Усі коментарі - Петро Паливода - Поетичні майстерні

Коментатор Жорж Дикий, [ 2006-11-15 20:43:29 ],
на сторінці поезії "Я знову з тобою, мій Києве" Паливода Петро

А мелодії навіть не треба придумувати - вона сама виникає при читанні цього вірша-пісні.

Коментатор Петро Паливода, [ 2006-11-16 09:21:14 ],
на сторінці поезії "Я знову з тобою, мій Києве" Паливода Петро

Ой як хотілося б послухати цю мелодію!..

Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2006-11-19 15:02:01 ],
на сторінці поезії "В божевільні (за Євґеніушом Матковським, Польща)" Паливода Петро

Неймовірно цікаво!

Коментатор Олена Полянська, [ 2006-11-22 13:15:00 ],
на сторінці твору "Час" Паливода Петро

Сказано дуже точно!

Коментатор Олена Полянська, [ 2006-11-22 13:16:14 ],
на сторінці твору "Час" Паливода Петро

Сказано дуже точно!

Коментатор Ретро Лю, [ 2006-12-01 16:19:21 ],
на сторінці поезії "Колисанка для Оксанки" Паливода Петро

Ой, як гарно. Давно вже колискової не чув. :-)

Коментатор Оксана Яблонська, [ 2006-12-01 21:14:17 ],
на сторінці поезії "Колисанка для Оксанки" Паливода Петро

Оксанка спить :) Чужа, не ваша :)

Коментатор Оксана Барбак, [ 2007-09-12 12:13:20 ],
на сторінці поезії "Колисанка для Оксанки" Паливода Петро

Шкода, що мені такої не співали у дитинстві:(:)

Коментатор Петро Паливода, [ 2009-06-19 10:00:12 ],
на сторінці поезії "Осіння елегія" Паливода Петро

Деякі зміни в тексті:

Вітер пісню журливу співає,
Жовте листя спадає на плечі.
І нічого на світі немає,
Тільки цей листопадовий вечір.

Заблукала у сірому небі
Ніжна музика простоволоса.
Я колись повернуся до тебе
У холодну заплакану осінь.

Закружляє в оманливій висі
Позолота осіннього саду.
Ніби вітром розвіяне листя,
Ми станцюємо вальс листопаду.

Миють хмари, діряві, як сито,
Геть пожовклі березині коси.
І нічого немає на світі,
Тільки ця листопадова сінь…

Коментатор Петро Паливода, [ 2010-12-10 22:33:27 ],
на сторінці поезії "Величний політ (за Хуліаном Марченою, Коста-Рика)" Паливода Петро

VUELO SUPREMO

Julián Marchena

Quiero vivir la vida aventurera
de los errantes pájaros marinos;
no tener, para ir a otra ribera,
la prosaica visión de los caminos.

Poder volar cuando la tarde muera
entre fugaces lampos ambarinos
y oponer a los raudos torbellinos
el ala fuerte y la mirada fiera.

Huir de todo lo que sea humano;
embriagarme de azul... Ser soberano
de dos inmensidades: mar y cielo.

Y cuando sienta el corazón cansado
morir sobre un peñón abandonado
con las alas abiertas para el vuelo.

Коментатор к т, [ 2010-12-10 22:38:59 ],
на сторінці поезії "Величний політ (за Хуліаном Марченою, Коста-Рика)" Паливода Петро

Вітаю. Радий Вас бачити знову на сайті ПМ.!!!
Гарно!
Можна - Коли ж бо серце... ?

Коментатор Василь Кузан, [ 2010-12-10 23:26:08 ],
на сторінці поезії "Величний політ (за Хуліаном Марченою, Коста-Рика)" Паливода Петро

Переклад сподобався. Жаль, не можу порівняти з оригіналом.

Коментатор Петро Паливода, [ 2010-12-16 09:27:26 ],
на сторінці поезії "Величний політ (за Хуліаном Марченою, Коста-Рика)" Паливода Петро

Дякую, Василю і Анатолію Івановичу!
Стосовно "коли ж бо", то цей варіант непоганий, але тут випадає сполучник "а", що служить ніби прив'язкою до попереднього твердження.

Коментатор Петро Паливода, [ 2010-12-16 09:44:13 ],
на сторінці поезії "*** (за Мауро Нерві, Італія)" Паливода Петро

Maŭro Nervi

***

Ne haltu, kamaradoj, sur la vojo
kiu kondukis vin al ĉi poemoj:
ne haltu. En ĉefurboj hundobojo

leviĝas, kaj milope niaj memoj
surrampas novan tagon lantlumbrike.
Kiu esploros, ĉu samkiel semoj

versoj gravedas vivon, ĉu praktike
ili proponas novan kultur-padon?
Kiu komentos, laŭde aŭ kritike,

ĉi libron, kaj komprenos la strebadon
por iom evolui kaj progresi,
por findetrui nian propran kradon?

Jes: por progresi kaj la vortojn pesi,
por ke kutiman stilon ni transsaltu.
Do, ne hezitu juĝi kaj procesi,

laŭvole malaprobu: sed ne haltu.

Коментатор к т, [ 2010-12-16 19:50:17 ],
на сторінці поезії "*** (за Мауро Нерві, Італія)" Паливода Петро

вперед, sed ne haltu.

Коментатор Петро Паливода, [ 2010-12-16 20:03:21 ],
на сторінці поезії "*** (за Мауро Нерві, Італія)" Паливода Петро

Дякую, спробую ne halti. І прошу Вас komenti, laŭde aŭ kritike.

Коментатор Петро Паливода, [ 2010-12-19 15:25:23 ],
на сторінці поезії "Поклоніння (за Альбертом Ґудгейром, Нідерланди)" Паливода Петро

Albert Goodheir

Adoro

Neniu mi, neniu iluzio,
nur alturniĝ’ adora,
sur branĉo de mondarbo nur folio
aŭtunkolora.

Matene sub la vintra lumkareso
la nudaj arboj festas
kaŝitan energion kaj sen ĉeso
ĝojplenaj restas

Neniu terestaĵo mutas ŝtone,
vibras granit’ submane,
riveroj, arboj dancas elektrone,
kantas peane.

Senhalte la vivanta universo
elverŝas sin torente,
en monda epopeo ĉiu verso
atestas elokvente.

Dum mi kunstaras kun la kontinuo
atente kaj silente
dum mutas mio, la interna bruo,
eĉ nur momente,

distanco estas for kaj tempobaro,
samtempas arbo verda kaj aŭtuna,
mi estas unu kun la homfrataro
pasinta, nuna.

Коментатор Дмитро Шевчук, [ 2010-12-19 15:43:55 ],
на сторінці поезії "Поклоніння (за Альбертом Ґудгейром, Нідерланди)" Паливода Петро

Вітаю!
"засвідчують у віршах долю світу
його поети." - Це шось безсмертне, мені дуже сподобався вірш, а ці слова взагалі підняли душу!
дякую...Бажаю наснаги та успіхів!

Коментатор Петро Паливода, [ 2010-12-19 16:00:54 ],
на сторінці поезії "Поклоніння (за Альбертом Ґудгейром, Нідерланди)" Паливода Петро

Дякую, Дмитре! Я дуже радий, що певною мірою зумів передати велич цього надзвичайного твору Ґудгейра.

Коментатор Оля Лахоцька, [ 2010-12-19 16:47:58 ],
на сторінці поезії "Поклоніння (за Альбертом Ґудгейром, Нідерланди)" Паливода Петро

"я... – тільки поклоніння" - просто неймовірно. Дякую за вірш!

	Логін		Пароль

	Зареєструватися?
	Забули пароль?