шляхетно тоншаю
      життям видихуюсь
      вітрами стишуюсь
      понад ікарами-зірками-кармами
      димами хмарними – химерні марева…
      римуюсь деревом і морем міряюсь…
      руденьким фавником уперто втілююсь…



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    12. СПРОБА ЩАСТЯ
      1
      ти тепер відзіґорна пані
      я – все той же хлопчина сонячний
      ти пливеш дорогóю павою
      я п’ю каву в Ялті в MacDonalds’і
      я пишу нетутешні віршики
      про якісь там крила загублені…
      ми природжені вбивці грішники
      нерозкаяні нерозлюблені
      вправо-вліво – стріляй без промаху
      вгору-вниз – несуттєво… ранами
      ми гниємо одне у одному
      неспівпадені вкотре варнами
      ендогамними… ендокринними
      гарно випещеними вадами
      оголошуємося винними
      патогенними… за бравадами
      за бравурними піснеспівами
      ми поділимо світ по-чесному –
      тобі миро – з земними дівами
      мені море – з дітьми небесними…

      2
      ми в універсумі сонливо в унісон
      висьорбуємо сяйво згаслих сонць
      в дитячому прирученому сні
      пісні всі переспівані – прісні
      тісні нам переміряні життя
      ми хлопчики-дівчатка для биття
      буття розбилось побутом об дні
      любов і воля – завше в однині…

      3
      я подався у світи
      ти мені світи-світи…
      я пишу тобі на небі
      втаємничені листи

      ти прости мені прости
      стиль святої простоти
      не для втіхи не для сміху
      я пишу тобі листи

      ось приїду-прилечу
      твої очі засвічу
      заночую під зірками
      і рахунки заплачу

      ти прости мені прости
      стиль пустої марноти
      не для помсти не для болю
      я пишу тобі листи…

      4
      завели мене фантоми
      в невідомість у бездомність
      у бездоння бездоганне
      в моє море моногамне
      в моноліти-монументи
      в атавізми-рудименти
      в моє море безстатеве
      мої діти – хто ви?.. де ви?..



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    13. ДОРОГА ДО МОРЯ
      в німій безликості базиліка стара…
      пророче скреготіння сходів висхлих…
      msza świętа о dwunastej… що ж… пора…
      високих вікон поминальний висхлип…
      у вітражі зав’язлі кольори
      зав’яли пізнім імпресіонізмом
      і куполу венозна аневризма
      пелюстка кавернозної діри
      горить останнім сонцем із гоморри…
      холодні нефи – видимість покори
      ковтають не проявлені сліди…
      більмо вікна із сивої слюди
      і тихе-тихе «не заходь сюди…»
      і губи – труби єрихонські із органу –
      душею дмухають на добровільну рану
      і просять оберегу від біди…
      пора… пора… поранені колони
      в судинах лопнутих… мовчать уста амвону…
      євангелісти дивляться червоно
      із синьої небесної води…
      пора… мене о Господи веди
      по гілці світла в марево солоне…
      де вилитою кров моя холоне…
      у море – хвиль божественні сади…





      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    14. ЛЕДЬ НЕБО...
      ледь небо… ледь земля… – не вгледіти глибіччя
      і тягнеться поміж межа – нема кінця
      я на межі світів – посей- і потойбіччя
      алмази і шипи з корони і вінця
      на вигині вітрів – не вірю у повір’я
      вигнанець із усюд… задивлене дитя…
      я сонцем молодим запалюю зневір’я
      я голосом зірок проймаю небуття…
      був добрим я колись – тепер допéрва світлий
      немає в мене сліз і слів немає теж
      я йду собі туди – та повертаю звідти
      я на межі світів – і я у світі меж…



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    15. МАМА ПОРУЧ...
      серед янголів що ліворуч
      серед янголів що праворуч
      уявляється – мама поруч…
      виявляється – мама поруч…



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    16. ЛІРИЧНИЙ ДЕЛІРІЙ
      ліричний делірій строфою струною...
      не варто тепер говорити зі мною...
      не варто мене рятувати і гріти
      ковточок цикути ковточок амріти
      мирити не варто – пливіть і полюйте
      в’юнким адвокатом на правду наплюйте
      даруйте мені і радійте за себе
      не тратьте слова – не відбудеться треба
      я голого логосу голос осінній
      усохлих суглобів глухе голосіння
      забутого Бога гоніння-горіння
      я небо що вирване геть із корінням
      коростою нарости словосполучень
      глянсовані покручі вчень-перекручень
      ... я пізня дитина забута зимою...
      не варто тепер говорити зі мною…



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    17. ЕНТРОПІЯ
      в мирі нікому – ні щастя ні спóкою
      путь на долоні рікою глибокою
      лютою Летою блакитноокою
      час уколисує роки морокою
      морок мережить мрійлúвою мрякою
      щастя і спокою в мирі – ніякого…
      тужне життя озирається злякано
      вжалене вижате жахом пожмакане
      рвані розлоги розломи розколи
      стіни муровані і частоколи
      забагряніли вином видноколи
      щастя і спокою в мирі – ніколи…
      словом засоленим скрині начинені
      мова причиною світу причинного
      цілиться пращею в душі пропащі
      щастя і спокою в мирі – нізащо…







      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    18. НЕЛЬОТНА ПОГОДА (цикл КИЇВСЬКИЙ СПЛІН)
      нельотна погода
      надії летальний кінець
      розбухла валіза – утопленик в соннім потоці
      бориспільський бруд і брутальність на кожному кроці
      і рвані шматки порозкиданих долу сердець
      я не долечу ні сьогодні ні завтра – ніколи
      тебе не догнати – парсеками грається даль
      терпким ціанідом розкушую літній мигдаль
      і шлю sms-ки – тутешнього пекла приколи…
      я кину валізу з непотребом літніх речей
      тут вічна зима – неприкаяність неміч і нежить
      мене вже ніхто і нічого в мені не бентежить
      азотом затягнений світ забирається з-перед очей…



      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    19. ФАУСТ
      жах якому немає імені
      відпусти мене відпусти мені
      ти лети собі в хащі тисові
      і палай собі і світи собі
      у світи несусвітні-сховані
      клич ночами сичами-совами
      не чіпай моє тіло зболене
      моє серце – від бід відмолене –
      світлом б’є – і в його світінні
      світом тішаться тіні…
      тіні…



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    20. МАНТРИ ЗИМИ
      мантри зими у березні
      одинокі сліди на бéрезі
      однакова білість більма
      замуровує скарб зима
      зморшки мороку замальовує
      світ сивілою спророковує
      сиві пасма відьомські чеше
      споряджає в причастя перше
      юну діву – на вельон білий
      розпускає саван зжовтілий
      розливає старечі сльози
      білі кокони тче на лози
      язики зелених пожеж
      гасить змахом тяжких одеж…



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    21. ЛХАСА (Тибетський щоденник)
      хтивого хаосу візія ласа – Лхаса
      мерзле повітря рибою – слóва! спасу!
      час тут дочасно помер – тут немає часу
      бог заховався у будду і закохався…
      гори голодні – розіпнуті ввись тенета
      десь дитинча тут блукає в небесних нетрях
      в пагорбах пагодах закам’янілих кедрах
      дух стугоніє душами у вертебрах…
      у кольорових вертепах жива розлука
      сіпає-молить-сотає і рве сторуко
      пнеться на мідних вилицях ніч-принука
      тихого яʹка погойдує голос крука…
      молиться лама ламається коло карми
      лама транслюється в трансі понад зірками
      праною лине любов до Агарті-брами…
      тексти Горú витлумачуються вітрами…



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    22. ЄДИНИЙ ДРУЖЕ...
      єдиний друже мій, самотносте моя,
      ми не помітили – вже осінь на порозі…
      йдемо так довго по страсній дорозі,
      що жалить нас, як злякана змія –
      поезії ерозій і корозій…
      долати путь без тебе – я не в змозі…
      набрякла кров’ю бита коліЯ…
      не зрадь мене, самотносте моя...



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    23. РАДІСТЬ МОЯ...
      осінь покúдала золото літа в багаття
      босою бродить остання любов нічия
      більше не справдяться кинуті в мене прокляття
      все що я маю на світі – то радість моя
      мудра і тепла вона залягла в мої очі
      світить душею шепоче таємне ім’я
      стануть деревами-травами звуки пророчі
      все що я маю на світі – то радість моя…

      виллємось дощиком радосте перед шляхами…
      тата руками пригорне мене течія
      Бог усміхнеться до мене морщинками мами…
      все що лишу я на світі – то радість моя…



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    24. СЛІПА ЗИМА...
      Сліпа зима
      вибілює у крейду
      лице землі.
      Її смагляве тіло
      кошулею вінчальною драпує…
      На погреб?



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    25. Я ЦЮ ЦЕРКВУ...
      я цю церкву пам’ятаю споконвіку
      ми тут з мамою старцюємо щоднини
      мама п’яна і безсила… я – каліка…
      дощ сьогодні… не було ще ні людини…
      мама каже Бог скарав її за зраду
      (в мами астма – вона дихати не може)
      я й пішов би в опікунську оту раду
      та ніхто крім мене мамі не поможе…
      знову супом нагодує сторожиха
      учорашнім із картоплі і капусти
      мама про «любі мєня» співає стиха
      в шлунку пусто… в серці пусто… в світі пусто…

      слава богу – дощ ущух – у небі сонце
      буде тепло… будуть люди… буде їжа…
      янгол дивиться з церковного віконця
      пес кривий мою порожню руку лиже…



      Коментарі (48)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    26. Я ЛИШ... (Івану Потьомкіну)
      бездонна безкінечна бистра річка
      несе мою любов куди не знаю…
      і марно навіть мріяти про берег
      ріка у море не впаде ніколи
      тече тікаючи сама від себе
      в ній дивні риби з жовтими очима
      бездонне небо в ній – пласке і сонне
      і сонце в ній – холодне і прозоре
      і чорний птах шукає марно пагорб…
      тече ріка в сузір’я Оріона
      чи стрічкою в Волосся Вероніки
      чи до Північної корони перли
      несе як данину земного суму
      не знаю… я лиш пісенька води
      ледь чутне шепотіння хвиль із вітром
      і слухає ріка – і завмирає
      і повертає течію назад –
      до ниточки маленького струмка
      де плаче голос мій передчуттям потоку…



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    27. ЯК БАЧИШ - ЖИВИЙ...
      – Ти як? – до щоки торкаєшся – холод до жару –
      – Як бачиш – живий… А ти дивишся – на примару…
      Живий – і без тебе живий! – і без тебе, без тебе, без тебе…
      ...Ти мовчки ступаєш в нахилене мною небо…



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    28. ОСТАННЯ РОЗМОВА
      бабця дістала з фанерної шафи
      тлумак перев’язаний чимось картатим
      хрест-навхрест
      зібралася – дякувать Богу! –
      як люди – зібралась в останню дорогу:
      спіднє біле в мережку
      довга спідниця сіра
      синя в горохи блузка
      тепла кофтина з вовни
      хустка з червоним чорна…
      і образок з картону –
      Діва Марія з Сином –
      в руки щоби укласти…
      з дерева темний хрестик
      свіч воскових десяток
      щоби світили ясно
      вдень і вночі горіли
      доки у хаті буде…
      потім до мене тихо:
      «синку ти ж не забувся…
      … трунú дорогої важкої не треба
      легку дерев’яну оббийте сіреньким
      віночком з барвінку прикрасите віко
      і довго мене не тримайте у хаті
      на другий же день поховайте опівдні
      усіх запросіть на частунок додому
      і щоб на столи не давали горілки
      а ще вас благаю не плакати зовсім
      згадайте мене невгамовну й веселу
      як я вам співала
      як світ цей любила
      і як роздавала себе без останку
      і ще: поховаєте поруч із дідом
      заєдно з моїм сірооким Степанком…
      та я розумію – усе це сум’яття
      та в світі такий встановився порядок
      а сіяти безлад не гідне людини
      бо безладу й так на землі через вінця…
      жийте в любові
      шануйте Бога
      буде нестерпно мене покличте
      я прилечу у спекóту вітром
      піснею в горі
      теплом у стужу
      ви ж за мою помоліться душу
      і відпустіть…
      не тримайте…
      прóшу…»



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    29. ДОЛЯ (Розлучна пісенька)
      я від себе рятую Долю
      вона дивиться палко пильно
      пливемо у вир за водою
      і притульно їй і прихильно

      вона гладить моє волосся
      і обіймами в’яже смертно
      все для неї вже відбулося
      вона вирядилась в інферно

      вона йде за мною і виє
      очманіла чужа нечула…

      і ні біса у нас не вийде! –
      вона й вІршів моїх не чула…



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    30. ПІСЕНЬКА СОЛІСТА ЦЕРКОВНОГО ХОРУ
      я співаю в соборі соло
      до небес одлітає звук
      і немає землі навколо –
      ні очей ні плечей ні рук
      я не вірю в перестороги
      я не знаю що значить страх
      я не людям співаю – Богу
      Він сміється в моїх псалмах
      Він у горлі моєму в’ється
      птахом сильним і голосним
      Він у серці моєму б’ється
      рветься поглядом осяйнúм
      діва дивиться знизу вгору
      біль примерз до мого лиця
      шепче щось унісонно хору
      із гіркого свого правця
      діви – змучені і ревниві
      я – лечу у небесну вись
      діви – мстиві і прозорливі
      я – любив з них одну колись
      діви горді і перезрілі
      через вінця кровлять серця
      їм – лиш голову на тарілі
      їм – лиш душу без реченця…
      я один на віки віднині
      світ завмер на моїх плечах
      я співаю тепер – хлопчині
      у якого
      небо
      в очах…



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    31. ОСІННЄ (doloroso)
      я люблю тебе сонна осене…
      лоскочи мене літом бабиним
      омивай мене полем росяним
      я твоїм задзеркаллям зваблений
      я на сонце твоє задивлений
      заморочений квітом вересу
      затуманений і задимлений
      дивним смаком терпкого хересу
      по дорозі з тобою осене
      вже давно мені жахно й весело
      за твоїми рудими косами
      я іду зі своїми веснами
      я дощами твоїми поєний
      не нап’юсь твого щему синього
      я несу тобі сум невгоєний
      ти назад мені віддаси його
      колискову тобі співатиму
      я борвіями стоголосими
      вкотре я у тобі вмиратиму…
      я люблю тебе сонна осене…



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    32. КОРІННЯ
      Мускус вицвілої вітальні,
      стіл рожевого палісандру,
      фотографій ряди прощальні,
      кадіб з випаром олеандру.
      У повітря німої мови
      закотилися рвані буси –
      клятви зіграної любові…
      Це мої дідусь і бабуся.
      Кров тече по брунатних стінах –
      земляна, родова, венозна.
      В гобеленах – вилитих винах –
      зацвіла самотність морозна.
      Тут живе здичавіла доля
      до офір мовчазних охоча,
      до юрóдивої юдолі…
      Тут зі стін – мої юні очі…



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    33. ПОЕТ
      ліру! – жінці і чоловіку
      пишуть – юні і старуваті

      у поета – немає віку…
      у поета – немає статі…



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    34. ЛИПЕНЬ (цикл 12 МІСЯЦІВ)
      в море занурені
      зорі зажурені
      очі ожинні ночі…
      сіна нектарами
      зливи запарені
      сливами мироточать…
      сфінксами сферами
      хмари химерами
      храми барочні…
      марево соснами
      плине розтоплено –

      липень…



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    35. ПРОЩАННЯ З ЛІТОМ



      збіліле море у прощанні з літом
      на вітер розпорошує слова
      любов – солярна риба нежива
      мутація завершена каліцтвом

      програли білі шахи бій за Час
      десь Токіо вилунює в Кіото
      торгує веснами фарфóрове дівча
      потрібна і шанована робота

      історія розказує себе
      виловлює дітей і божевільних
      не гребує – а гарбає й гребе
      на проповідях завчених недільних…



      мій ангел тихо дудлить шері-бренді
      обравши в боронителі мене
      усе мине… мине… мине… мине… … …
      лиш мій вівенді модус – арс моренді…



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    36. ЧЕРВЕНЬ (цикл 12 МІСЯЦІВ)
      зорі молочні
      летучої ночі
      очі оленячі…
      медом бурштúновим
      сонце краплинами
      в горло лелече…
      чорні черешні
      коралевим сочивом –

      червень…



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    37. ІНТЕРВАЛИ
      інтервали валами котяться
      що збувається
      – інтервал –
      чергова багатоголосиця
      зсув породи
      гір перевал
      камінцями життя нав’ючене
      вісь затягує в дикий крен
      мова важелями болючими
      компресує слова в рефрен
      рафінує завись сколочену
      до засушливого ковтка
      очищає біль заболочений
      затяжного судьби стрибка
      затавровує рабством вибору –
      штучні вироби у ціні…
      я ще вироблю…
      я ще виборю…
      … інтервали…
      … навали…
      … дні…









      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    38. ДЕРЕВА (Пісенька Адама Кадмона)
      ці дерева насадив мені
      Бог
      ще тоді як ми жили з Ним
      удвох
      ще тоді як мене звали
      Адам
      ще тоді як я не вірив
      плодам
      ці дерева іще тільки
      цвіли
      ще тоді як цілі ребра
      були
      ціле тіло цілим світом
      було
      ціле Слово в цілім серці
      цвіло…



      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    39. МИЛА

      не мусиш мила
      не мусиш
      вертайся в свій сад з деревами
      ти ще собі плід надкусиш
      я ж ситий Ліліт і Євою
      мені ще вбивати Авеля
      і Каїном йти затавреним
      повзти до свого Ізраїлю
      старим Авраамом з Сарою
      а ще Ісааком лагідним
      лягати під лезо батькове
      і з Богом самим чи янголом
      боротись зухвалим Яковом
      на Голіафа з пращею
      іти самотнім оголеним
      над отчиною пропащою
      ридати пророком зболеним…
      … … …
      а коли по дорозі Вічності
      я подамся з хрестом за спиною
      ти вернешся мила
      повір мені
      – Марією…
      Магдалиною…
      … … …



      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    40. ВЕРЕСЕНЬ (цикл 12 МІСЯЦІВ)
      сонце знесилене
      зéрню розсіює
      смуток осінній…
      попіл по золоту
      олово холоду
      росяний іній…
      скúртами-склепами
      вранішня сепія –

      вересень…




      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    41. МАРІ
      все мине Marie…
      все мине…
      не картай себе
      Bonne journée!
      не у Франції Marie
      не в Бургундії
      ти у нас Marie
      на цугундері
      і волхви звідси геть пішли...
      немовлят геть усіх знайшли
      й вибили
      тут царюють тепер іроди
      полювальники за породою
      грають в нарди тепер народами
      тут юродствують лжемесії:
      до спасіння без воскресіння...



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    42. ЖИВУ...
      живу…
      в середині звіра
      дрімаю в теплій плаценті
      співаю псалми зневіри
      плачу’ хазяям проценти
      пречисто читаю Канта
      з Платоном у діалозі
      треную своє bel canto
      на окружній дорозі
      годую трофеєм ego
      (якщо вберегти зумію)
      за Шелтоном і за Брегом
      харчу свою булімію
      пишу віршенята дикі
      на голову хвору-п’яну
      рятую від рим безликих
      природу свою профанну
      живу…
      в шкаралупі міста
      пливу в формаліні моря
      прокисло вино і тісто
      живу…
      у жінках – Пандора…



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    43. ЛЮБОВ
      била ти любов як могла
      прямо в голову
      (науково!)
      а любов все одно жила
      без’язика і безголова

      я для тебе тільки слова
      пережований перехожий
      і летить моя голова
      у безодню Господи Боже

      я для тебе астральний міф
      закарбований в небі символ
      ювелірна моя Юдиф
      Саломея моя спесива...



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    44. НАГОТУЮ КОЛИВА...
      наготую колива
      нагодую кожного
      покочуся колесом
      з дому чужоложного

      пригорну старого діда
      мідночолого Аїда
      Церберу у три роти
      дам цеберко пустоти



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    45. ПО ДОРОЗІ НА ФУДЗІЯМУ
      …січуть холодні схили чагарями
      із неба перелатаного злива
      я в’язку мрій несу до Нараями
      на Фудзіямі осінь норовлива
      щаслива сива слива із плодами
      загорнутими в сýму білий попіл
      в сумý мою вливає синій спокій...
      несу вмирати смерть до Фудзіями…



      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    46. МАМА-ВОДА
      щокою мами горнеться вода
      сонливо заколисує піснями
      така ж як мама – вічно молода
      і голосом таким же як у мами
      співає про муркотиків рудих
      я з них найперший – добрий і хоробрий…
      в моєму горлі зупинився вдих
      і вирвався борвієм поза обрій…

      де садиш ти тепер свої сади?
      на скельних берегах якої Лети?
      ти стала мамо мовою води…

      відносить течія мої верети…



      Коментарі (34)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    47. БОДГІСАТТВА
      я чужої
      відчуженої породи
      постираю паролі
      позмиваю штрих-коди
      позриваю знамена
      пожбурляю штандарти
      вирву крила з рамен і
      переплутаю карти
      розтлумачу підтексти
      дешифрую тайнопис
      розчахну перехрестя
      розгалужу синопсис
      роз’ятрю мою мову
      намалюю відтінки
      заґрунтую основу
      і тоді
      тоді тільки
      відрощу нові крила
      й полечу до Ярила…



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    48. ЗЕМЛЯ
      сидить стара на мертвому порозі
      поміж світів
      закривши темні очі
      в ОвнІ блукає чи у Козерозі
      десь там
      Шляху Чумацького на розі
      ворожить
      на прозорі чисті зорі
      розкидані дитячими руками
      дивується на себе-лепрозорій…
      … і просить евтанази між світами…



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    49. У ВИРІЙ (Прощальний плач Батька)
      вітри-веретища над попелищами
      над мовосховищами понищеними
      над мовотвореннями полишеними
      нічними капищами нехрещеними
      дітьми непещеними
      розбещеними все яничарами нетутешніми…
      над злими чарами
      чорними чварами…
      і над могилами і над курганами…
      все буревіями та ураганами –
      Вир…
      і вурдалаками і вуркаганами
      ганьбою пращурів
      землі поганами
      вітрами-вирвами коріння вирване…
      Зло…
      кубло розорене
      гніздо розібране
      душа до вирію життям – не зібрана…
      Я…



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    50. ЧАС ЧАТУЄ СЛІД...
      Час чатує слід
      прірвами могил...
      головою в лід:
      – хто мене любив?
      душу – в струмінь злив…
      плоть – у темний льох…
      – хто мене любив?
      – Бог!
      з моїми правдами
      з моїми зрадами
      пустими фразами-відразами
      моїми виразами-виразками
      поразками... казками-розказами,
      моїми óбразами-обрáзами
      з образáми благословенними
      перегукуваннями-перевертнями
      і моїми словами-помислами
      і моїми смислами-велетнями
      моїми жилами де кров замовлювана
      біда замовчувана... зачовгана…
      шляхами довгими плестись додому знов…
      дурити долю знов – що в світі є любов…
      любов! …
      … вулкан вирує
      в правій півкулі
      в пустому колі
      пустої долі
      пустого цвіту…
      мої не-діти
      даремно квітнуть
      буремно гинуть
      прекрасно в’януть
      прекрасні рани
      в кривавий ранок
      сну наостанок…
      … Час мене забув... загубив..забгав
      у своє шиття
      в забуття і в мох…
      – хто мене любив?
      – хто мене кохав?
      – хто мене гукав?..
      – Бог…



      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    51. CAPRICCIO (furioso)
      діряві ночви ночі ллють дощем…
      тривожна тиша шурхотить хрущем…
      шалене коло місяця довкола
      струмить неспокій скрипкою Нікколо…
      ніколи я до тебе не вернусь –
      у ночі свідченням зароку заручусь…
      пручається гнучке фантомне тіло
      в твоїх обіймах –
      літо пролетіло…
      знекровленою мумією – мрія…
      ні пам’яті ні снів – лоботомія…
      лібрето літа переписане зимою…
      мелодія лишилася зі мною
      нечутна за банальностями зрад…
      Єдинорога сплавив конокрад
      на бойню –
      у місцевому шинку
      криваву шинку подають в соку…

      … я сонна риба у лабетах льоду…
      природа загартовує породу…



      Коментарі (32)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    52. БОГ & БОСХ
      … дивиться на Бога Босх
      дивиться на Босха Бог
      заболіло у обох…
      забіліло у обох…

      – Босху! Босху! – тіло з воску…

      – Боже! Боже! – душа зможе…
      сяють сонцем сни небесні…

      – твої чудиська – чудесні…
      птахи чорні – крильми горнуть
      сова ухне – небо глухне
      стріла впита – воля вбита
      дріб драбин – душа з глибин
      я з тобою буду до Страшного суду
      дам хлібець із дерті до самої смерті
      від твоїх чудовиськ я не маю сховиськ
      ти до свого болю сам прикликав долю…

      … дивується на Бога Босх
      дивується на Босха Бог
      спокій-тиша на обох
      слава в вишніх на обох…



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    53. РІЗДВО
      осяяна земля
      батьки
      царі з дарами
      хліва подертий дах – в нім висота…
      мовчало Немовля
      летіло небесами
      у світлі Зірки бачило – хреста…



      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    54. МІЙ ЗВІРИНЕЦЬ
      якось в мене коло хвірточки приліг
      білогривий буркотун Єдиноріг...
      через рік приблизно – теж мені цабе! –
      через силу дав погладити себе...

      до садиби ще позáторік пристав
      мудрочолий ваговозисько Кентавр...
      той одразу із копитами на стіл
      та ще й учнів наскликав із ближніх сіл...

      восени здається грюкнула у двері
      вся облізла й перелякана Химера...
      хтось спірвав її добряче за хвоста…
      все кричала: «Маладьож тепер не та!»

      …живемó усі неначе на вокзалі…
      стоси мрій Химера скрізь порозкладала…
      квіточки що я від подиху беріг
      у задýмі якось з’їв Єдиноріг…
      а Кентавр – так той зробив зі спальні стайню…
      репетую: «я на місце всіх поставлю!
      Розжену оцей звіринець, чорт вас ма!» –
      Кент сміється… Ріг зітха… Химá дріма…
      вони знають що люблю їх до нестями…
      вони вбогі… недолугі… ще й останні…





      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    55. В РАЙ (Паліндромне)
      в рай весела дорога
      на ній – нікого
      пнулась душа
      спіткнулась
      назад вернулась
      диво було: (більш не буде дива!)
      ІСУС – УСІ
      (що зверху – що знизу – що справа – що зліва...)

      .....................І.....................
      ....................С.....................
      ....................У.....................
      ....................С.....................
      ....................–.....................
      ....................У.....................
      ....................С.....................
      .....................І.....................
      ІСУС – УСІ ІСУС – УСІ
      .....................І.....................
      ....................С.....................
      ....................У.....................
      ....................С.....................
      ....................–.....................
      ....................У.....................
      ....................С.....................
      .....................І......................



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    56. Fratello Sole Sorella Luna
      братик – Сонце …
      сестричка – Місячинка-колиска…
      я літаю у гості до святого Франциска...
      вдень кружляємо голі – Бог вечерю готує –
      голе небо із нами тарантелу танцює…
      уночі на пісочку ми малюємо тишу,
      дивне слово – «ніколи» – зачаровано пишем…
      Бог над нами схилившись витирає те слово
      і співає про – «зáвжди» – чарівну колискову…
      море горнеться тілом до стигматного блиску…
      я не хочу додому! мій безумний Франциску…
      … де мій дім? де мій голос? де душа очманіла?...
      я лечу до Франциска… Бог погойдує крила…



      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    57. ЛАБІРИНТ (Оскомина)
      … лабіринтами-лаврами
      дні
      снують мінотаврами…
      чорногрудими ряднами
      скніють
      сни
      Аріаднині…
      … Пасифаїного лона
      ввік
      жага не охолоне…



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    58. Я СЬОГОДНІ...
      я сьогодні піду обнімуся з деревами
      за трудягою-равликом довго дивитимусь
      я поповзаю з ним по тінистому цвинтарю
      і поплачу тихесенько над прихожанами
      потім в гості покличу когось небезпечного
      злого пса чи п’яничку забутого рідними
      а іще я піду подружусь з невідомістю
      їй любовні листи на хмаринах писатиму
      мати вигляд дорослий я більш не старатимусь
      буду вдосталь сміятись
      дощем умиватися…
      а вночі я у місячній ванні поніжуся…
      і буду буддою…



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    59. СИВА НІЧ...
      сива ніч... старенька... мовчазна...
      лагідно присіла край вікна
      зазирнула у безсонні очі:
      «спи, дитинко... заспіваю, хочеш?»
      «хочу, бабцю…»
      тихо почина…
      я сховав лице в її долоні
      в прохолоду влив гарячі скроні
      і заплакав в унісон з дощем…
      ллється із душі правічний щем
      ніжності закутої в полоні
      кам’яного тіла... ллється біль
      п’яних пристрастей... байдужості похміль…
      невагоме серце знов готове
      підібрати кожне вбите слово
      позбирати смуток звідусіль
      вібрувати самотою світу
      Летою плисти назустріч літу…
      …ніч цілує заяснілі очі
      і стихає...
      …сонце зір лоскоче
      й наливає мовлення амріту…



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    60. ДОВЕДЕШ МЕНЕ, М О В О...
      … доведеш мене, Мово,
      до клятої підмурови…
      до мерзлої буцегарні…
      до Павловської лікарні…

      юродствувати-радіти,
      що ніде тебе подіти,
      понуро напроти неба
      виструнчуватись у тебе
      в безвихідності оргазму –
      цідити киплячу плазму
      у пеклі вічної спраги…
      у німбові із бодяги
      доїти дурепу-душу…
      - кілком у хребті:
      я мушу!
      мушу… мушу…
      …………



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    61. ЧАСИКУ-БРАТИКУ...
      ой не котись, не біжи, зупинись на трішечки-трошки
      Часику-братику, котику, прудконогий Котигорошку...
      ой не лети, не несись, не кружляй хмарками далéсенько,
      Часику-орлику, Часе-соколику, мій Телесику!

      конику-стрибунцю, басику, візьми мене у дорогу,
      Вовчику-сірячку, ласику, понеси мене бистроного,
      зажури, забери за гущі за пущі за моря за гори
      де сліпа Баба не шепче-не сичить свої наговори…

      заховай мене, Часику, дядечку, батечку, діду-дідусеньку,
      хлопчику-стовпчику, хлопчику-любчику, мій манюсінький…
      будемо гратися із тобою... грітися мовчки: словá – не полова.
      будемо мріями мірятись... маритись... ти мені – Силу... я тобі – Слово…



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    62. ГОЛОСІННЯ ЗА ГОРОЮ ЩЕКАВИЦЕЮ
      .........................................я і досі живу на тобі...
      .........................................на твоїй утробі...
      .........................................гроб на гробі...

      гóро моя, горе моє!
      Щекавице-сестрице... невтішна блуднице…
      що чума не скосила – зчеше бісова сила…
      оце тобі за варяг
      а оце за бідолаг –
      за Оскольда й Діра –
      а де ж твоя віра?
      куди гордість діла?..
      посивіла… облисіла…
      стерлась…
      в землю всіла…

      за поживу нашукала
      ти вигнанців – нагукала
      в гості
      притулила прихистила
      камінцями замостила
      кості

      не впустила ні цéрковки ні каплички
      не святила ні свічечки ні водички
      не гасила блискавиці-громовиці
      не сховала ні сирітки ні вдовиці

      справа і зліва – з хороми й хліва –
      татарва…
      зверху і знизу – з дерев і могил –
      пил…
      помира – гора – примарою
      Глибóчиця марить карою
      гниє-гине у полоні…

      ой у місячній короні
      захололи твої скроні…



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    63. БУДЬ...
      будь послідовною...
      будь підсвідомою...
      наших обіймів
      судом і судомою
      будь…
      чи не будь…
      ти ж бо Бога подобою
      створена й образом –
      розумом-волею…
      долею виткана
      світу оздобою…
      будь непідробною…
      гордою… скорбною
      будь… чи не будь…
      … я – лиш вижити спробую…



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    64. Я В ГРУЗІЇ-ВІЗІЇ...
      я в Грузії-візії…
      міді шляхетна зелень…
      я вкраплений в срібло зчорніле гірських поселень
      рудим агатом... рудою чужого ґрунту...
      солодким вином брунатним у терпкість смутку...
      вологим словом у здертість сухого горла...
      арійська занурена в хмурість очей погорда…
      у різкуватість різця тихо вплутана тонкість ліній…
      вилита в кров гранатну смола бурштинóва піній…
      я в Грузії-грації грізна навала скіфська…
      петля пекторалі…
      безбатченкість українська…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    65. ТЕЧЕ ПРАВІЧНА МОВЛЕННЯ РІКА...
      тече правічна мовлення ріка
      в моєму горлі – гирлі – не зміліє…
      крізь русло серця у віки – легка –
      в світи де Слово мовлене не тліє…
      де дотики усі що я зібрав
      і погляди які мене забрали
      словами проростуть – правами правд –
      де сонячний Оратай править ралом…
      лоскоче крила сонячне чоло
      і усміх місяця торкається губами…
      споконвіків «і Слово… і було…»,
      а тіло проситься додому… і до мами…



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    66. Я - ЯЗИЧНИЦЬКІ ЗВУКИ...
      …я – язичницькі звуки давно здичавілої мови…
      із заснулих сувоїв сотаю стагнацій слова…
      на примови мої перекуплені вкотре права
      і чигають за кожним стовпом лихварі-словолови…
      словожери чатують над кожним роздертим рядком…
      повивальним мовчання рядном перемотують рубані рими…
      на аорті моїй виграють прудкошиї хвацькі херувими
      з пілігримів колишніх – з відтятим за лжу язиком…

      …я пробуджений голос безмовних сновид,
      трубний глас у пустелі твого безголосся,
      я усе, що з тобою, мій світе, збулося…
      діє-слова сконалого я недоконаний вид…



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -