Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Кана Жебровська




Огляди

  1. куди ти й чому
    Стокато пiдборiв. Строкатий блузон.

    Bijou віддзеркалює iскри вiтрин

    Я хочу спитати куди ти й чому

    Ти налякаєшся – «Що то за один?..»


    Бо це ж Вавiлон, моє сонце маленьке,

    ось тут, у сузір"ї неонових зiр

    тут кожен чужий - небезпека i звір

    Бо це ж Вавiлон, моє сонце маленьке

    Увесь оцей свiт.. а другого й нема

    Мiсиво фарб - отрута п"янка

    Куди ти бiжиш, моє сонце, одна?



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  2. А ще
    А ще, вчора, у мене
    поцілили недокурком.
    З якогось балкону
    не надто висотного дому
    на вузькій вуличці,
    майже в центрі.

    Сутінки.
    стіни товсті
    майже не
    горять ліхтарі.
    фон – небо – індиго.
    Розлітаються іскри в повітрі.

    Просто ще один привід поглянути вгору.



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 5

  3. Dessine-moi un mouton
    Здалося доцільним чіплятись до перехожих-
    «намалюй мені баранця»
    Одна мила пані,
    в очах до африканський дітей співчуття,
    навіть, потягнулась до гаманця
    звичним рухом
    так змахують муху.

    Мабуть, вона теж не вміла намалювать баранця
    Чомусь, ніхто не вміє,
    а хто вміє, той воліє
    трудитися над масштабнішими полотнами
    писати маслом, обрамляти різьбленими рамами
    блискучими вітринами
    глянцевими сторінками
    і телекамер очами
    і словами словами словами словами
    половними, що як стіна між нами
    глуха

    мабуть, щоб приховати,
    що й ці
    неспроможні намалювати
    баранця



    Коментарі (2)
    Народний рейтинг: 5.33 | Рейтинг "Майстерень": 5

  4. Жанна/Руан





    Руан! Мені шкода тебе, Руан!

    ....Руде волосся золотом звогніло /ззоліло...

    Мені шкода тебе, Руан.

    Шкіра біла червоним/чорним звугліла до
    кістки, що теж біла.

    Та шкода, тебе, Руан.

    Мені- то –що...душа давно вже пломеніла,
    а тіло майже вже зомліло...

    Шкода тебе, Руан.
    Задихаючись смрадом власної плоті, біль.
    Матір Божа! В скорботі.

    О, як шкода, тебе Руан,
    Залишать на поталу тим –
    Патріотам, святцям, королям...

    Так шкода тебе, Руан.

    Дим. Жар.Іскри.Свідомість втрачаю .
    Відмучилась. Бійся тепер,
    мені шкода тебе, Руан.







    Прокоментувати
    Народний рейтинг: 4.25 | Рейтинг "Майстерень": 4.5

  1. серед міста
    Чи то люди покинули дім

    Чи то сам він від них відцурався,

    надивившись сварок і кривд,

    Він дрімати у тиші зостався.

    Відвернушися більмами шибок,

    затулившись обдертістю стін,

    і укрившися крихтами ліпок

    раптом став невимовно один.

    Ось неначе стоїть серед міста

    Тут, неначе, машини і люди

    Але місто, либонь не помітить,

    Як його вже на місці не буде…

    Ізсутулився, в спогадах зник

    У дитинствах сивих бабусь


    Там лишився - в альбомах старих,

    Власне, я теж, на фото дивлюсь….






    Коментарі (1)
    Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 5

  2. Темно.Хмельницький
    Темні вулиці темні
    спальні райони міста
    в пору цю, мабуть, банально-
    запах пожухлого листя
    Відблиск автів у вікнах
    і під ногами відблиск-
    прогуркотіло й стихло
    і знову навколо темно

    запах запах той листя

    Тінь біжить вперед мене-
    знає дорогу, напевне.
    Кроків її не й чути. Підбори
    мої рахують сходи- неначе
    хочуть запам*ятати краще.
    То вірно, бо ж треба колись
    вертати(сь) (назад) кудись

    Темні вулиці темні
    спальні райони міста
    чорний і жовтий звичайні
    два кольорИ осінні...

    в сірім сміттєвім баці
    щось знадобилось хлопчині



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 5