Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Іван Франко (1856 - 1916)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Нінель Новікова, [ 2014-01-25 17:23:48 ],
на сторінці поезії     "Беркут (уривок)"   Франко Іван

Так влучно назвали спецназівців "Беркут"!
Мабуть, читали безсмертного Франка!
Пророцтва геніїв не перестають дивувати! Дякую щиро!
Коментатор Тетяна Флора Мілєвська, [ 2014-01-25 20:52:33 ],
на сторінці поезії     "Беркут (уривок)"   Франко Іван

вперше в ЖЖ його опублікував світлий спогад, на ФБ саме його фотокопія вірша... а варто обернутися на класиків, їм вірять на сході, на заході, на півдні
Коментатор е ю, [ 2019-01-06 15:24:08 ],
на сторінці поезії     "***"   Франко Іван

Франко – незабутній... І, так, вмів – кохати!
Коментатор е ю, [ 2019-01-06 16:53:11 ],
на сторінці поезії     "***"   Франко Іван

А ще є такий:

ХІХ

Я не жалуюсь на тебе, доле:
Добре ти вела мене, мов мати.
Таж де хліб родити має поле,
Мусить плуг квітки з корінням рвати.

Важко плуг скрипить у чорній скибі,
І квітки зітхають у сконанню...
Серце рвесь, уста німі, мов риби,
І душа вглибляєсь в люту рану.

А ти йдеш з сівнею й тихо сієш
В чорні скиби й незарослі рани
Нове сім'я, новії надії
І вдихаєш дух життя рум'яний.

Мало хто може зрівнятись з Франком за накалом самопожертви – й водночас у ньому був неймовірно-жагучий дух й непокори, і приреченості... Аж доки, здається, не з'явився його цикл "Із книги Кааф", що, врешті-решт, примирив його тривалі суперечності – у пошуках Бога...
1   ...   9   10   11   12   13