Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Володимир В'юга (1960)
Народився 12.08.60 в гарячому серпні на Волині в селі Рокита, яке притулилося біля верхів"я річки Прип"ять.Споконвіку там моє коріння, там і досі моя душа

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Юрій Сидорів, [ 2010-08-11 22:38:37 ],
на сторінці твору     "Ніч"   В'юга Володимир

А мені стало цікаво (даруйте, поцікавитись):
- а чому не "мені жахливо стало" чи якось інакше, але уникаючи збігів приголосних, про які хто де, скільки і що не писав.
Отака маленька деталь.
А про все інше не пишу, бо це інша поезія.
Дякую за неї.
Хоча сім років як минуло, але нічого на краще не змінилось.
З повагою,
Г.С.
Коментатор Володимир В'юга, [ 2010-08-13 07:35:20 ],
на сторінці твору     "Ніч"   В'юга Володимир

Дякую Гаррі... за "маленькі деталі". З повагою В.Г.
Коментатор Алексий Потапов, [ 2010-08-13 11:19:35 ],
на сторінці поезії     "Народ"   В'юга Володимир

Какие же они неудачники? Потому что рифма?
Я и сам иногда не могу удержаться от соблазна ладно сложить. А потом читаю - и вижу, что не в рифмах смысл.
Стихотворение Ваше древнее. Вы стоите на том же?
Коментатор Ігор Міф Маковійчук, [ 2010-08-13 16:11:23 ],
на сторінці поезії     "Муза"   В'юга Володимир

Гарний ліричний вірш. А особливо сподобалося -
"Даєш словами душу полатати.". Вітаю!!!
Коментатор Оксана Яблонська, [ 2010-08-13 18:35:55 ],
на сторінці поезії     "Дзвони"   В'юга Володимир

Думаю, що зміст першого рядка не зміниться, якщо додати трохи звучності ому, адже дзвони гудуть голосними )))
як вам: гудуть у світі дзвони ?
Коментатор Володимир В'юга, [ 2010-08-23 14:18:31 ],
на сторінці поезії     "Дзвони"   В'юга Володимир

Слушна пропозиція-дякую
Коментатор Алексий Потапов, [ 2010-08-24 12:17:31 ],
на сторінці поезії     "Пам"яті поета"   В'юга Володимир

"чисто не в останнє."
А чё? Конкретно.
В остальном, как мне кажется, нормально. И печально.
Коментатор Галина Фітель, [ 2010-08-24 16:20:56 ],
на сторінці твору     "***"   В'юга Володимир

Не знаю, про яку ви не нову тему, можна би й уточнити.
Коментатор Галина Фітель, [ 2010-08-24 16:24:08 ],
на сторінці твору     "***"   В'юга Володимир

Не мала досі досвіду з інтерв"ю, тому написала на вашій сторінці. Пробачте.
Коментатор Володимир В'юга, [ 2010-08-24 17:49:39 ],
на сторінці твору     "***"   В'юга Володимир

Я також без досвіду, тільки опановую комп"ютер.Маю на увазі тему вибору міста, як тириторії, де можна створити своє бачення.Але не це головне.У Вас вийшла якість подачі - я це мав на увазі.Даруйте, якщо висловився не так.З повагою.Натхнення Вам.
Коментатор Галина Фітель, [ 2010-08-24 17:53:43 ],
на сторінці твору     "***"   В'юга Володимир

У мене трошки в іншому відсутність досвіду. В правилах інтерв"ю тут на сайті. Бо комп"ютер то мій хліб і сіль. Гаразд, переносимо сюди те, що я хотіла написати, і написала у себе на сторінці.
Коментатор Галина Фітель, [ 2010-08-24 17:55:07 ],
на сторінці твору     "***"   В'юга Володимир

Можливо, ви не зовсім в курсі, пане Володимире. У нас в місті акція пам"яті буде сьогодні ввечері, "Прощання зі Львовом". Рішенням діючої міської влади архітектурні розкопки швидко і невмотивовано згортаються, незважаючи на цінні і перспективні знахідки. Тому воно трохи нове, і в темку.
Коментатор Юлія Шешуряк, [ 2010-09-07 09:16:18 ],
на сторінці поезії     "Нічний кларнет"   В'юга Володимир

Якщо Ви не проти, процитую тут повністю вірш В.Симоненка, який мене вразив ще в школі і до цих пір дуже болить...

От і все.
Поховали старезного діда,
закопали навіки у землю святу.
Він тепер вже не встане
і ранком не піде
із косою під гору круту.
І не стане мантачкою тишу будити,
задивлятися в небо, як гаснуть зірки.
Лиш росою по нім буде плакати жито
і пливтимуть над ним непомітно віки.
От і все.
Поховали хорошу людину,
повернули навіки у лоно землі.
Та невже ж
помістились в тісну домовину
всі турботи його,
всі надії, жалі?
Та невже ж то
йому все віднині байдуже —
чи світитиме сонце,
чи ніч напливе?
Біль у душу мою закрадається вужем,
Відчай груди мені розпанахує, рве.
Я готовий
повірити в царство небесне,
бо не хочу,
щоб в землю ішли без сліда
безіменні,
святі,
незрівнянно чудесні,
горді діти землі,
вірні діти труда.
Хай шалені гудуть
над планетою весни,
хай трава пнеться вгору
крізь листя старе...
Я не вірю,
що дід із могили воскресне
але вірю,
що ні —
він увесь не умре.
Його думи нехитрі
додумають внуки,
і з очей ще віки пломенітимуть в них
його пристрасть і гнів,
його радощі й муки,
що, вмираючи,
він передав для живих.
Коментатор Юлія Шешуряк, [ 2010-09-07 09:16:54 ],
на сторінці поезії     "Нічний кларнет"   В'юга Володимир

"Я готовий повірити в царство небесне,
бо не хочу, щоб в землю ішли без сліда"...
Коментатор Патара Бачія, [ 2010-09-07 09:59:58 ],
на сторінці поезії     "Нічний кларнет"   В'юга Володимир

Дякую, Юленько, що нагадали такого чудового вірша. Аж сльоза пройняла...:-(
Коментатор Тетяна Роса, [ 2010-09-07 11:15:22 ],
на сторінці поезії     "Нічний кларнет"   В'юга Володимир

Світла пам'ять усім, хто пішов…
А чи буде ця пам'ять? Чи буде?
Подаруйте людині любов,
Бо не вічні у світі цім люди.
Подаруйте, допоки живі
Ваші рідні, сусіди і друзі,
Щоб не жалітись потім траві
На могилах, схиляючись в тузі…
Коментатор Володимир В'юга, [ 2010-10-09 21:49:24 ],
на сторінці поезії     "Нічний кларнет"   В'юга Володимир

Дякую, Юлечко, за добрі слова. Я давно не був на сайті.
Коментатор Олександр Дяченко, [ 2010-10-09 22:37:33 ],
на сторінці поезії     "Зупинка пам"яті"   В'юга Володимир

Було б непогано побачити поряд з цим віршем один, наприклад, з учорашніх, щоб порадіти успіхам.
І високо оцінити.

В цьому творі, на мою думку, займенник "моїм" якийсь куркульсько-споживацький. Не більше.

З шинелями я дофантазував залізничний етап до вінницької тюрми нумер один. Треновані собаки, стрій, автозаки.
І вагони поміж ЛГ.
А натяк на пам'ять я бачу тільки у назві.
Отаке о, шановний пане Володимире.

Творчих успіхів, гарного настрою.
Коментатор Олександр Дяченко, [ 2010-10-09 23:03:35 ],
на сторінці поезії     "Зупинка пам"яті"   В'юга Володимир

Якими спотстереженнями я хотів би поділитись.
У нас є Редакція. А у Вас - оцінка від неї, рівень якої забезпечує появу Ваших творів на головній сторінці. Так ось. Якщо ця оцінка залишається стабільно незмінною, то це означає, що цей сайт для Вас не більше, ніж звичайнісінький архів, комора і місце, де навіть африканець, знаючи адресу Вашої сторінки, зможе з задоволенням ознайомитись з Вашими творами.
Тобто, Ви не зростаєте творчо. Може ще бути таке, що про Вас вона забула.
Нові поетичні образи, різномаїття тропів як засобів художньо-поетичного відображення дійсності чи авторських фантазій, нові твори.
А я їх не бачу. То як їх побачить Редакція?
Хоча кого що цікавить. Але все ж...
Коментатор Оля Лахоцька, [ 2011-04-04 10:41:07 ],
на сторінці поезії     "Наша мама"   В'юга Володимир

Чотири рядки - а стільки тепла! дуже гарний вірш, дякую.
1   2   3