Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Кашеф Анаірда

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2006-09-05 12:48:06 ],
на сторінці поезії     ",,,"   Анаірда Кашеф

Класно, саме так і мало би бути! Я часто думав, а як же вони, прекрасні, зранку, після того всього, що ми їм звечора, чи зночі утнули світ бачать, як увиразнюють? А ось так! Класно! :)
Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2006-09-06 18:05:12 ],
на сторінці поезії     ",,,"   Анаірда Кашеф

Непогано, але здається мені, що останній рядок можна трохи покращити ;)
Коментатор Кашеф Анаірда, [ 2006-09-06 18:58:31 ],
на сторінці поезії     ",,,"   Анаірда Кашеф

Володимире мені приємно, що Вам подобається.
Я думаю Ви здогадались хто заховався під псевдонімом Скарлетт. На мило не пишіть, воно моєї подруги.
Коментатор Кашеф Анаірда, [ 2006-09-06 19:36:53 ],
на сторінці поезії     ",,,"   Анаірда Кашеф

Спасибі.
Коментатор Ірина Пиріг, [ 2006-09-06 22:26:49 ],
на сторінці поезії     ",,,"   Анаірда Кашеф

Класний вірш. Цікавий. Із задоволенням перечитала кілька разів...
Коментатор Мирослава Меленчук, [ 2006-09-07 15:33:12 ],
на сторінці поезії     ",,,"   Анаірда Кашеф

Цікаве творіння! Викликало у мене безліч запитань. СІМ'Я - перешкода для неї чи для нього? А чи виправдання, чи святиня? Чому вона не здатна на самопожертву заради його вибору?
"Забори втоми" - малося на увазі паркани? Тоді, можливо, краще замінити? Оцінку не ставлю, якщо Ви не пишете віршів :), оскільки огріхи зі складами є. Люблю абстрактності, тому, будь ласка, дайте відповідь на мої запитання, якщо Вам не тяжко і не шкода свого часу. Можна на мій мейл.
З повагою,
Мирослава
Коментатор Кашеф Анаірда, [ 2006-09-07 15:45:45 ],
на сторінці поезії     ",,,"   Анаірда Кашеф

Спасибі за "паркани"
Відповідаю:
Сім*я - не перешкода, а константна рутина для ньго, відчуття обов*язку і т. д.
Вибір? А нема вибору, хоч ідеалісти вважають, що він є завжди. Не можна вибирати на якій нозі краще ходити на правій чи на лівій (це його ситуація)... Розумієте? :( Не можна :(
А Ви запитання ставте мені навіть приємно відповідати!
З повагою,
Скарлетт.
Коментатор Мирослава Меленчук, [ 2006-09-07 16:09:49 ],
на сторінці поезії     ",,,"   Анаірда Кашеф

Дякую за відповіді!
Розумію.., але чомусь видається, що це її погляд на нього, бажаний погляд. Якщо він не може обрати, то чи вона не здатна допомогти йому, зробити вибір за нього? Думаєте, відітне вона таким чином йому ногу? Миттєва смерть, можливо, краща за повільні страждання, її страждання. Вона, виходить,пристосувалась жити так, як йому зручно. Кохання?Він теж страждає? Сумно... А що їй приносить радість, окрім нього?

З повагою,
Мирослава
Коментатор Кашеф Анаірда, [ 2006-09-08 10:03:51 ],
на сторінці поезії     ",,,"   Анаірда Кашеф

Робота, випадкові халтурки, придбані книжки, середньовічна музика, театр, ароматичні палички...
Радостей багато...
А чи помітили Ви, що серед них не була вказана радість Кохання? Не була... Він може обрати, мо-о-оже-е-е-е, колись... Не знаю кому буде краще від того вибору: їй - а що воно їй дасть, йому - зненавидить дитина. І так воно триває... Звичайно їй хочеться зранку прокидатись в його обіймах, та подекуди вона має таке щастя, чи готова вона до більшого... вона сама не знає.
Щода радощів Кохання про них вона пише, ними вона живе, дихає, передуває, мислить...
Коментатор , [ 2006-09-08 10:59:17 ],
на сторінці поезії     ",,,"   Анаірда Кашеф

Твір написаний легко (як на мене, достатньо професійно).
Але сюжет на "2". Куди дійде поезія та лірика, коли писатимемо
про злочини, як щось повсякденне? "Товаришу прокурор, я маніак,
вбив 5 діток, але мовчіть, то такий стан". Де думки про високе?
Вони готуються до виходу на радіо "Шансон"? Ми знаходимо випрадання нашій
приземленості, тим, що живі люди і маємо інстинкти. Лише за це можна
поставити "2" Вашому творінню.(:-)

З повагою,
любитель поезії Анатолій Шаповал.
Коментатор , [ 2006-09-08 12:21:41 ],
на сторінці поезії     ",,,"   Анаірда Кашеф

У продовження дискусії. В мене таке враження, що коли вірш містить багато особистого, то він завжди якось "невірно" сприймається. Бо людині (читачу) важко прийняти особисте іншої людини (автора). Але ж як бути без особистого? Де шукати міжособисте?
Коментатор , [ 2006-09-08 12:47:55 ],
на сторінці поезії     ",,,"   Анаірда Кашеф

(:-).Дякую за відповідь.(:-).
Так, почуття, а не різнокаліберні інстинкти.
Згоден, людські почуття - це високе.
Але ті почуття, які виховуєш у собі( вирощуєш), а не ті, з якими невсилі
боротися, плентаєшся
у них на ланцюжку, вішаючи їм аби-які крила земного блаженства, буденних насолод.
"5 діток"- порівняння, яке мимовільно спало на клавіші моєї клавіатури.
( я хотів підсилити думку про те, що починаються злочини з непомітного,
а закінчуються невідворотним). Я не зосереджую увагу на тому, що Ви
жінка, я чоловік. Душа, почуття, "високе" не має статевих ознак.
Ми всі робимо"дослідницькі вчинки" по життю, переживаємо,
кохаємо, часто помиляємося.
Різнимося лише ставленням до власних вчинків. (:-).
Ви гарно пишете, Ваші твори не залишають читача байдужим. А це головне.

З повагою,
любитель поезії Анатолій Шаповал.
Коментатор Кашеф Анаірда, [ 2006-09-08 12:59:44 ],
на сторінці поезії     ",,,"   Анаірда Кашеф

Я пишу душою, ось о тому воно і проникає в душу. Я вже є на цьому сайті під іншим іменем, справжнім, просто під чужим легше це публікувати... не щоб всі знали шо се моя душа і ...
І загалом шо се я така грішна.
Коментатор Богдан Гордасевич, [ 2006-09-08 18:27:42 ],
на сторінці поезії     ",,,"   Анаірда Кашеф

Такий білий вірш справді вірш! Рідкість надзвичайна, тому ставлю 6.
Коментатор Жорж Дикий, [ 2006-09-08 19:30:50 ],
на сторінці поезії     ",,,"   Анаірда Кашеф

Як здорово:"так прощають останні останніх". Гарно вітер несе...
Коментатор Жорж Дикий, [ 2006-09-08 20:27:02 ],
на сторінці поезії     ",,,"   Анаірда Кашеф

Що вірш гарнимй і чесний - однозначно. Що вражає - видно по кількості коментарів. А ось ситуація - стандартна: "У мене тільки Ти і то не мій". А для котрогось ви не його. Обідно. Вкотре йдемо по колу "любовного трикутника" і нема на те ради.
Коментатор Ірина Пиріг, [ 2006-09-08 21:32:29 ],
на сторінці поезії     ",,,"   Анаірда Кашеф

Гарно. "6".
Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2006-09-09 15:36:03 ],
на сторінці поезії     ",,,"   Анаірда Кашеф

Навіть не пробую проводити аналогій:)
Скарлет, так Скарлет :)(:
Переконаний, що вам ваша граціозна "маска" а) пасує, б) допоможе зняти певні творчі окови.
І розмовам з читачами, та і з редакторами, додасть особливої пікантності.
Отож, за вашу свободу! "і пристрасть що схожа на гріх!"
Коментатор Майстер Рим, [ 2006-09-09 16:00:08 ],
на сторінці поезії     ",,,"   Анаірда Кашеф

Якби то, Жорже, тільки трикутник! :)
Як гарно: "А кохаєш іншу
мабуть мене" ! З легкою барвинкою неоднозначності, й, разом із тим, жіночої впевненості у своїй красі. Тут явно про перевагу одних феромонів над іншими? :)
І це динаміка життя! Де такі калейдоскопічні комбінації складаються, що просто диво бере. Не маю на увазі манівці "розпусти", маю на увазі Промисел, що зводить і розлучає людей. І хіба можемо ми так догматично сказати - "це не дозволено!, Це злочин!?" Раз є, значить передбачено і дозволено звище. І мірою є Краса, і Творчість, і Плоди (кохання в т.ч.). І на цих сторінках ми говоримо про плоди поетичні, і церковні догми тут не є останнім і вирішальним авторитетом. Швидше таким авторитетом є метелик за вікном, кішка, що дивиться на цього метлика, і дворовий кіт, що напружено глядить на цю кицю у вікні :)
"Мовчи - це такий стан..."

Коментатор Марта Шуст, [ 2006-09-09 19:40:04 ],
на сторінці поезії     ",,,"   Анаірда Кашеф

Чи була б взагалі поезія, Майстре, якби не почуття?
Гріх чи ні, звичайно, судити Богу (ми ж тут всі по землі ходимо), бо краса, так як і той метелик, справді вищою силою створені, і душа, що вміє так кохати, неймовірно прекрасна. От “стан” вже не такий чудовий. У рядку "А кохаєш іншу, мабуть мене" все таки присутнє оце Мабуть. Бо тут ще є та друга, яка також кохає. І сімя це не тільки рутина а й Різдвяна ялинка на яку вішаються цукерки для дитини, разом збудований дім чи посаджений сад, пусті сварки і солодке примирення, тобто життя. У нього це є, тільки не з Нею, а з тою яку він оберігає від болю, дозволяючи Їй (коханці) випивати гірку чашу за всі трьох (хто випив цю чашу до дна знає про що пише). Кого він так насправді кохає? Мабуть себе у цьому своєму житті, так само як і той кіт, якого часом зовсім не цікавлять кицині метелики.
Залишити все без змін і згоріти дотла чи наважитись вступити в невідомість - вирішувати Їй. На це власне і дана людині Богом вільна воля, щоб вибрати могла у посланих звище ситуіціях.
І віра в ту силу яка створила метелика, нічого спільного з догмами немає, та без неї чомусь ніяк не ввійти в країну мрій що щастям називається. А зірок тут, у цій країні, справді вдвічі більше, повірте наслово.

Вірші ж ваші, дорога авторко, просто надзвичайні, незалежно від імені яким їх підписуєте
1   2   3   4