Логін
Пароль
Зареєструватися?
Забули пароль?
&
Автори
Поеми
Інша поезія
Рецензії
Публіцистика
Рейтинги
Статистика
|eng|
?
Вірші,
проза,
аналітика,
огляди
Автори
/
Аліса Гаврильченко
(1989)
Писати вірш - це листуватися з тим, кого не можеш почути...
Автор
Вірші (29)
Інша поезія (0)
Поеми (0)
Аналітика (0)
Проза (0)
Рецензії (0)
Публіцистика (0)
Коментарі
Інтерв’ю
За датою надходження
за темою
Отримані коментарі
|
Залишені коментарі
|
Інші коментарі
Коментатор
Аліса Гаврильченко
, [ 2011-01-23 00:54:29 ],
на сторінці твору "
***
"
Гарно! Щаслива бачити вас, читати! Я знову тут, Алica зi "Славутича" :)))
А... чому саме рожевий? :))))))
Вгору
Коментатор
Аліса Гаврильченко
, [ 2011-01-23 19:57:16 ],
на сторінці твору "
***
"
Ваший вірш не буду вихваляти,
Але факт: це дуже добрий твір.
В кого вірні друзі – той багатий,
Арештант - чудово тут. Чифір :)))
Справді, добре вийшло у Вас.
А.
Вгору
Коментатор
Аліса Гаврильченко
, [ 2011-04-18 17:41:19 ],
на сторінці твору "
***
"
Ой, дякую! Обов'язково попрацюю тут ще!
Вгору
Коментатор
Аліса Гаврильченко
, [ 2011-04-18 17:46:14 ],
на сторінці твору "
***
"
Не дуже сподобалася рима, а так... непогано :)
Вгору
Коментатор
Аліса Гаврильченко
, [ 2011-04-30 23:37:05 ],
на сторінці твору "
***
"
Посміхнуло!)))
Взагалі, добре написано як на мене.
Вгору
Коментатор
Аліса Гаврильченко
, [ 2011-04-30 23:43:22 ],
на сторінці твору "
***
"
Згодна, пафос повинен бути, хоча його перебільшення теж проблемне.
З весняними святами, любий Юрію!
З повагою, усміхнена Аліса.
Вгору
Коментатор
Аліса Гаврильченко
, [ 2011-04-30 23:55:03 ],
на сторінці твору "
***
"
"Тільки так - ти живий...
Серед безлічі дивних значень
Ти знаходиш своє,
Ти знаходиш свій власний шлях."
Ось це я сама зрозуміла тільки недавно і тому мені особливо близьке. Вірш взагалі не полишає байдужою.
З повагою, Аліса.
Вгору
Коментатор
Аліса Гаврильченко
, [ 2011-05-01 01:42:32 ],
на сторінці твору "
***
"
Так... гадаю, цей вірш стане одним з моїх найкращих :) я вже стілки билися з віршами, а виходило щось сухе, заримоване... і раптом: "Хрещатик"! Я навіть дрижала, коли його дописувала. Не могла повірити, що можу таке написати!)))
Таїсія, дякую Вам. Ви теж дуже щира і пишете майстерно, зворушливо.
З повагою до Вас, Аліса.
Вгору
Коментатор
Аліса Гаврильченко
, [ 2011-05-01 01:51:12 ],
на сторінці твору "
***
"
Посміхнуло))))
Вгору
Коментатор
Аліса Гаврильченко
, [ 2011-05-01 20:38:51 ],
на сторінці твору "
***
"
Спасибо, Алексий)))
Вторая строка во второй строфе тоже меня настораживала, но я не могла понять, почему. А вот ряст...)))) есть выражение "топтати ряст", которое означает - жити. Вот я и поэкспериментировала с этим выражением, но тут задумалась и решила, что "наст" Крещатику подходит лучше))))
Картинку подбираю)))
Вгору
Коментатор
Аліса Гаврильченко
, [ 2011-05-01 20:39:47 ],
на сторінці твору "
***
"
Вітеру Ночі привіт!)))))
Вгору
Коментатор
Аліса Гаврильченко
, [ 2011-05-04 19:03:23 ],
на сторінці твору "
***
"
Сумно... і добре написаний твiр.
Вгору
Коментатор
Аліса Гаврильченко
, [ 2011-05-04 19:23:26 ],
на сторінці твору "
***
"
И правда - на кой?)))
Стих улыбнул. Такое чувство, что все ваши стихи просто созданы для того, чтобы улыбнуть читателя и поднять ему настроение :)))
Вгору
Коментатор
Аліса Гаврильченко
, [ 2011-05-07 17:53:57 ],
на сторінці твору "
***
"
Лірично. Дуже.
Вгору
Коментатор
Аліса Гаврильченко
, [ 2011-05-08 21:36:19 ],
на сторінці твору "
***
"
О... Магдалено, чим далі, тим краще й майстерніше! Рукоплескаю :))) хоча вірш сумний, але все-таки у кінці переживе. Цим сказане все. 5+!!!
Вгору
Коментатор
Аліса Гаврильченко
, [ 2011-05-08 21:58:29 ],
на сторінці твору "
***
"
Та звісно, що нікуди :(
Таке життя. Але вірш... вірш чудовий. Я взагалі дуже рідко буваю повністю задоволена, тому так небайдужа тут, бо тут сподобалося все як читачу. Ви, мабуть, давно пишете, Магдалено?
Вгору
Коментатор
Аліса Гаврильченко
, [ 2011-05-08 22:41:38 ],
на сторінці твору "
***
"
У мене трохи інша історія. Я починала з віршів українською, потім перейшла на російську ... і так билася з російською мовою фактично два роки. І лише місяць тому почала замислюватися над тим, що в мене краще виходить писати рідною мовою. Не знаю, чому. Звісно, з часом я удосконалювалася і тепер старі мої вірші бачаться мені страшенно кострубатими, хоча в них проглядається проблиск душі. Я не можу писати без душі, однією технікою, і це зрозуміла знову ж тільки місяць тому. А до цього були тільки пошуки себе, вдосконалення техніки. Наприклад, уникаю дієслівної рими. Раніше її використовувала скрізь. Тому добре вас розумію.
Вгору
Коментатор
Аліса Гаврильченко
, [ 2011-05-08 23:18:07 ],
на сторінці твору "
***
"
Доля української поезії, думаю, найближчим часом покаже не один стрибок і вгору, і вниз. Як казав один мій випадковий знайомий, поезія нині модна. Нею захоплюється, в основному, молодь, хоча є й ті, що присвячують поезії все своє життя. Дуже слабко, як на мене, розвинена критика української поезії, яка повинна відбирати зерна з полови. Та й читають люди неохоче. Оскільки у кожного свої проблеми. В основному, поети варяться у власному соку. Занадто багато патріотики і патетики, поети часто перебільшують роль пафосу, і коли-небудь цей пафос викличе не один шквал пародій. Хоча! Якщо поета щиро хвилює доля України, то йому тільки про це і треба писати. Взагалі, завжди потрібно писати лише про те, що тебе хвилює, бере за душу. Звісно, використовуючи всі можливості техніки. Але зараз про патріотизм пишуть в основному з почуття обов'язку. Це іноді страшенно дратує. Хоча я не проти патріотизму анітрохи. Але справжній патріотизм дуже рідкісний зараз.
І. .. цей діалог теж для мене дуже корисний. Дякую, Гаррi!
Магдалено, вибачте, якщо тут багато наговорю... не стрималася :))
Вгору
Коментатор
Аліса Гаврильченко
, [ 2011-05-08 23:52:19 ],
на сторінці твору "
***
"
Дуже сподобався ось цей вірш. Подумати тільки - всього 8 рядків, а скільки вкладено! Неповторний пейзаж вийшов.
З повагою, А.
Вгору
Коментатор
Аліса Гаврильченко
, [ 2011-05-09 00:39:33 ],
на сторінці твору "
***
"
Звичайно, про небо писали всі, кому не лінь. Але, Гаррі ... не хотіла відразу говорити, проте я думаю ви зрозумієте мене. Одного пейзажу ще мало. Ми можемо писати скільки завгодно про українську ніч, небо, але це має до чогось вести. Я сама колись лише описувала навколишнє середовище, поки не отримала раду: писати про своє. Про те, чим живу і не уникати сюжету у віршах, а також свого "я". Велика біда багатьох віршів у тому, що вони безсюжетні і лише намотують круги навколо точки, уникаючи лінійності від точки А до точки Б. Але тут краєвид вийшов досить оригінальним, він має право на публікацію. Зрештою, є ж пейзажна лірика. Думаю, у вас все ще буде, пишете ви добре. Це правда. І... пишіть далі, любий Гаррі. Досконалості меж немає. )))
Вгору
1
2
3
4
А... чому саме рожевий? :))))))