Ти вліз в нашу хату підступний, мов тхір,
Й залив будні кров'ю, стражданнями й жахом.
По місту-скелету повзе "руський мір",
Кацапи, йдіть н@#уй!

Цей Авелів брат довго сталив кинджал,
Й ретельно ховав під недбалу "рубаху",
І в чорну годину тіла наші жав.
Кацапи, йдіть н@#уй!

Ридають зґвалтовані Буча й Ірпінь,
З руїн Маріуполя і Волновахи
Волають прокльони крізь розпач і біль:
Кацапи, йдіть н@#уй!

Сирена. Летить. В когось відлік почато.
Не дні, не роки, а лише кілька махів.
Ніколи не можна цього пробачати.
Кацапи, йдіть н@#уй!

Ми вип'ємо чашу нестерпну, полинну,
Й підем по тернистому вільному шляху.
І брилою кату замкнем домовину:
Кацапи, йдіть н@#уй!