Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Людмила Ясенська (1968)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Людмила Ясенська, [ 2009-01-30 16:57:43 ],
на сторінці поезії     "Загорну життя своє в надію"   Ясенська Людмила

Дякую, Ганно. Громадянську писати дійсно важче, тим більше що не вистачає слів і досвіду, аби без штампів передати те, що відчуваєш...
Коментатор Людмила Ясенська, [ 2009-01-30 17:54:12 ],
на сторінці поезії     "Не засинай, народе мій..."   Ясенська Людмила

Дякую спільноті Майстерні за дружній прийом, небайдужість, підтримку і живоносний вітер. Дякую щиро за перший урок: знаю куди рухатися і над чим працювати. Вдячна Редактору за уважність і проникливість, бо відчув саме те, що хотілося, але не вдалося передати. Поки що :)
Коментатор Віктор Зайбер, [ 2009-01-31 19:53:30 ],
на сторінці поезії     "Загорну життя своє в надію"   Ясенська Людмила

Шановна Людмипо, радію вашій появі в поезії. Не переймайтесь оцінками: це батіг і пряник. Поет же - власна незалежність і вуста народу, покликання од Бога. Саме цих ознак справжнього поета Ви заслуговуєте вже від початку. Не схибіть.
З глибокою повагою, Зайбер
Коментатор Чорнява Жінка, [ 2009-02-01 01:51:27 ],
на сторінці поезії     "Не засинай, народе мій..."   Ясенська Людмила

Людмило, може, Вам буде цікаво поглянути на ГАРНУ громадянську лірику.
http://poezia.org/ua/id/15271/personnels
http://poezia.org/ua/id/8935/personnels
http://poezia.org/ua/id/13116/personnels
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2009-02-01 09:32:14 ],
на сторінці поезії     "Не засинай, народе мій..."   Ясенська Людмила

Як на мене, то за вказаними вами, Любо, посиланнями - у творчості Євгенії Більченко - помітно не об'єднання, а лише роз'єднання.
У Людмили Ясинської цього не має.

А що є в Більченко?
"Се була Україна… Ви разом!
Лейбл воль як оранжеву даність
Вишивали на джинсах майдану,
Виливаючи давню відразу..."

Я був на Майдані - а Більченко, схоже, не була, бо не було на Майдані вилива давньої відрази, зовсім!

Мені здалося, що вірші російською (з цих трьох посилань) Євгенії Більченко далися значно краще, як і погляди, характерні більше для третього Риму, і сповідання туги соц.минулого життя-буття.

Інша справа, що Більченко свої думки викладає у невеличкі композиції - і це завжди більш виграшно окрім ситуації із творчістю авторів екстра класу.
Коментатор Чорнява Жінка, [ 2009-02-01 12:57:09 ],
на сторінці поезії     "Не засинай, народе мій..."   Ясенська Людмила

Ви помиляєтесь, Володю, і щодо об"єднання-роз"єднання, і щодо особистості авторки. Вона не тільки була на Майдані, але й брала участь у всьому. Але справа зовсім не втому. Я просто намагалася показати зразки ОФОРМЛЕННЯ ідеї - без штампів, без зайвого, дратуючого пафосуі т.ін.
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2009-02-01 13:56:41 ],
на сторінці поезії     "Не засинай, народе мій..."   Ясенська Людмила

Помилятись у такому випадку найкраще.
Але ось "Виливаючи давню відразу..." (вірш Євгенії Більченко) - це про що?
І в якому сенсі - "виливаючи"? Якось воно дивно звучить.
Між братніми народами - не було ніколи "давньої відрази", були і є проблеми із так званими "слугами, воїнами влади", наприклад Кремля, але це інша пісня.
Коментатор Чорнява Жінка, [ 2009-02-01 14:19:11 ],
на сторінці поезії     "Не засинай, народе мій..."   Ясенська Людмила

Добре, я поясню зі своєї точки зору. У вірші "Воєнні проводи, або Сповідь Батьківщини" дана ретроспектива: від народних бунтів (Коромисло хитнулось незряче,
Перекинувши зливи на повінь) - через громадянські війни (Проводжала на гірші із воєн) - через голодомор - через Майдан (Виливаючи давню відразу).[Давню відразу не одного народу до іншого, а всього народу до влади!] - через те розчарування післямайданне (В кабаках, по розпутних перонах) - через збережену при всьому тому гордість каліки (Вічний корінь амбіцій безликих) - аж до усвідомлення себе часткою цієї країни (Я і є Україна) і тому сприймання її долі, як своєї (“Я тебе проводжатиму, синку!”). Ось, власно, мої скромні роздуми з цього приводу.

"Виривання" рядку з контексту ніколи не йде на користь. Імхо.
Коментатор Людмила Калиновська, [ 2009-02-01 17:24:40 ],
на сторінці поезії     "Зорепадом завершилось літо"   Ясенська Людмила

Зорепадом завершилось літо.
Дощ осінній замиває фарби.
У минуле здуває вітер
все, за чим і шкодувать не варто.

Шкодувати, вір мені, не варто…
Те, що відлетіло вже ніколи
не повернеться. і вічна варта —
час пильнує за рухомим колом.

Все — по колу — і здобутки й втрати,
перша зелень й листя золотаве,
сміх і смуток, і світи картаті:
то стрімкі,а то нестерпно мляві.

Шкодувати? Може... Тільки Зорі
не шкодують ні світил, ні мрії,
не застигли у м"якій покорі, —
а крізь час віками пломеніють.

Краще світло у собі здродити.
Хай там що — лиши усі докори,
легко йди, навчись для всіх світити —
і спіралями перейде твоє коло.

... далі не продовжую, аби Ви зрозуміли ритм першого Свого ж рядка...
Коментатор Людмила Калиновська, [ 2009-02-01 21:42:17 ],
на сторінці поезії     "Зорепадом завершилось літо"   Ясенська Людмила

Є і у мене неточності, звичайно, дуже швидко писалося, але пердивіться, прошу, - ритм - дуже важливо...:)
Коментатор Володимир Градиський, [ 2009-02-02 09:49:29 ],
на сторінці поезії     "Зорепадом завершилось літо"   Ясенська Людмила

Пардон муа, але здається, що саме ритм у другій (не авторській версії) шкутильгає.
Говорю як музикант. :)
Коментатор Людмила Калиновська, [ 2009-02-02 12:53:18 ],
на сторінці поезії     "Зорепадом завершилось літо"   Ясенська Людмила

я це визнала у другому коментарі... Вибачте...
Коментатор Людмила Ясенська, [ 2009-02-02 17:00:36 ],
на сторінці поезії     "Зорепадом завершилось літо"   Ясенська Людмила

Людмило. Щиро рада, що вірш надихнув Вас на власну версію. Але, мені здається, наш ритм першого рядка вирізняється. У мене "завершилось" з наголосом на "е", а за Вашим ритмом -- на "и". Я правильно Вас зрозуміла?
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2009-02-03 11:47:46 ],
на сторінці поезії     "Не засинай, народе мій..."   Ясенська Людмила

Гарно ви, Любо, подали свої роздуми щодо вірша шановної Євгенії Більченко. Хочеться аби так і було насправді. Можливо частково так воно і є.
Але у якій мірі, в яких пропорціях?
Бо дрібні і не дрібні натяки-нюанси руйнують "ідилію".

"Се була Україна…" і "Я і є Україна" на тлі саме "Ви разом..." - будують серйозні протиріччя.
"Се була Україна… Ви разом!
Лейбл воль як оранжеву (? чого б це?) даність
Вишивали на джинсах (? "джинса" - це що по вашому?) майдану,(якщо Незалежності - то Майдану?)
Виливаючи давню відразу..."

Ці моменти якраз ніби і навпаки свідчать - про відокремлення ліргероїні від нинішньої України, особливо після Майдану?

А в імперських коронах - це вже точно була Україна ( не те, що нині?)
"Се була Україна… Дивися!
В кабаках, по розпутних перонах,
Валунами в імперських коронах,
Електричним гудінням у висях..."

Залишаюся при своєму, Любо, баченні, що вірш шановної Більченко Євгенії таки серйозно ослаблений протиріччями і метаннями ліргероїні, браком любові до цілого, чим є Україна нині, вчора і завтра.
Чого не сказати про композицію "Не засинай, народе мій..." Людмили Ясенської.
Коментатор Людмила Калиновська, [ 2009-02-03 11:48:59 ],
на сторінці поезії     "Зорепадом завершилось літо"   Ясенська Людмила

Так, саме на "и". Не ображайтеся, що я так... Ви можете видалити мій комент,в даному випадку,це я неграмотно підійшла...
Коментатор Чорнява Жінка, [ 2009-02-03 12:05:28 ],
на сторінці поезії     "Не засинай, народе мій..."   Ясенська Людмила

Володю, давай не будемо далі занурюватися у тонкощі тлумачення змісту. Як на мене, то краще вже таке метання, ніж тисячократно заштампована любов. Зрозумій мене нарешті: я кажу лише про те, що найліпшу ідею можна спотворити невдалим викладенням. І навпаки. Я ж не проти того - "ЩО", мені не подобається "ЯК".
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2009-02-03 12:13:43 ],
на сторінці поезії     "Не засинай, народе мій..."   Ясенська Людмила

Любо, звичайно - пора і іншими справами займатися. :)
І я вважаю, що ми досить корисно провели час, розглядаючи деякі речі з дещо різних, але далеко не антагоністичних поглядів, та й істина - відомо де, з вином укупі, а на радість пиття в хорошій компанії, на жаль ніхто з наших авторів особливо уваги не звернув, прикро. :)
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2009-02-06 14:31:22 ],
на сторінці поезії     "Загорну життя своє в надію"   Ясенська Людмила

Ви цей коментар, Вікторе не знайшли? І звинуватили адміністрацію у видаленні комента?
Коментатор Людмила Ясенська, [ 2009-03-15 08:21:13 ],
на сторінці поезії     "Не засинай, народе мій..."   Ясенська Людмила

Дякую, Любо і Володю, за ваші коментарі. Не просто звернула увагу. Ви змусили по-іншому поглянути на своє захоплення віршувати те, що відчуваю. І почати вчитися і цікавитися більш широко, працюючи не лише душею. :) Перерва на переосмислення...
Коментатор Андрій Хорсун, [ 2009-03-15 08:43:15 ],
на сторінці поезії     "***"   Ясенська Людмила

Прекрасний вірш!
1   2   3