Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Сергій Гололобов (1989)




Поеми

  1. Зуль-Карнайн (міні-поема, що писана білим дольником)
    Господь на землі Зуль-Карнайну подавши підтримку,
    Вказав всі шляхи, що ведуть до досягнення цілей.
    Обрав Зуль-Карнайн шлях собі і пішов ним. Дійшовши
    До заходу сонця, сідало яке у джерельце,

    Забруднене й мовби киплячий котел лиховісне,
    Побачив людей, у поселенні близько води.
    Промовив Аллах: «Зуль-Карнайне! Ти можеш скарати
    Людей цих або милосердя явити до них!»

    А той відповів: «Хто грішив – покараємо, звісно,
    А потім ці грішники перед Аллахом предстануть,
    Вже Він їх суворо тоді покарає і страшно.
    А тих, хто увірував й чинить добро повсякденно, –

    Тому нагорода від нас і легкі повеління,
    Яких виконання приємне, бо добрі вони!»
    Тоді Зуль-Карнайн на схід сонця направив дорогу.
    Побачив людей там, від сонця покрову не мають.

    Аллах не подав їм від променів жодного сховку.
    Такими побачив їх там Зуль-Карнайн – і лишив так,
    І з цього моменту Господь все про нього дізнався.
    А сам Зуль-Карнайн, не спиняючись, далі вже рушив.

    Коли підійшов він до гір із проходом між ними,
    Побачив народ, який жив на підніжжі цих гір.
    Ці люди заледве могли зрозуміти почуте,
    Але, Зуль-Карнайна, помітивши тільки, сказали:

    «О Зуль-Карнайне! Знай-бо, народи Йа’джудж і Ма’джудж
    (Які по-інакшому Гог і Магог ще зовуться)
    Чинять нечестя велике на давній землі!
    Ми б заплатили данину тобі, якби ти

    Стіну між ними і нами велику поставив!»
    Тут Зуль-Карнайн відповів їм, промовивши так:
    «Те, чим Аллах наділив мене, – ліпше данини!
    Поміч найкраща – то сила, що в ваших руках!

    Силу прикласти – і буде стіна пречудова!
    Ви принесіть мені балки залізні скоріше».
    Коли він заповнив залізом між горами простір,
    Знову промовив до люду: «Міхи роздувайте!»

    Стало залізо розпеченим, наче вогонь.
    Тепер Зуль-Карнайн наказав: «Розпечену мідь ви
    Несіть – а я виллю її на залізо пекуче!»
    І стала стіна, вже народи Йа’джудж і Ма’джудж

    Ніяк перелізти її, ані проламати не здатні.
    Сказав Зуль-Карнайн: «Це милість Аллаха до вас!
    Коли ж прийде час збуватись обІцянкам Божим –
    Зрівняє Він стіну з землею, Його обіцяння –

    То Істина є неминуча, і станеться точно та вірно!»
    В той День з Волі Божої люди, мов ріки, поллються,
    Змішаються в натовпі й раптом Сурма зазвучить!
    Господь всіх збере і Пекло надасть нечестивим,

    Їм очі відкриються, що були пеленою закриті.
    Знамення Аллаха не бачили люди, і вуха
    Закриті були в них, не чули вони Його слів.
    Вони не згадали про Господа жодного разу

    І Істина вкрита від них серпанком була.

    (2010)



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
    Самооцінка: 4