Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Олександр Христенко (1958)

Отримані коментарі | Залишені вами коментарі| Інші коментарі

Коментатор Олександр Христенко, [ 2013-01-25 11:29:28 ],
на сторінці поезії     "Зворотній бік"   Станіславська Адель

Вітаю, Адель!
Твоя правда, зворотній бік десь такий і є.
Мене тривожить, коли люди. зокрема такі молоді. талановиьі і душевні, як ти, надто поринають у зворотній бік - бік зла - нашого світу. Не затримуйся там надовго, частіше живи на іншому боці - боці добра, любові, прощення.Саме тут живе щастя, якого я тобі щиро бажаю.
Коментатор Олександр Христенко, [ 2013-01-25 12:22:02 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Павлюк Ігор

Ігорю Павлюку
В дитинстві я любив читати Шевченка, а як подорослішав - не можу: сльози навертаються. Так у нього все жалісливо, хоча є і суто чоловічі настрої:"Повставайте, та вставайте. Кайдани порвіте".
А у Вас, нажаль, самі сльози. Майстерно написано, але від цього тільки гірше. Бо, як співчуваєш Вашим ЛГ, то стаєш схожим на П'єро з відомої казки. Чоловікам я б категорично не рекомендував читати такі вірші (з психологічних міркувань).
А Вам, звісно, хочеться допомогти вирватись з пут безнадії та жалю до себе. Я би поїхав з вами до села, пішли б до якоїсь старенької: полагодили завалений паркан, або діряву стріху. А в саду насадили молодих вишень, яблунь та груш, аби згодом вони пркрасили світ своїм цвітом. А ще за кілька років їхніми плодами б ласували дітлахи. А ще ми б, як Сковорода, посадили дуба, а може й не одного, аби через багато років під їхніми кронами люди спочивали в тіні і насолоджувались. А нашим душам будло б приємно дивитись зверху і радіти ( навіть, якщо ніхто і не згадає садівників, не подякує), що це ми зробили світ трішечки кращим.
З повагою, Олександр.
Коментатор Олександр Христенко, [ 2013-01-25 13:31:13 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Павлюк Ігор

Радий, що не образились, Ігорю:)
Я ж не проти лірики - бо сам лірик, і романтик. Навіть не проти сліз, співчуття і т.і. - бо це частина життя. Я переймаюсь Вашою хандрою, песимізмом. А Ви могли би бути таким щасливим і радісним, щоб з легкістю ділилися ними з людьми. Аби лиш направді захотіли трішечки змінити своє ставлення до життя, захотіли, аби Вас любили і поважали більше, чим жаліли.
Погдивіться це відео http://www.norbekov.com/norbekov/video/588/
З найкращими побажаннями, Олександр.
Коментатор Олександр Христенко, [ 2013-01-31 11:43:12 ],
на сторінці твору     "Непрохана"   Манюк Богдан

Вітаю, Богдане!
Цікавий сюжет, гарно написано, але...
Чесно: чекав від тебе трохи більшого. Бо вважаю тебе МАЙСТРОМ ПРОЗИ! І твої: "Вибір", "Хуртовина", "Зворотній шлях" - тому підтвердження.
А в цьому, як ти обмовився, "філософському" творі якраз філософії мені і не вистачило.
Основна інтрига твору, аби похорони не зіпсували весілля.
Так, це в нвших традиціях: сприймати смерть людини. як горе. Але ж у цьому принцип життя: передача естафети. Якщо твої онуки одружуються - значить ти свою міссію виконав - передав естафету і можеш сміливо йти на відпочинок: у інший світ. І немає тут, з філософської точки зору, над чим горювати. Недарма, у де-яких народів є інша традиція, коли похорон - переселення душі - сприймається святково і померлого проводжають з почестями, а не зі сльозами.
У твоєму ж оповіданні, відміна смерті - це лише відстрочка, бо людина, певно, вже віджила своє. А смерть бабусі має стати певним уроком для молодят, що прийняли естафету життя.
Це моя точка зору. Хотілось, аби у оповіданні ти вісвітлив свій філософський погляд на життя і смерть.
З повагою, Олександр.
Коментатор Олександр Христенко, [ 2013-01-31 14:25:25 ],
на сторінці твору     "Непрохана"   Манюк Богдан

Богдане, пропоную перейти на "ти":)
Героїчний вчинок смерті не залишився мною непоміченим. Ціную цю оригінальну сюжетну (і психологічну) знахідку.
Коментатор Олександр Христенко, [ 2013-02-11 15:50:23 ],
на сторінці твору     "Дуня"   Менський Олександр

Чудово, Олександре!
Сподобалось.
Коментатор Олександр Христенко, [ 2013-03-04 11:20:59 ],
на сторінці твору     "Гульвіса"   Манюк Богдан

Колоритно, з інтригою і є над чим поміркувати.
Сподобалось.
Коментатор Олександр Христенко, [ 2013-03-04 13:00:14 ],
на сторінці твору     " КАК ПОМОЧЬ ЛЮБИМОЙ (анекдот)"   Христенко Олександр

Вітаю, Ліно!
Давненько не спілкувались.
Згоден з тобою.
Коментатор Олександр Христенко, [ 2013-03-04 13:02:28 ],
на сторінці твору     "Інструкція — на упаковці"   Христенко Олександр

Саме так:)
Коментатор Олександр Христенко, [ 2013-03-04 13:09:35 ],
на сторінці поезії     "Кішкою"   Масляна Ліна

Цікаві образи,по-жіночому теплі почуття.
Нажаль, останній рядок я так і не зміг осягнути.
Коментатор Олександр Христенко, [ 2013-03-04 13:11:50 ],
на сторінці поезії     "Наше"   Масляна Ліна

Гарно!
Ти напрочуд жіночно виглядаєш з довгим волоссям!
Коментатор Олександр Христенко, [ 2013-03-04 14:19:36 ],
на сторінці твору     "Нове життя (Уривок з роману ч.1)"   Христенко Олександр

Дякую, Мирославе!
Скористався Вашими порадами:)
Коментатор Олександр Христенко, [ 2013-03-05 11:01:28 ],
на сторінці твору     "Нове життя (Уривок з роману ч.1)"   Христенко Олександр

Дякую навзаєм, Лесю!
Коментатор Олександр Христенко, [ 2013-03-05 11:02:26 ],
на сторінці твору     "Нове життя (Уривок з роману ч.1)"   Христенко Олександр

Дякую, Маріє!
Порадою скористався:)
Коментатор Олександр Христенко, [ 2013-03-05 11:52:00 ],
на сторінці поезії     "дощі"   Гончаренко Марія

Цікавий вірш.
для посилення акценту на фінал вірша пропоную невеличкі зміни:
"у мене свято:
рік одцвів
і дні в минуле одлетіли,
немов у вирій,
а в мені
зерном лишили
мужню силу"
Коментатор Олександр Христенко, [ 2013-03-05 12:15:24 ],
на сторінці поезії     "Сильна жінка?..."   Михайлик Галина

Важкуватий рядок. Пропоную так:
"Найважче – тет-а-тет - сама з собою…"
Коментатор Олександр Христенко, [ 2013-03-07 12:08:38 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Павлюк Ігор

Вітаю, Ігорю!
"То ж губиться сердечна голова
Між пошуками Бога і корита." - влучно сказано!
"Звірина яма.
Дно у болотах.
Стоїть моя країна, як бабуся.
Часи погані." - з цими рядками не можу погодитись. Як на мене - хороші часи: після кількох століть поневолення нарешті Україна знову вільна. Їй потрібен певний час, аби відродити козацьку славу предків, самоповагу, незалежність. І роль потів - зокрема твоя, - у цьому процесі дуже важлива. Принаймні, мене це надихає.
"Я – вирійний птах,
Який не відлітати не навчуся" - останній рядок, здається варто підкоректувати:
"Я – вирійний птах:
Ніяк не відлітати не навчуся"
Коментатор Олександр Христенко, [ 2013-03-07 12:27:53 ],
на сторінці твору     "Як вперше"   Світанко Уляна

1.Симпатично, але надто нереалістичний сюжет. Пропоную невеличку зміну:
"Він хвилювався, майже, як тоді, коли стояв перед цими дверима вперше:" Тоді в нього тремтіли руки ..."
2. Бажано уникати повторів, збачуючи текст синонімами.У перших трьох рядках три рази застосовано слово "квіти". Можна було б дати їх назву, або використати слово " букет", то що.
Коментатор Олександр Христенко, [ 2013-03-07 13:00:55 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Низовий Іван

Розділяю біль і занепокоєння великого поета, але частково і не погоджуюсь з рядками:
"Бо ж лінощі наші,
Бо ж сумнівів наша короста,
Бо ж звичка стара всіх жаліти,
Старіша за гріх.

Ми ж сіра юрма,
Ми ж суціль декласована маса,
Ми ж так боїмось
Невідомих нам прав і свобод"
1.Народ наш переважною більшістю не лінивий.
2."Сумнів наша короста" ,"ми ж так боїмось", "ми ж сіра юрма" - є таке. Але на те є поважні причини. Сотні літ наш народ поневолювали, топтали, стинали буйні голови, рострілювали найрозумніших, найвідчайдушніших, найволелюбніших. То й вижили лише ті, хто не виділявся з юрби, хто терпів і помовчував. Дарма чекати, що вже завтра з'являться нові Богуни, Сірки, Богдани Хмельницькі, а сіра маса перетвориться на волелюбне козацтво. Відродження духу предків справа нелегка. Вона відбудеться, але не так швидко.
Дарма боягуза критикувати. Від цього він хоробрим не стане. Краще його підтримати, надихнути, повірити.
А роль сучасних поетіву і є в тому, аби відроджувати і розвивати нашу культуту. Це і є наш вклад у відродження України.
Коментатор Олександр Христенко, [ 2013-03-07 14:27:45 ],
на сторінці поезії     "Те, що гряде…"   Світлий Василь

Цікавий вірш, мелодійний.
1.Варто переставити слова, аби уникнути збивки ритму:
"Чужі рахує вміло статки,
Свої встановлює порядки.
Творить лихе."
2."Бентежить, братику, грядуще.
Що ось прийде." - такий вже закон життя: нове йде на зміну старому.
Напевно, найліпше, що ми можемо зробити - не заперечувати все нове, а намагатись передати молодому поколінню свій досвід, мудрість предків, культуру і літературу зокрема.
1   ...   94   95   96   97   98   99   100   101   102   ...   104