Я бачив, як в неї росли крила,
Вона ховала їх під вешти і робила вигляд,
Ніби вона в дійсності людина,
Соромлячись того, що вона янгол…

Я купляв дешеве вино і йшов до неї…
Ми сиділи у прокуреній кухні всю ніч,
І коли все навколо засинало, вона розпрямляла крила,
Вилітала у вікно,.. і летіла…

І на яскраво-білому фоні місяця,
Вона раптово уповільнювала свій політ.
Оберталась до мене, стоявшого побіля вікна
І махала мені своєю тендітною рукою…