Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Сергій Руденко (1964)
Як останній жовтий лист
Падаю на брук...
Хто я? Хитрий юний лис,
Чи самотній крук?
Синє небо, чи земля
Спалена дотла?...
Вічне літо... На поля
Осінь не прийшла...

Отримані коментарі | Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Сергій Руденко, [ 2008-08-16 15:45:20 ],
на сторінці твору     "***"  

Нажаль раніше не був в Загорі, і тепер, дякуючи
Вам, побував! Надзвичайно сподобалось!
А фінал - "земле - казко"...
Проникся до глибини... Щиро вдячний!
Коментатор Сергій Руденко, [ 2008-08-21 20:31:29 ],
на сторінці твору     "***"  

Почув і зрозумів...
(принаймні так здалося)...
Це - марево? Та ні це - точно знак!
Одвічний знак,
щоб вирватись з полону,
І з Вавілону у якому був,
Летіти до нового Вавілону,
Аби, хоч хтось і розумів... і чув.
Коментатор Сергій Руденко, [ 2008-08-22 17:47:48 ],
на сторінці твору     "***"  

Не зовсім зрозумів про "безневинність"...
Якщо не важко - поясніть докладніше.
Коментатор Сергій Руденко, [ 2008-08-22 17:49:18 ],
на сторінці твору     "***"  

Там, де великі гроші - правда зайва!
Коментатор Сергій Руденко, [ 2008-08-22 18:46:16 ],
на сторінці твору     "***"  

Нажаль, той "жаль" в душі таки присутній,
Бо Істина невпіймана ніким...
І "пень глухий", і геній самобутній,
Усе життя займаються одним,
На перший погляд, найважнішим ділом...
І потрапляють у страшний полон,
В якому всі, куди б не полетіли,
Летять до "купи", й роблять Вавілон.
Коментатор Сергій Руденко, [ 2008-09-02 21:39:47 ],
на сторінці поезії     "Рідна мова"   Калиниченко Ігор

Вірш "вцілому" зрозумілий...
Бентежить тільки останній рядок першого катрену
"Ти ростеш у душі, як зелений спориш" - бо спориш
це - будяк.
Тоді виникає питання до рядка -
"Треба сіять в серця твої чисті зернини"...
Які саме зернини треба сіять? Споришу???
Коментатор Сергій Руденко, [ 2008-09-11 21:50:57 ],
на сторінці твору     "***"  

Не хочу судити про "правильність" написання,
бо не люблю судити взагалі.
Щодо відчуттів, то вони в вірші безумовно присутні. І відчуття доволі глибокі.
Думаю, що Ви на правильному шляху.
Бережіть свої відчуття і шліфуйте свою поетичну
майстерність. Бо поезія це - ремесло. І, як і в
будь - якому іншому ремеслі тут важливо вчитись...вчитись посійно і наполегливо...
все життя...у самого себе!
Нехай Ваше навчання буде приємним і плідним!
Успіхів Вам!
Коментатор Сергій Руденко, [ 2008-09-11 21:55:15 ],
на сторінці твору     "***"  

Отакої! Взявся "дядя" вчити "дівчинку",
а сам написав "посійно", замість "постійно"!
Певно "дяді" теж не завадить продовжити навчання...:-)
Коментатор Сергій Руденко, [ 2008-09-14 09:54:20 ],
на сторінці поезії     "Мухи творчества."   Руденко Сергій

У каждого из нас своя родня,
Свои проблемы и свои печали…
То, что вера ещё, так трогало меня ,
Сегодня - унеслось в пустые дали…
И кто – то, где – то на исходе дня,
Своей «волной» слегка «недогоняя»
Мне скажет: «Сышиш! Ты мне – не родня!..»
Мокренка раскудрячит без меня…
И забудланит бокром Асисяя… :-)
Коментатор Сергій Руденко, [ 2010-11-17 15:56:53 ],
на сторінці твору     "***"  

Щиро вдячний за відгук!
Маю надію, що "рихтування" буде успішним!:-)
Думаю, що в цій пісні важливо дотримуватись
розмірності рядків, та гарної рими, а сюжетна
лінія може бути злегка змінена.
І тобі бажаю здоров*я! Успіхів! Р.С.
Коментатор Сергій Руденко, [ 2011-01-25 11:02:05 ],
на сторінці твору     "***"  

Дуже радий, що Вам сподобався мій віршик!
Дякую за слушне зауваження:-)
Виправив!
Із вдячністю ніжно цілую!
Коментатор Сергій Руденко, [ 2011-01-25 16:22:10 ],
на сторінці твору     "***"  

Був безмежно радий зворушити Вас!
Коментатор Сергій Руденко, [ 2011-01-25 16:22:43 ],
на сторінці твору     "***"  

Щиро вдячний за відгук!
Коментатор Сергій Руденко, [ 2011-01-26 10:34:52 ],
на сторінці твору     "***"  

Надзвичайним теплом і любов*ю наповнений цей вірш, Сонечко!
Коментатор Сергій Руденко, [ 2011-07-22 02:57:19 ],
на сторінці твору     "***"  

Привіт, Анатолію!
Вірш загалом непоганий, але мене дещо спантеличили
фарбовані змії, які "регочуть" з небес...
Можливо краще було б:
"Яскраві й нестримні мов мрії
Літають фарбовані змії
В безмежній блакиті небес..."
або, щось подібне...
Бо як уявлю тих зміїв, що "регочуть" з небес...
якось стає не по собі:-)
Коментатор Сергій Руденко, [ 2011-10-15 12:55:42 ],
на сторінці твору     "***"  



Віддалених провінцій гопота
гуртується до центру ойкумени.
Моя країна чиста і свята
Що день - сильніше хоче здихатися мене.
Коментатор Сергій Руденко, [ 2011-10-15 15:55:00 ],
на сторінці твору     "***"  

Яка цікава тут розмова!
І добре, що не чують діти...
...коли дійде до "діла" знову
то не забудьте запросити!:-)
Коментатор Сергій Руденко, [ 2011-10-16 09:22:19 ],
на сторінці твору     "***"  

Колись давно... років напевно з 500 тому, я порівнював Ніку Новікову з Сергієм Татчиним...
помилився, підвела поверхневість спектрального аналізу цих двох зірок, які схожі тільки на перший погляд, а якщо уважно придивитись, то це взагалі окремі галактики, а можливо і всесвіти!
Приблизно таке враження на мене справив Ваш, Ніко, "театр драми і берести".
Чому саме з Татчиним я Вас порівнюю? Напевне тому, що в ваших з ним віршах вражає рівень
поетичного Шаоліню!
Залишаюсь хронічно хворий Вашими віршами!
Коментатор Сергій Руденко, [ 2015-01-22 13:28:23 ],
на сторінці поезії     "Різдво в АТО."   Руденко Сергій

Гкроям Слава! Дякую за відгук!;-)