Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Микола Шевченко (1972)
...Літа минуть, а може і сторіччя,
На помилках учитись - то не гріх.
І правнуки в нове "середньовіччя",
Наш час внесуть, історикам на сміх...

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Микола Шевченко, [ 2009-07-07 10:21:12 ],
на сторінці поезії     "Село... З натури..."   Шевченко Микола

З натури... Оскільки, все ж таки, хочеться глянути очима художника, а не рецидивіста.
Дякую Вам за коментар.=)
Коментатор Ондо Линдэ, [ 2009-08-07 23:04:50 ],
на сторінці поезії     "Лус-с!.."   Шевченко Микола

Несподівано якось; але цікаво; але важко слідкувати за ходом думки, якщо читач не "звідти ж"; але варте того; але здається частиною чогось більшого...
Коментатор Микола Шевченко, [ 2009-08-08 11:46:59 ],
на сторінці поезії     "Лус-с!.."   Шевченко Микола

А чи не забагато "але"? =)
Всі ми родом з дитинства.
дякую за коментар
Коментатор Олександр Христенко, [ 2009-10-23 15:03:11 ],
на сторінці поезії     "Go!.."   Шевченко Микола

Дуже цікаві образи, легко і невимушено.
Але останній рядок, як на мене - все зіпсував.
Про бульдозер якось не в тему вийшло НМСД?
Коментатор Єлизавета Горбачевська, [ 2010-02-12 21:18:06 ],
на сторінці твору     "Сонця мої..."   Шевченко Микола

Щось так припало до душі оці ваші "сонця"...Ммм..
Лишень, "начебто" пишеться разом, а не через дефіс.
Коментатор Єлизавета Горбачевська, [ 2010-02-12 21:18:56 ],
на сторінці твору     "Сонця мої..."   Шевченко Микола

припали*
Коментатор Микола Шевченко, [ 2010-02-12 21:35:18 ],
на сторінці твору     "Сонця мої..."   Шевченко Микола

Дякую! Вік живи, вік...
Коментатор Олександр Сушко, [ 2010-02-13 09:23:27 ],
на сторінці твору     "Сонця мої..."   Шевченко Микола


Пане Миколо! Це у вас така гумореска? Якщо так, то можу продовжити:

Сонця мої, сонця! Заглядують в тарілку,
І чхати так кортить, аж ніц немає сил.
А десь міліціянт сюрчить в свою сопілку
І проситься надвір із хліву вийти віл.

Із крові християн маца виходить лепська,
Ії я наточу із жолудів старих...
Коли таке наснить, то справи мої кепські:
Мабуть у буді всіх не додавив я бліх.
Коментатор Микола Шевченко, [ 2010-02-13 14:36:59 ],
на сторінці твору     "Сонця мої..."   Шевченко Микола

Дякую Вам, пане Олександре!
Отой експромт - то, скорше, моє іронічне відображення новітніх подій (власне - в нашому політиКумі).
Але, якщо він спровокував Вас на таку блискучу пародію, то що ж... Здіймаю капелюха. Приємно мати справу з талановитою людиною. Піду почитаю Вас
Коментатор Олександр Сушко, [ 2010-02-13 15:35:39 ],
на сторінці твору     "Сонця мої..."   Шевченко Микола

Дякую за високу оцінку. Сподівааюся, що наступні мої "поезії" також будуть Вам цікаві.
З повагою, Олександр
Коментатор Микола Шевченко, [ 2010-02-13 15:59:26 ],
на сторінці твору     "Сонця мої..."   Шевченко Микола

Це моя дружня відповідь:
Дружній шарж на вірш Олександра Сушка
"Бажання"

(оригінал)
Я задушу тебе в обіймах уночі
Або на рота покладу свою подушку,
Ногами ти хвилину посучи
І полетить до пекла твоя душка.

А може, просто цеглою в висок?
Але боюсь цього не буде досить,
Або до рота всипати пісок
Й защіпку одягти на твого носа?

А може, просто в ванні притопить,
Чи до поживи всипати отрути?
Прошу, шановні друзі, підскажіть,
Ну як кота сусідського позбутись?





...Сьогодні зранку майже обійняв,
вже трохи, навіть, ковдрою притис.
Зо дві години рани маскував:
добрячі пазурі - а щоб ти скис!

То ж всенький день я цеглою жбурляв:
паркур-сафарі, карколомний квест.
Майданчик будівельний звеселяв.
На адекватність змушували тест

у відділку здавати... І я здав.
З годинником і портмоне разом.
На радощах дільничий мені дав
Гвинтівку дідову - на боротьбу з цим злом.

Я між реберця зажену багнет,
Нехай скона, мов ненависна п`явка!
Продовжу, врешті, про любов сонет...
Натхненно... Й за вікном ніхто не нявка...
Коментатор Вітер Ночі, [ 2010-02-13 16:34:48 ],
на сторінці поезії     "Бажання - дружній шарж"   Шевченко Микола

Привіт! Обидва автори винятково з любові))) почали писати один на одного пародії... Але оригінали "изначально" не пародійні. Дані вірші самі по собі іронічні. Тому пародії недоречні ( так думаю). З добрими почуттями- В. )))
Коментатор Олександр Сушко, [ 2010-02-13 16:35:31 ],
на сторінці поезії     "Бажання - дружній шарж"   Шевченко Микола

Оце "по-нашому", по "козацьки". Як казав Булгаков вустами Шарікова "Мы их душили -душили, душили-душили, душили-душили...
Коментатор , [ 2010-02-13 16:49:09 ],
на сторінці поезії     "Бажання - дружній шарж"   Шевченко Микола

якщо у когось проблеми із котам (чи інші), то можу дати номер телефону мого сусіда. він за півлітри виконає будь-яке ваше бажання :)

обидва вірші шикарні.
Коментатор Микола Шевченко, [ 2010-02-13 16:54:05 ],
на сторінці поезії     "Бажання - дружній шарж"   Шевченко Микола

Дозволю собі не погодитися, пане Володимире, що оригінали не пародійні. Адже на будь-яку іронію
можливо написати ще більш їдку пародію, котра буде гармонійно доповнювати оригінал. Як приклад - безліч блискучих пародій на знаменитих(і не дуже) сатириків (як на них самих, так і на їхні твори).
Особиста думка.
З повагою!
Коментатор Микола Шевченко, [ 2010-02-13 17:10:18 ],
на сторінці поезії     "Бажання - дружній шарж"   Шевченко Микола

Дякую, але таких проблем не виникало. Можливо за місяць-другий... :=)
Коментатор Олександр Сушко, [ 2010-02-13 17:27:27 ],
на сторінці поезії     "Бажання - дружній шарж"   Шевченко Микола

Пане Мирославе! Котів я люблю. У мене їх вже сім. На дачі сусіди вже не раз мені пропонували втопити їх у Тетереві за пляшку. Я їх час від часу посилаю до відомого усім чоловікам місця. Краще гумореску написати аніж задушити живу тваринку. Чи не так?
Коментатор , [ 2010-02-13 17:35:35 ],
на сторінці поезії     "Бажання - дружній шарж"   Шевченко Микола

у мене було три.
але коли я поїхав учитися до Києва, то живим залишився лише один.

я колись, як був малим, написав вірша про свого кота:

мій кіт – сто процентів людина – з минулого світу. буває…
пес ні – пес дурний – пес учора погриз мої мешти і тапки.
мій кіт із собаки сміється. мій кіт оперети співає .
він любить розправити вуса й скрутитися: схожий на шапку.

він чорний – його би спалили, якби він не в цьому столітті.
тепер він щоранку сусідам шляхи переходить для жарту.
коли хтось сідає до столу, мій кіт зазирає у вічі:
він сала не любить, лиш м'ясо – і тут мудрувати не варто.

мій кіт розглядає нас зверху: повірте, він досить скептичний
він владі висловлює в очі прямий свій котячий імпічмент.
коли його скинути з крісла, розрушивши сон патетичний –
образиться, кинувши погляд, зневажливо непересічний.

мій кіт обнімає планету і кігтем розпорює космос.
він роси визбирує в травах. він ловить мишей для розваги.
він снідає пів на дев’яту. він часом сидить в позі лотос,
в вікні споглядаючи осінь, й на решту жаліє уваги.

мій кіт – сто процентів людина. і знає він більше від мене
ми разом рахуємо зорі – лискучі й співучі – мов півні.
я думаю: «жити прекрасно». він думає: «може. напевне».
я думаю: «так буде вічно». він думає: «ну і наївний!»


так що я люблю котів :)
правда, не всіх :)
Коментатор Олександр Сушко, [ 2010-02-13 17:48:00 ],
на сторінці поезії     "Бажання - дружній шарж"   Шевченко Микола

Згоден, пане Мирославе. Є такі капосники, що хоч сядь та плач.
Коментатор Оксана Яблонська, [ 2010-02-13 22:08:17 ],
на сторінці поезії     "Бажання - дружній шарж"   Шевченко Микола

егеж, а що скажуть захисники тварин?
раджу у кінці кожного вірша додати приписку "під час написання твору жодна тварина не постраждала".
Колись мала схожу проблему із дверима, оце тепер пригадала її вирішення - безболісне для усіх: насипте порошку червоного перцю під двері - кіт почхає і піде від вас, йому не до вподоби такий запах. Але кіт залишиться живим і непошкодженим...
1   2   3   4   5   6