Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Оринка Хвилька (1980)
Пливу за хвилею, але далеко не запливаю.
Щоправда, іноді... Але тепер не про таке!
Не прагну слави, щоправда, іноді - буває...
Про головне: живу і дихаю... ОК!


Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Ігор Павлюк, [ 2009-10-02 10:40:41 ],
на сторінці поезії     "Щоденник живої та усміхненої. Запис 4"   Хвилька Оринка

:)
Коментатор Ігор Павлюк, [ 2009-10-02 10:41:30 ],
на сторінці поезії     "Щоденник живої та усміхненої. Запис 4"   Хвилька Оринка

:)
Коментатор Оринка Хвилька, [ 2009-11-08 00:01:36 ],
на сторінці поезії     "Щоденник живої та усміхненої. Запис 4"   Хвилька Оринка

Коментатор Вітер Ночі, [ 2009-11-08 00:22:23 ],
на сторінці поезії     "контрасти. велика різниця"   Хвилька Оринка

Привіт! Ти спиш?
Все, що було вчора, десятки років тому – було, але зійшлось в одну мить твого сну, і мить ця – вічна. А завтра буде те, що приєднається до вчорашнього, і так аж до визначеного кінця.
Скільки ще? Чи довго? Яка різниця. Кому потрібне відчуття часу? В снах воно зовсім не існує. Розсипається, мерехтить, щось нагадує, від чогось застерігає, а твоє Я вільно блукає. І відбувається таке, що неймовірне і фантастичне просто не варте навіть уваги.
Ти спиш?
Хтось зазирає під білу пелену туману маленької Землі, вдивляється в річки, озера, запалені свічки міст. Чудне.
Так бувало з тобою, коли глибоко пірнала у воду, потрапляючи у дивовижне, загадкове. Один твій невдалий рух – і все щезне, вмре, покриється піднятою з дна імлою.
Ти спиш?
Я торкаюся твоїх снів. Фіолетові і червоні плями блукають по твоєму обличчю. Кімната, наповнена спокоєм і тишею, починає рухатись, перевертатись. Речі з’їжджають зі своїх звичних місць. Час б’є в груди. Розплющені очі засипані піском.
Ти спиш?
Коментатор Оринка Хвилька, [ 2009-11-09 16:35:56 ],
на сторінці твору     "Любов?"   Хвилька Оринка

Коментатор Вітер Ночі, [ 2009-11-09 16:50:53 ],
на сторінці твору     "Любов?"   Хвилька Оринка

1   2   3   4   5   6