Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Ігор Терновський (1994)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі


чому ж, прочитав те, що там написано...
але вашої думки і позиції з тої проблеми якось і не побачив, може процитуєте?
як на мене, позиція редакції майстерень не є новиною - вона консервативна, і досить пересічна.
особисто я довів, що можу римувати і ритмізувати. з цим думаю проблем немає. а отже за тією збоченою логікою - я поет. і як поет я стверджую, що і цей вірш - теж поезія, якщо хочете - я поширюю свій статус поета, здобутий римуванням і ритмізацією (хехе) і на цей вірш :) звісно ж - суто з міркувань збоченої консервативної логіки, адже вважаю, як писав вище, що для поезії важливіший образ ніж очевидна силаботонічна форма.

зрештою, заримувати може будь-хто, до того ж недолуго заримувати. зімітувати ритм - також. але поетом від того він не стає - на моє глибоке переконання.

БУДЬ-ЯКА ЛЮДИНА при бажанні може написати силаботонічний вірш. але це буде банальна графоманія - майже напевне. оскільки використовуватиме банальну тематику, образність і т.д. а от написати ХОРШИЙ вірш - ось що складно. ХОРШИЙ = непересічний, переконливий для вдумливих читачів, майстерний в своєму жанрі і т.д. ось що складніше...

НЕ хотілося продовжувати суперечку щодо творчості Голобородька чи Уїтмена з огляду на ваш вірш, та ви самі зачепили. Знаєте, у чому ваша помилка і майбутня трагедія, не доведи Господи? У надмірній захопленості Інтернетом і молільності на авторитети. Бо про збірку, про яку ви пишете, випущену у Югославії, я чула ще тоді, коли ви дитиною буквар вивчали. А ви ввели в пошукову систему «Василь ГОлобородько» і за першим же посиланням зцапали абзац і втикнули у повідомлення, демонструючи глибоке розуміння світоглядних особливостей великого поета. І вірша, котрого я вам надіслала, покритикували не з точки зору монографічного аналізу, від слова до слова, чи хоча б сюжетно-композиційної структури твору чи ролі фольклорних кодів, а з висоти власної дзвіниці і власних амбіцій. І коли б я не написала, що то вірш Голобородька, то ніколи він не дістав би тої високої оцінки, яку йому приписують.
Знаєте, була колись хороша ідея, оцінювати вірша безоглядно до його авторства, так званим чорним ящиком, текст і все, і прошу оцінити, вартий уваги чи вартий доробки. Бо інакше ларопочивці можуть не викладатися в кожній строфі, як Маяковський писав, не тягати сотні тонн руди, а так собі легким помахом пещеної ручки після чергової порції кальянчику, сальвійки чи ще чогось веселящого душу й тіло, тримаючи на іншій ручці двох-трьох муз чи музів, хто як полюбив, видати набір словес і оголосити то невмирущим верлібром під Уїтмена, вчіться, мовляв. А поки до тебе не причепиться ярлик «ГОлобородько», то твоє творіння ніхто й не розгляне поза контекстом високості імені і не узрить у ньому ні присутньої йому від народження образності, українських звичаїв, ніхто так і не відчитає цитати, і непомітна на перший погляд глибина так і залишиться непомітною, бо другого погляду просто не буде, визнають вірш наївним, досить кострубатим за формою, ну і за змістом досить пересічним, що з великим успіхом ви і продемонстрували.
Знаєте, чому я вибрала вам для перевірки такого знаного поета? Бо мене зовсім недавно покритикували саме за такою схемою, рими ніякі, зміст препаршивий і оцінка нижче плінтуса. А після двох наступних віршів все стало на свої місця, і мелодика віднайшлася, і теплота, і все що завгодно. Але хіба це правильна оцінка?
А моє «Нема слів» ви розтлумачили невірно, тут вони були вжиті в розумінні – чудово, поетично, хоч і не римована і не ритмізована поезія, але вища за багато ритмізованих високохвальних ляпів.
1   2   3   4   5   6   7   8   9