•  З Арсєнія Тарковского. * * * *

Це снилося мені. І сниться ще мені.
І все оце колись не раз мені насниться,

•  З Константіна Батюшкова. * * * *

Де слава, де краса, начала зол твоїх?
Де площі гомінкі і громадяни ситі?

•  З Осіпа Мандельштама. * * * *

Мій тихий сон, супокій щохвилинний –
Мій невідомий, мій чаклунський ліс,

•  З Осіпа Мандельштама. * * * *

Безсоння і Гомер. Вітрила здійнялись.
Я в списку кораблів дійшов до половини.

•  З Ніколая Клюєва. Ліс

Утішний, мов орган. Тебе небесна сила
Приборкати грозу покликала з землі,

•  З Ніколая Заболоцкого. Нічний сад.

О сад нічний, затаєний орган,
Ліс довгих труб, віолончелей пристань!

•  З Сєргєя Єсєніна. * * * *

Молодик сховав за клунями
Жовтий лик від сонця ярого.

•  З Іосіфа Бродського. Сонет

"Седой венец достался мне недаром..."
Анна Ахматова

•  З Алєксандра Блока. Заспів

Ти полями пішла у безчасся.
Хай святиться Твоє Ім’я!

•  З Константіна Бальмонта. В моїм саду

В саду троянди – з пелюстками білими,
Із пелюстками білими й вогнистими.

•  З Белли Ахмадуліної. Моторолер

Який привабний лет твоїх коліс!
Як ти блищиш рожево й соковито!

•  З Іннокєнтія Аннєнского. Поезія

Там, де Сінай вогнем розквітнув,
Любить Її проміння дим,

•  З Лєоніда Губанова. * * * *

Фіалковий каптан моїх недоль…
Зіпсутий фініш, знищений пароль.

•  З Анни Ахматової. * * * *

Тече ріка неспішно по долині,
В багато вікон дім наш у гаю.

•  З Сєргєя Єсєніна. * * * *

За горами, за жовтими долами
Простяглася вервечка хатин.

•  Из Ганны Осадко. Осенние парки.

А три хозяйки – три седые парки
Прядут кудель да осень среди парка,

•  З Владіміра Набокова. Коні.

Огрядні і гніді, по зелені сирій
провеснених полів, під мерхлими дубами,

•  З Маріни Цвєтаєвої. * * * *

Вже стільки їх у прірві глибочезній
Лишилося на дні.

•  З Сєргєя Авєрінцева. * * * *

Невідворотним вістрям од меча,
Нагостреного на останню битву,

•  З Федеріко Гарсіа Лорки. Тамара і Амнон

Кружалом зоріє місяць
на землю суху й пониклу,

•  З Івана Буніна. * * * *

Зайшов до неї в пізній час.
Вона вже спала. Сяяв місяць

•  З Федеріко Гарсіа Лорки. Дерево, дерево

Дерево, дерево,
сухе і зелене.

•  З Людмили Нестулі. Перед-чування

Вістря потойбічних перецвітів
Очорнивши вітра срібну плав,

•  З Іннокєнтія Аннєнского. Листки

Усе тьмяніш на білім тлі
Небесна світиться лампада,

•  З Ігоря Сєвєряніна. * * * *

В шелевінні муаровім, в шелевінні муаровім
По алеях озорених пливете, наче море Ви…

•  З Алєксандра Блока. * * * *

Білий кінь ледь ступає в утомі своїй,
Там де бриж неосяжна лягла.

•  З Іосіфа Бродського. Через два роки

Ні, не оглухли ми, не постаріли,
слова свої говоримо, як досі,