Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Петро Скоропис (1980)

Інфо
* Народний рейтинг 4.815 / 5.4
* Рейтинг "Майстерень": 4.418 / 5.31
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Переглядів сторінки автора: 86003
Дата реєстрації: 2011-03-01 12:51:48
Звідки: Волинь
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2021.10.19 15:24
Автор у цю хвилину відсутній

Найновіший твір
З Іосіфа Бродського. Одному тиранові
Він тут бував: іще не в галіфе –
в пальті зі драпу; стриманий, сутулий.
Поталою завсідників кафе
затим до решти, світовій культурі
він впився мстою (не комусь, – о,ні,
а Часові) за ницисть існування,
за кепську каву, злидні і змагання
картярські, при усім неталані.

І тою мстою похлинувся Час.
Тепер тут людно, узнаки розкутість,
гримлять платівки. Ба, усякий раз,
перш, аніж сісти, тягне озирнутись.
Все – пластик, нікель – дух уже не той;
в тістечках присмак бромистого натру.
Бува, під закриття, після театру
навідується й він – інкогніто.

Коли він входить, зводяться усі.
Одні – по службі, деякі – від щастя:
до відруху долоні від зап’ястя,
що ті в оціпенінні ждуть, що ці.
Він цмулить каву – ліпшу, ніж тоді,
і їсть рогалик, всівшись у фотелі,
такий смачний, що мертві й поготів
підтакнули б – "о, так!", аби воскресли.

----------------------------------