Розстрілюють стрілки
нервово тишу.
Вгинає стіни
погляд дикої кішки.
Ріжуть темряву
навпіл очі.
Рішуче, як постріл,
як скальпель,
як зранений звір.
Розриваючи
часу тенета,
як нитку тонку.
Розтинаючи криком
серця різким
брудний чорно-синій
вельвет невідомості
й пітьми.
В мільйонах
крапок і тире крапель
читають долоні простір
за холодним склом.
Довго сканують пальці
штрих-код дощу
на сірій коробці вікна.
Крутять думки кіно -
чорно-білий фільм нервів.
Неспокою
чорні карлики
викреслюють
страхом і болем
у чорнім квадраті ночі
світлу знайому постать -
твоє маленьке
гаряче сонце
у сірій галактиці суму…
Нарешті ти прийшов.
2011

Не згаси в мені світло,
Не убий в мені віру,
Не покрай мені серце,
Не порань мені душу,
Не злякай в мені птаха,
Не зітри в мені спомин,
Не даруй мені спокій,
Не діли мені щастя,
Не буди в мені смуток,
Не бери в мене радість,
Не шукай в мені осінь,
Не чекай в мені друга,
Не читай в мені зраду,
Не катуй мене болем,
Не пророч мені долю,
Не малюй мені стіни,
Намалюй мені вікна,
Хай світ відкриває мене.