Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Олексій Саєнко (1988)




Огляди

  1. Набридло це зажоване «Люблю»
    Набридло це зажоване «Люблю»,
    Не хочеться співучого «Кохаю»…
    Для тебе із пекла дістану вогню,
    Нарву тобі яблук у Раї.

    Не хочу це затоптане «Люблю»,
    Не буду компліментів підбирати…
    За тебе єдину і душу свою,
    І серце готовий віддати.

    30 октября 2010



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  2. Якщо я буду чорною імлою...
    Нестямно дихати тобою…
    Гарячі думи, навіть сни…
    Якщо я буду чорною імлою,
    То світлом, певно, будеш ти

    Голубить Сонце, закохався Місяць,
    Тобі слова шепоче чарівні,
    М’яким огорне шармом нісенітниць –
    Казкар на білому коні…

    А я за тебе – левом і горою…
    Не віриш? Можу довести.
    Якщо я буду чорною імлою,
    То світлом, певно, будеш ти



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  3. Блакить і синь


    Гомін чайок серед білих скель,
    Холодний погляд дикого прибою –
    Ворота двох непізнаних пустель,
    Наповнених упертістю тупою

    Кричать птахи і піняться вали,
    Облизуючи камінь язиками хвиль
    На стику неба й моря тисяч миль…
    Блакить і синь… Та різні ми

    17 ноября 2010



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  4. Моє поле
    Моє поле

    Моє поле – незоране й чорне,
    Тут трава не росте.
    Моє море – засіяне штормом,
    Тут живого не видко ніде

    Хмари мої – тільки грозові,
    Їхні туші важкі та понурі.
    В моїх жестах, усмішці і мові
    Домінують відтінки похмурі

    Мої гори – холодні й байдужі,
    Із хребтами вершин, кістяками проваль…
    Немов вої – безсмертні та дужі,
    І зодягнені в морок і сталь

    Моє поле – градом полите,
    Тут трава не росте.
    І душа ланцюгами сповита –
    Навіть сліду не видно ніде…

    18 ноября 2010



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  5. Темні вулиці з чорними душами
    Темні вулиці мрякою сховані,
    Не пробити її ліхтарям.
    Піднімаюся битими сходами,
    Що завалені різним сміттям

    Темні вулиці з темними хащами
    Із асфальту, машин і бетону,
    Страхітливими клацають пащами,
    Ріжуть нерви сирен передзвоном

    Темні вулиці з сірою мрякою…
    Темні вулиці з чорними душами…
    Перекривлені, перелякані,
    Мов на каторзі, жити змушені

    А я йду і повітрям дихаю,
    Так, повільно іду, кайфуючи,
    Насолоджуюсь осінню тихою,
    Темних вулиць проклять не чуючи

    Своїм Києвом, вітром з міазмами
    Насолоджуюсь - щиро зворушений.
    Нехай в заздрості корчаться спазмами
    Темні вулиці з чорними душами

    18 ноября 2010



    Коментарі (1)
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  6. ***
    Як забажаєш, стану на коліна,
    Й проситиму по-лицарськи руки,
    А хочеш, буду я незмінно,
    Вночі твій спокій стерегти

    Легеньким вітром-водоспадом,
    У волоссі заплутаюсь тихо,
    Щоб минали тебе печалі,
    Стороною обходило лихо

    Прилечу я листочком пожовклим,
    До зачиненого вікна.
    Бо жінок несказанно багато,
    Ти ж на світі всього одна

    5 ноября 2010



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  1. Поэту
    Поэт не может не гореть!
    Эмоции насыщенны ураном:
    Крушить, ломать, взрывать, лететь…
    Пусть мысли вдаль несутся ураганом.

    Поэт – заря, не может не светить,
    Быть тенью, тусклою луною,
    Слепить, как Солнце, током бить, искрить,
    Катить на берег мощною волною.

    Греметь сильнее ядерного взрыва
    Цепной реакцией из сотен мегатонн,
    Душой воспринимать внезапные порывы,
    Ловить малейший шорох, полутон.

    Мгновенья жизни быстро исчезают,
    Запечатлей их, покуда не растаяли,
    Что было рождено, обычно умирает,
    Уходит тихо-тихо, без прощаний,
    Печальными взмывая в небо стаями,
    Оставив нити призрачных желаний,
    Всего, что за спиной беспечно мы оставили.

    22 сентября 2010 07:05:52



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  2. Ти янгол

    Не скажу, що вірую свято
    у Всесильного Бога-отця,
    Але бачу в тобі янголятко,
    Воно гарне й тобі до лиця.

    Не знаю, що такого,
    Яка родзинка в тобі є?
    Ти янгол і все,
    Прокляття і щастя моє.

    27 августа 2010 12:37:10



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  3. Сны, которые живут за нас
    Жизнь бежит своей дорогой,
    Меня не спрашивая: «Как?», «Куда?»...
    Порой идет по городу походкой строгой,
    Все ищет, где же спрятана звезда.

    По грязным улицам и темным переулкам
    Она крадется тенью по ночам,
    Обшаривает сейфы и шкатулки,
    Ворует кошельки у старых дам.

    Ей нечего терять, да и мне тоже,
    Звезду запрятанную нужно отыскать.
    Душа ведь вечна, я - значительно моложе,
    И молодость не хочет тосковать.

    А жизнь все набирает обороты…
    Несется лихо черный байк… Давя на газ,
    Летят, не замечая поворотов
    Те сны, которые живут за нас.

    24 сентября 2010 05:09:41



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --