Шукав я правду
Та даремно
Ніде не
Бачив я її
Шукав я праву
Мабуть марно
Сховали праву
Люди злі
Шукав я правду
Тай стомився
Упав на землю
Тай заснув
Заснув на віки
Я в неправді
Бо жить
Без правди не хотів.

Що сталося з тобою
Чому стоїш сумна
Мене не помічаєш
І плачеш крадькома
Поглянь на мене люба
Не ворог я тобі
Стурбованість даремну
Від себе прожени
Довірся мені люба
Повір мені прошу
Тобі одній дарую
Душевну теплоту

Моя любов ,моя країна
моя єдина Україна
мій рідний край
безмежний рай.
Людей не вірних поєднай.
Згуртуй ,з’єднай
життя навчай.
В серця їм віру ти вселяй.
Люби своє,
шануй своє.
Відстоюй те
в що віриш ти.

Матусю матінко земля
Не залишай своє дитя
Підтримай рід свій на землі
Не дай загинуть у пітьмі
Не дай брехні ходить по світу
Ми українці твої діти
Ми українці вільний рід
Землі твоєї рясен цвіт

Співає соловейко,
радіє рідний край.
Повсій країні милій
розтелиться розмай.
Не буде більше горя.
Не будемо тужить.
І думи ,свої гожі,
по світу пустим жить.
Єднайтесь УКРАЇНЦІ,
Спілкуйтесь у віршах,
Любіть свою країну,
Свій калиновий край.
Поети УКРАЇНИ
на вас надія вся,
пишіть про УКРАЇНУ
даруйте ,їй життя.
Шануйте ,батьківщину
бо в нас вона одна.
Бо ми ж є УКРАЇНЦІ,
І ми ,одна сім`я.

Люба моя Україно прошу тебе ненько
В злу годину поможи пригорни рідненька
Не цурайся Україно ти свого народу
Краще йому просвіти якого він роду
Краще йому подаруй ти своє серденько
Поцілуй та обійми їх усіх рідненька

Люба моя Україно знаю тобі тяжко
Споглядати на дітей що працюють важко
Знаю важко мій народе тобі довелося
Повставати з попелища свободу шукати
Так чому ж ти Україно ще й досі бідуєш В нашій славній Україні москаля годуєш

Люба моя Україно ,досить вже мовчати
І злиденним москалям тебе научати
Не дамо ми Україно тебе на поталу
Повернемо ми тобі козацькою славу Тую славу що діди наші здобували
Помираючи за тебе життя віддавали