Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Сергій Філіппов (1981)
Найбільше люблю споглядати світ, блукати старими вулицями незнайомих міст, летіти крізь кілометри лісів, неба й туманів назустріч новим пригодам, новим безцінним зустрічам.

Отримані коментарі | Залишені вами коментарі| Інші коментарі

Коментатор Сергій Філіппов, [ 2008-11-02 16:20:54 ],
на сторінці поезії     "На 21 гл. Йоана"   Філіппов Сергій

"Ввесь" і "не спіймене" не влаштовують як філологічні моменти чи як елементи композиції? Будь ласка, чіткіше формулюйте зауваження, бо критика - не поезія, тут натяків не завжди достатньо.
Коментатор Сергій Філіппов, [ 2008-11-02 16:23:28 ],
на сторінці поезії     "Місячні зливи"   Філіппов Сергій

Христос в умовах сучасності ходив би по Києво-Паджерській лаврі й виганяв би Лендровери та продавців шаурми. :)
Коментатор Сергій Філіппов, [ 2008-11-02 21:06:54 ],
на сторінці поезії     "На 21 гл. Йоана"   Філіппов Сергій

"Не бійтесь заглядати у словник" - заповідав нам один мешканець Голосієва. Аби роз'яснити шановній редакції, що таке ввесь, пропоную звернутись до Великого тлумачного словника української мови.

ВЕСЬ 1 (ВВЕСЬ, УВЕСЬ), всього (усього), ч., вся (уся), всієї (усієї), ж., все (усе), всього (усього), с., займ. означ, 1. Означає щось як ціле, неподільне, взяте повністю. // Означає цілковите охоплення чим-небудь якоїсь особи, предмета, явища. // всі, всіх, мн. Означає цілковите охоплення окремих однорідних осіб, предметів, явищ – кожного у нерозривному зв'язку з іншим. // у сполуч. з абстр. ім. Означає вищий ступінь виявлення якості, стану і т. ін. 2. у знач. ім. все, всього, с. Вичерпне охоплення, сукупність предметів, явищ, дій, понять; те, що є, без винятку. // всі, всіх, мн. У повному складі, без винятку. // все, мн. всі. Уживається як узагальнююче слово в переліку. 3. при ім. з прийм. з (з о), н а. Утворює сполуки способу дії, що означають повноту, посилений перебіг дії. 4. Все (у знач. присудка) – кінець (розм.). ** Всього нічого – дуже мало. Все одно: а) байдуже, однаково, так чи інакше; б) подібно до чогось, так само, однаково. Всього доброго (найкращого) – форма прощання з добрими побажаннями. На все [добре] – форма прощання з добрими побажаннями.

Чомусь філологи з професійним мовним пуританством та ієзуїтською затятістю воюють на всіх фронтах з явною чи уявною немилозвучністю. Фраза "Йшов трамвай дев'ятий номер" - видаватиметься їм крамольною. Нехай так, але проводити по статті немилозвучності рядок "підманути ввесь світ" - це вже полювання на відьом.

Зі словом "спіймете" трохи важче. Це слово-провінціал, і в осяйному храмі літератури постійної прописки не має. Але все ж таки воно одержало яку-не-яку візу завдяки Франкові:

Тітко, гляньте, що тут їх!
Лиш у воду хвіст запхайте,
Подержіть та й витягайте —
Риб спіймете повен міх!
(Лис Микита).

Література, де про Христа написано з належною побожністю і з дотриманням усіх канонів, продається у церковних крамницях. Але обговорення в Поетичних майстернях вона не потребує в принципі.

Шановним редакторам ми можемо порадити або не бути мовознавцями-білоручками і бачити в поезії поезію, або зашельмувати ввесь сонм українських літераторів, які вживають "ввесь", "мойого", "ік дну" та інші простонародні несуразності, залишивши в літературі тільки тексти диктантів, рекомендованих міносвітою.
Коментатор Сергій Філіппов, [ 2008-11-15 20:40:08 ],
на сторінці поезії     "*"   Філіппов Сергій

Шановна Чорнява жінко. Я тільки за цивілізованого діалогу. Просто шановна редакція налаштовує на мотиви апологетики. За кожне слово треба з ними чомусь воювати. От я і подумав, що й Ви вирішили розводити непотрібну полеміку. Сипать - це коротка форма дієсл. сипати.
Коментатор Сергій Філіппов, [ 2008-11-15 20:43:52 ],
на сторінці поезії     "На 21 гл. Йоана"   Філіппов Сергій

А Ви посприяєте?
Коментатор Сергій Філіппов, [ 2008-11-15 20:46:29 ],
на сторінці поезії     "На 21 гл. Йоана"   Філіппов Сергій

Це? Кіносценарії.
Коментатор Сергій Філіппов, [ 2008-11-16 22:36:39 ],
на сторінці поезії     "*"   Філіппов Сергій

Привіт, Чорнява жінко. Дякую за перші адекватні коментарі! Дуже радий, що зав'язуэться конструктивний дыалог. З т. зору благозвучносты авжеж було б краще. Але з позицій ритму попросилось сипать. Воно було б добре і так, як Ви кажете, але попросилась саме коротка форма. Між іншим аркуш снігів - теж не таке вже милозвучне поєднання.
Коментатор Сергій Філіппов, [ 2008-11-17 20:32:45 ],
на сторінці поезії     "*"   Філіппов Сергій

Є таке. Нажаль, окрім Києва, що читається поміж рядками, міста наших мрій і спогадів, є Київ нашої буденності, що заціпенів у заторах, що роздирає виразку вбогості нервовими колесами Кайєнів та ховається від холоду у строкате лахміття реклам, подароване мешканцями. Та про посередність,чи то ванільно-гламурну, чи ганджубасово-неформальну, писати дуже не хочеться!
Коментатор Сергій Філіппов, [ 2008-11-17 22:02:07 ],
на сторінці твору     "Кошеня."   Мацко Ірина

Намагайтесь позбуватись русизмів.
Мораль - така річ, на яку варто лише делікатно натякнути.
Коментатор Сергій Філіппов, [ 2008-11-18 23:11:58 ],
на сторінці поезії     "*"   Філіппов Сергій

По університету точно ні. Бо коли я тікав з пар, моїми товаришами були дволава тополь найдовшої у Європі тополиної алеї, зелений корпус (так називають студенти парк Шевченка на противагу червоного) і Морозівський універмаг, який до наших днів не дожив, і у який професура приносила під сто грам несвіжі бутерброди наукових сентенцій.
Коментатор Сергій Філіппов, [ 2010-03-06 12:29:18 ],
на сторінці твору     "Свєтка"   Роса Тетяна

по воду
у бік ставка
пустий
ридаюча компанія
пішли до ставка
Лють
по вигляду
з-за
листочок


Дуже славно, що працюєте у цьому жанрі. Дитяча література у нас, мабуть, найбільш нерозроблений горизонт.
Декілька зауважень.
1. Чітко спробуйте уявити аудиторію, для якої пишете. Якщо це дітлахи, то якого саме віку. Якщо цільова аудиторія більшості оповідань - діти молодшого шкільного віку, тобто ровесници Свєтки, то "Поганий вчинок" - це текст, орієнтований на старший вік, а "Лють" - для ще доросліших. "Остання зустріч" - взагалі лежить поза контекстом низки попередніх оповідань і логічно з ними не сполучене.
2. За водою пливуть вінки, а ми ходимо по воду.
3. Не в сторону, а у бік ставка.
4. Все-таки доладніше було б ужити слово порожній замість пустий. У дитячій літературі завжди варто послуговуватись найбільш прийнятними до вживання словами.
5. Ридаюча компанія - гурт, компанія, що ридала, ревла.
6. По вигляду - з вигляду, на перший погляд.
7. З-за спини, але через якісь документи.
8. листочки, схожі на гусячі лапки, але дав аркуш, аркушик паперу.
9. "Варила вареня" - таке гарно звучить у скоромовці, а от у прозовому тексті, та ще й двічи - сумнівно.
10. В межах кількох речень 8 разів повторюєте "іграшки", які так цікаво можна було б замінити на ляльок, ведмедиків, м'ячики. Те ж стосується і "пішли до ставка".
11. Хоч я давно вийшов з молодшого шкільного віку, але й мені важко второпати, що там у Свєтки за така сімейна драма проглядає крізь сільську ідилію, вигаптовану бждолами і гусячими лапками? То мама спокійно варить вареня, а тато катає дівчинку на вантажівці, а то раптом батьки полишають її напризволяще. Адже такі деталі, як документи у школі, день народження говорять не про короткочасну розлуку, а нагнітають драматизм.
12. І зрештою, не можу не зазіхнути на найсвятіше. Хочу навести слова з книги Бориса Антоненка-Давидовича "Як ми говоримо".
Жора чи Юрасик, Женя чи Євгенко?
„Жора i Женя побились об заклад, хто з них з’їсть бiльше кисличок. Не тiльки Свєта, що перед цим бiгала з хлопчиками наввипередки, але й Маша, яка сама могла впорати чимало кислиць, з жахом дивились, як хлопчаки над силу запихають собi в роти маленькi яблучка, що нiяк не хочуть бiльше туди лiзти“. Це уривок з оповiдання для дiтей. Якби оповiдання було перекладом iз росiйської або в ньому мовилося про маленьких персонажiв десь у Росiї, — все було б у ньому цiлком природно, та ба, автор — українець, дiя вiдбувається на Українi, а герої оповiдання — українськi дiтлахи, що живуть, ростуть i бавляться на тiй землi, де з дiда-прадiда дiтей ласкаво звали Юрко, або Юрасик, Маруся, або Марiйка. Важко сказати, чому автор дав перевагу „Жорi" над „Юрком“, „Женi" над „Євгенком“, „Свєтi" над „Cвiтланкою“, а з „Марiйки“ зробив „Машу“. Можна було б не звертати уваги на незвичайнi ласкавi найменування українських дiтей в одному художньому творi, але цей автор — не одинак. Дуже часто в українськiй дитячiй лiтературi стали появлятися Гришi, Васi, Колi, Петi замiсть Грицькiв (або Грицикiв чи Гри-цунь), Василькiв, Миколок, Петрусiв (або Петрикiв). Невже нашим авторам стали чомусь не до вподоби цi лагiднi й милозвучнi ласкавi дитячi iмена? Дивна рiч, тим бiльше, що й росiянам подобаються деякi українськi ласкавi iмена, через те можна назвати не одну Оксану — росiянку не тiльки в Києвi, а й у Москвi, яку батьки волiли назвати українським iм’ям, а не росiйським „Ксения“ чи ласкаво — „Ксюша“.

Бажаю гострити і не складати зброю.
Коментатор Сергій Філіппов, [ 2011-03-11 11:49:18 ],
на сторінці поезії     "З циклу ПЕРЕВТІЛЕННЯ В СОНЕТАХ"   Нежуріна Інна

Справді, те, що людина пише в Кіровограді — природна аномалія. У нас же всі з бітами ходять і машини підривають. Східніше Львова культура — не закономірність, а випадковість.
Коментатор Сергій Філіппов, [ 2012-02-21 18:08:33 ],
на сторінці твору     "Моя євроїнтеграція, або подорожні враження з Вроцлава і околиць"   Синюк Сергій

Особисто я свого часу увімкнув „Єдинку“ — і закохався в Польщу. А тепер уявіть, що поляк почує нашу першу програму, де сталінської закваски кадри протягом усього ефірного часу передсмертно хриплять про аденому простати та геморой. А коли поїхав до Польщі, то для мене великим здивуванням було почути на FM-станціях інтелігентні й тверезі голоси ведучих. А між іншим, аби реформувати такого учасника медіапростору, як радіо,потрібні відносно невеликі капіталовкладення. А користі для іміджу країни, та й для оздоровлення власного духовного простору був би за словами незабутнього Коров’єва „цельный вагон“. Адже талановита молодь, яка успішно могла б цим зайнятись, є в кожному районі. І це неправда,, що піпло хаває тільки діджеїв-алкоголіків? Просто набагато легше нести в ефір п’яну маячню, ніж зробити осмислену тематичну передачу.
Коментатор Сергій Філіппов, [ 2012-02-21 19:27:32 ],
на сторінці твору     "Чотири свічки ( проза )"   Буняк Наталія

Пусть умрут вновь и вновь и мечта и любовь —
Остаётся в живых лишь надежда.

Спаси Господи за гарну проповідь!
Коментатор Сергій Філіппов, [ 2012-02-21 20:06:44 ],
на сторінці твору     "Вимовилось."   Королишин Анничка

А чому в „прозі“?
Якщо це не спеціальна задумка, то в нього.
Пробач кому?
А загальне враження непогане.
Коментатор Сергій Філіппов, [ 2012-02-25 13:26:04 ],
на сторінці твору     "Квиток до Києва"   Молчанов Геннадій

Враження дуже гарне. Особисто мені нагадало подорож Вєнєчки Єрофєєва до заповітних Пєтушків. Близьке, бо я сам отак опинився на інгульській набережній, тільки в Кіровограді. І тут так само повітря інтоксиковане гидотою типу „Вася, чьо ти гоніш“, а католицькі ксьонзи фотографуються на фоні пам’ятника Леніна й відправляють друзям, бо в їхній Польщі не вірять, що таке існує. А проте я не поділяю оптимізму героя, адже каси хоч і зобов’язані продавати квитки, і тепер насправді „за спрос нє дают в нос“ і не висилають на станцію Потьма, та ми всі по старінкє їздимо зайцями під вагоном. І довго ще будемо так їздити.
Бєспрєдєл не варто було б перекладати, залишмо безмежжя світам, омріяним Бердником.
Вагона, зразка. За великим рахунком. І взагалі трапляються такі важкі звороти, що українською можна замінити на легші, природніші аналоги.
Ще раз дякую!
Коментатор Сергій Філіппов, [ 2012-03-04 12:21:54 ],
на сторінці твору     " НЕЗНАННЯ ЗАКОНУ (СУД СВЕДЕНБОРГА)"   Саландяк Анонім Я

Той, що не хотів м’яса, радше був якимсь крішнаїтом. Хижість людини до чужого майна — злочинна й протиприродна. А хижість вовка до м’яса інших звірів так само природня, як фотосинтез для рослин.
Коментатор Сергій Філіппов, [ 2012-03-04 12:36:44 ],
на сторінці твору     " НЕЗНАННЯ ЗАКОНУ (СУД СВЕДЕНБОРГА)"   Саландяк Анонім Я

Ну не знати, не знати… Людина все життя вбивала заради грошей та майна. Але справа навіть не в цьому. Її свідомість настільки примітивна, що вона постає перед Судією й нахабно дивиться йому у вічи, типу все в порядку. І хай вона потім народиться вовченям з програмою на самогубство, чи зможе душа за цей короткий час щось зрозуміти? Радше буде, як в анекдоті про хлопчика, якому показали море: „Папа, а шо это было?“
Коментатор Сергій Філіппов, [ 2012-03-08 14:01:56 ],
на сторінці твору     " НЕЗНАННЯ ЗАКОНУ (СУД СВЕДЕНБОРГА)"   Саландяк Анонім Я

Дякую! Тепер знатиму, що це вимисел і що душа зрозуміла пекло.
Для мене не зовсім звичне представлення апокатастасису як своєрідного сотеріологічного експресу.
Коментатор Сергій Філіппов, [ 2012-03-09 21:07:25 ],
на сторінці поезії     "На 21 гл. Йоана"   Філіппов Сергій

«Хто має, тому додасться, а хто не має…»
Та воно ніби й не римоване…
1   2