Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Олександр Сушко (1969)
У народа палець заболить -
У поета серце розривається

Володимир Михайличенко


Інфо
* Народний рейтинг 4.907 / 5.39
* Рейтинг "Майстерень": 5.194 / 5.73
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Коефіцієнт прозорості: 0.763
Переглядів сторінки автора: 157872
Дата реєстрації: 2009-09-12 20:25:45
Звідки: Київ
У кого навчаюсь: Важко сказати. Але особливо ставлюся до кількох поетів - Бориса Мозолевського, Василя Стуса, Дмитра Павличка та Ліни Костенко.
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2024.05.14 11:15
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
Автор збірок поезій "Квіти юності" , "Монологи", повісті Два роки". Публікувався в журналах "Дніпро " та "Київ". Лауреат кількох загальноукраїнських фестивалів. Член спілки естрадних діячів України. Працював керівником інформаційного відділу однієї з загальноукраїнських газет та кореспондентом.

Найновіший твір
Пародія
Василий Куролесов

Я свято верю, что собака -

последний Ангел на Земле.

Когда затянет душу мраком -

она одна придет ко мне.

Когда меня друзья оставят,

когда надежды предадут,

поверить в искренность заставят

глаза собачьи, что не лгут...

Когда мелком последней боли

жизнь подведет черту свою,

усилием собачьей воли

она лизнет ладонь мою.

И даже там, в раю собачьем,

по мне тоскуя в тишине,

она вернется в час назначенный

Пародія Олександра Сушка

Я свято вірю, що собака —
Останній Ангел на Землі.
А чоловік мій - біс! Макака!
Люблю топити з нього лій.

Усі друзяки повтікали,
Колись у мене був їх гурт
У мужа заганяю жало,
Аби в глухий утік він кут.

Нехай покорчиться від болю,
Бажання жити відпаде.
Я ж бігаю зі псом по полю,
І уночі, і в світлий день.

Потраплю в рай, колись, собачий,
Без чоловіка. Він ніхто.
Для мене пес - це бог. Одначе,
Потрібні гроші на манто.