Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Петро Скоропис (1980)

Інфо
* Народний рейтинг 4.778 / 5.4
* Рейтинг "Майстерень": 4.258 / 5.25
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.777
Переглядів сторінки автора: 59813
Дата реєстрації: 2011-03-01 12:51:48
Звідки: Волинь
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2019.09.20 06:50
Автор у цю хвилину відсутній

Найновіший твір
З Іосіфа Бродського. Одісей Телемаку
Мій Телемаку,
прі за Трою край
покладено. Хто горував – забув я.
Гадаю, греки: стільки тіл своїх
усюди покидають тільки греки.
І все-таки угадуваний шлях
додому потягнувся непомірно,
неначе Посейдон, поки ми там
час гаяли, щомога п'ялив простір.
Ніяк не втямлю, де я опинивсь,
з чим навіч і об чім звітую: острів,
чагар, будівлі, рохкання свиней,
сад кинутий, така собі цариця,
трава та камінь.
Телемаче мій,
всі острови один на инші схожі,
коли тривала подорож; і ум
геть підупав, обчислюючи хвилі,
і око, у смітті од видив, плаче,
і м’ясиво водяне застить слух.
Забувся я, чим кінчилась війна,
і скільки літ уже тобі, забувся.

Рости, мій Телемаку, і рости.
Дадуть боги, то матимемо стрічу.
Ти і тепер, еге ж бо, не хлоп’я вже,
перед яким я осадив биків.
Коли б не Паламед, разом жили ми.
У дечім і він правий: без мене
гризот себе Едипових ти збавив,
і сни твої безгрішні, Телемаче.

--------------