Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Петро Скоропис (1980)

Інфо
* Народний рейтинг 4.810 / 5.4
* Рейтинг "Майстерень": 4.413 / 5.31
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.773
Переглядів сторінки автора: 89047
Дата реєстрації: 2011-03-01 12:51:48
Звідки: Волинь
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2022.01.19 14:07
Автор у цю хвилину відсутній

Найновіший твір
З Іосіфа Бродського. Пісня Берлінської стіни
Ось дім, що Джеком поруйнувавсь.
Ось мур, затовстий, як на м’ятий бакс,
і Гансам обабіч відтак – хана.
Це – Іваном викладена стіна.

Це стіна, яку спорудив Іван.
Немаркий, з відтінком уподобань
будівничих, сіріє сирий бетон,
сірим мінам-пасткам у тон.

Це стіна, що: а) нудить вас; б) ляка
дріт наїжений; строгість його витка
рівня штопці бабусь і тим пак взнаки
вовні струм та панчіх дірки.

За стіною тріпоче місцевий стяг.
У снопи оперезаний, до звитяг
надихається барвами трьох стрічок
символ – Циркуль і Молоток.

Чатові її пильно, як птахи з гнізд,
позирають в біноклі: Захід і Схід,
тобто, справа і зліва, та не впада
варті в вічі ані жида.

Хто тут був, з’ясував собі важну річ –
гріш ціна ідеалам, як мур устріч,
чи по Марксу – де гроші, там і ціна:
всіх урівнює ця стіна.

Підійди до стіни, як нема іти
куди инде й порожні твої світи,
де примари спустошили майбуття
і розвіявся сенс життя.

Підійди до цієї, миру-війни
версії в стадії кам’яній,
у бетоні відлитої, що скрижаль,
весь у тріщинах задзеркаль.

Тут панує нудьга цілий день. Вночі
докучають прожектори, хоч кричи.
І спросоння скрикуєш в унісон
скрикам стихлим: і це не сон.

Сни тут гарні: лиш мокро в них та кровлять
у блокноті керваві поля цитат,
бо думки, їх полишивши з олівцем,
редаговані куль свинцем.

Тільки час, беззаконно туди-сюди
набродився, як злодій, замів сліди
і уник покарання: ба, зазвичай,
куля в маятник не влуча.

Цій стіні ще стояти тут рік у рік,
доки люд засинає під смертний крик,
доки світ годить гаманцям бариг
і відрижці на свій пиріг.

Підійди і убач її ікл копил,
це – не в Римі, в Китаї – топтати пил
корінних, чиї кутні гнилі суціль
для сусідського м’яса-гриль.

На красу щебетати і птах мастак.
І туман на дурман півімлу тим пак
перемеле, на пелену для зіниць:
йди до стіни і сам подивись.

--------------