Прожити можна без кохання
Життя безрадісне, сліпе,
Щоб не було розчарування
Живи не так як дотепер.

Шукай його поміж вітрами,
Нехай пів-світу ти й пройшов,
Не порівняти зі скарбами
Твою усміхнену любов.

Немало нам чудес на світі
Дарує доля знов і знов,
Але чекаєм тої миті,
Коли зустрінеться любов.

Коли ж прийшла вона до тебе,
„Я дякую, Господь”, скажи.
Заповідає Бог на небі:
Любов як матір бережи.

Мій маленький синок —
Скільки в тебе цікавих думок,
Скільки мрій золотих,
Тільки вітер у полі вже стих.

Сонце теж відпочити пішло
І забрало з собою тепло,
То ж і ти, мій маленький, лягай:
Дню настав вже край.

Не щебечуть пташки під вікном —
Все огорнуте сном,
Не шепочуть дерева в саду —
Дай тебе покладу,

Свої очка, синочку, закрий
і побачиш ти сон голубий,
Білі гори й безкрайні лани, —
Рідний сину — засни.