Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Костянтин Мордатенко (1975)

Отримані коментарі | Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Костянтин Мордатенко, [ 2008-11-21 17:18:41 ],
на сторінці твору     "***"  

Гарний вірш!
Може краще "Падають глухо додолу поживні перли" ?

Не знаю чи можна висловити деякі міркування (не намагаюсь Вас учити, а так свої субєктивні думки)?
1."Сон розрізаю безсонням на середині" Думаю, що не"розрізаю безсонням", а "безсоння розрізає" , тобто Людина - Безсоння: це різні фігуранти, тобто безсоння керує людиною і відповідно Сном. Тому , на мою думку так говорити не зовсім правильно (хоча можна).
2."В кутиках рота ховаю журбу і диво" - може краще "В кутиках рота ТІНІ журби і дива"
3."до болю сива". - звучить, як "полюси", можливо додумати.
4."Так от навпомацки в стінах шукаю діри" може замість "діри" - "ВИХІД" ?
5."об стіни холодні здерла." може краще замість "холодні" - "БЕЗДУШНІ".

Не намагаюсь показатися "розумним"... Це я написав те, що відчуваю, як зробив би я.\Без жодних повчань і (ну, ви зрозуміли : по-доброму)...
Коментатор Костянтин Мордатенко, [ 2008-11-22 20:06:09 ],
на сторінці твору     "***"  

Якщо можна покритикую (але не ображайтесь на мої слова):

1.Так важко втрачати, сходити вбік зі стежки, - думаю навпаки - важко "не зійти вбік зі стежки": бо сходити - це легко
2.якою сто світлих років верталась в літечко; - якщо світлі роки (світло -літо), то можливло це і є перебування в літі
3.Так важко забити хрест і покласти квіточку - ось хресть забити важко, а квітку покласти - це неважко (що ж важкого в тому, щоб покласти квітку)
4. на груди зотлілій пам'яті - якщо память зотліла (тобто її нема, то немає і грудей цієї памяті)

5. Мій степ скоро стане лісом, (може ліс "скоро" стати степом, бо щоб навпаки: довго потрібно чекати , доки виростуть дерева.



6. Птахи, що летіли з півдня
шуміли морем, - а чому саме "Морем", а якщо не морем, то що? не шумить


А стіни пожалені часом роздулись, тріснули,
Посунулась стріха хаті на ліве око.
Садок постарів, поморщився і полисів,
і трави в дворі зійшли вересневим соком.
Дві чорні ворони вискубали із хати
солому собі на гнізда. Тепер їй зимно… - ворони восени роблять гнізда?

Я винна, я тричі винна, я вічно винна,
бо вже не вернусь, щоб знову її ладнати,
бо вже не вернусь, щоб знову її зігріти,
підкинувши трохи затишку в змерзлу грубку…

"Ах, мамо, які ж ми в тебе хороші діти,
лаштуй мені, мамо, нині найкращу вудку,
ми з татом ідем на копанку…
Бачиш, мамо?
Ах, тату, я нині з сіна
майструю м’ячик…"
І стомлені давні сни заливають стіни –
Дощі. То не сльози – кислі осінні вина;
Дощі. То не сльози.
Добрі хати не плачуть.

А хату тепер зігріють
хіба тумани.


З найкращими побажаннями!
Коментатор Костянтин Мордатенко, [ 2008-11-22 23:29:11 ],
на сторінці твору     "***"  

ПОЕТ. Справжній поет...
(може банально звучить - але щиро від мене!)
Коментатор Костянтин Мордатенко, [ 2008-11-28 21:16:38 ],
на сторінці поезії     " Дітогубство"   Мордатенко Костянтин

Знаєте, чому мені важко з вами, тому що я вперше дізнався, що я із євреїв, як паспорт отримав... А Ви досі - ще тут?
Коментатор Костянтин Мордатенко, [ 2008-11-29 21:12:46 ],
на сторінці твору     "***"  

кохання чи бажання?
Коментатор Костянтин Мордатенко, [ 2008-12-02 21:27:24 ],
на сторінці поезії     " Акторство"   Мордатенко Костянтин

Усі-пусі моя харошінька... Яка ж ти гарна і лагідна, Машуню. Може тобі піріжечка дати гарячого? Не ображайся, сонечко моє пухнасте... Головне не хвилюйся... А може це Любов, ГА????
Коментатор Костянтин Мордатенко, [ 2008-12-03 00:01:22 ],
на сторінці поезії     " Дітогубство"   Мордатенко Костянтин

Ох ти моя Ніносік харося... Яка ж ти у мене красіва! І пишеш за Машулю гарнюсінько: усю-сю....
Носікі-курносіки, моє кролетятко коцохвостиньке (не ображайся, мишенятко - я по-доброму: харасьо?)
Коментатор Костянтин Мордатенко, [ 2008-12-03 11:13:15 ],
на сторінці поезії     " Акторство"   Мордатенко Костянтин

"И тебя... вы...лечим, и тебя вы...лечим" - правда гарно відповів! І приготуй пивка холодного, ніде тільки його не ховай, розумашенька так...
Коментатор Костянтин Мордатенко, [ 2008-12-03 11:19:28 ],
на сторінці твору     "***"  

Молодчолька - Нінолька!
(Такого з дуру забабахкать. А як перечитувала, побуть подобалося: сміялася, раділа?). Я такого не пишу і не читаю... Але якщо немає що Вам робити - пишіть! Підтримаю!
Ви б краще дітей робили, а не молодість марнувати... Ви щаслива чи придурюєтесь?
А втім - тисну Вам руку, конику мій серпощокий, по-доброму... (живіть - сьогодні день захисту комах) гі-гі (правда смішно? Ні? тоді слово "ЛА-ПА-ТА") Усьо, шмаркачику, смійтеся
Коментатор Костянтин Мордатенко, [ 2008-12-25 19:42:23 ],
на сторінці твору     "***"  

Відразу застережу читача, що це не панегірик.
А ось моя рецензія: даний вірш, як майже усі вірші Короташа, вражають колосальним словниковим запасом автора, вмінням створювати, напружувати і вести читача своїми думками-роздумами. Його поезія це метафізичність доведена до діалектизму. Короташ - це криголам буденності, бальності, графоманства. Він просто "проломлює" своїми віршами свідомість: настільки вони густі, суттєві, змістовні. Творчість Короташа - це та планка сучасної української поезії, на яку потрібно рівнятися і якої потрібно прагнути досягти: вона (поезія Короташа) стимулює, підштовхує до самовдосконалення, організовує іншого поета-читача...
Критикувати не буду: кожен редактор по-своєму редагує чужі вірші. Але первинне: серцебиття віршу вдихає автор-Бог. А стати таким Богом - дано не кожному. Короташ є таким (не буду називати Богом, щоб не внести "душка" підлещення), який не просто поєднує слова у конструкції чи вплітає образи, а "оживляє" слово. Його вірші дихають, плачуть, бігають - вони живі. Це рідкісне явище взагалі. Мало навіть на ПМ, щоб це кому вдавалося (без приниження інших авторів).
Шкода, що автор (Короташ) не надає права виставляти йому оцінки. А може в цьому і полягає сутність, єство автора? саме в цій дії поєдналося все...Виклик, самотність, талант, прискіпливість, невдоволення, туга і ліричне серце?
З повагою до всі і закликом до дружби і добра, Костя!
Коментатор Костянтин Мордатенко, [ 2008-12-26 19:57:59 ],
на сторінці твору     "***"  

Мова йде не про наслідування, повторення чи переспіви, а про працю зі словом автора.
Погоджуюсь з тобою.
Можна видаляти.
З найкращими побажаннями!
Костя.
Коментатор Костянтин Мордатенко, [ 2009-01-01 21:50:08 ],
на сторінці твору     "***"  

Почну, можливо традиційно - "не ображайся вже , що таке написав..." (чесно кажучи не думав, що так вийде)

"І виходила, і жала жовте жито" може замість "жовте" інше слово? напр. "втомлене", "скривавлене", "забуте" -? "жовте" - банально

"скільки тиші з'їли миші, доки я була тобі одному!" - перша частина фрази дуже влучна і зрозуміла, а друга - розмита і "домислювальна" і поєднуючись - зрозуміле з домріюванням - і зрозуміле стає розмитим (притаймні з таким відтінком). Пропоную "доки я була тобі одному!" - переробити...

"Якось жили-були, часом пили-гули" - не зовсім вдало: "пили-гули"? оце - "гули" - думаю не те - немає в звуці (як вимовити в голос) отого "гарували" щось такого залихвацького...

"десять і два брати. третій, читачу – ти." - можливо потрібно в дужки взяти: ("третій читату - ти")?


"дерева півколом і ватра шалена" здається нечітка фраза "півколом" і "шаленая" не ті слова... не влучні (півколо, коло - подвійні поніття: воно стосується і віку дерева "річні кільця"... ; "шалене" - ватра може бути шалена з "вітром", якщо її "розбурхувати". А там ще й дерева півколом.

"і в жилах киплять меди." - не меди, а "мед": по аналогії так само, як і "кров" - в жилах киплять не крові, а кров...

А втам не буду далі вже розбирати... Лише зазначу "гей, тітко Осінь" - потрібно "...Осене" - кличний відмінок.

Ну, вже вибач, але здається поезія загрузла в пунктуаціїї і дрібних огріхах і недоречностях...

"а вилийте з мене циганську голку" - наскільки яскрава, на стільки ж протирічна фраза. Думаю цим усе сказано...

З найкращими побажаннями
Коментатор Костянтин Мордатенко, [ 2009-01-01 22:09:38 ],
на сторінці твору     "***"  

З найкращими побажаннями (вже не ображайтеся?):
Здається Ви описалися ( не потрібно "м", а потрібно "перевесло" "слово", як в останньому рядку):

За перевеслом − небо,
за словом − мовчання," - ?

"Для подвійних стандартів −
процес для змагання" - думаю, що процес не "змагання", а "зазіхання", адже мова йде про "підступництво"...



"простір для мантри..." - думаю слово "простір" - занадто банально... Можливо - "бубніння", та й це щось не те...

"в два менти цю брилу огранить" - укр.мовою "в два счета" перекл. як "ураз". "і оком не змигнеш". "В два менти" - калька.

"...цю брилу" - взагалі не зрозуміла фраза. Якщо до цього було все логічно зрозуміло, то "...цю брилу" - ламають логіку вірша.

"..як буде можливо" - оця зайва фраза для рими. її б замінити...

"...проміння горнилом" - так невірно: може сонце горнилом, або проміння, як світло (ну, хай вже вогонь) в горнилі. Але це все одно, що порівнювати: "дощ наче хмара..."

Хай щастить!
Коментатор Костянтин Мордатенко, [ 2009-01-01 22:12:48 ],
на сторінці твору     "***"  

Щось, Лесе, Ви мене не злюбили...
Всі мої дії щирі.
Коментатор Костянтин Мордатенко, [ 2009-01-01 22:27:48 ],
на сторінці твору     "***"  

Дуже правильно сказано. І стосується воно всіх...
Коментатор Костянтин Мордатенко, [ 2009-01-01 22:45:27 ],
на сторінці твору     "***"  

Відповім так: я не кажу, що ви неправі. Можливо навіть праві: "я пишу щирі дурниці" . мої "рецензії" (бачте взяв у лапки слово) є схемами для ... ну, не дають можливості сприймати вірш. Підкажіть мені: я мабуть не розуміюся на поезії (підкажіть, я щиро), можливо є десь інші сайти. де є такі "щирі психи" як я чи можливо мені потрібно, щось підчитати?
А якщо чесно: язараз захворів (морозить)... і загалом - хреново...
Коментатор Костянтин Мордатенко, [ 2009-01-01 23:42:28 ],
на сторінці твору     "***"  

Вибачте.
(навіщо тільки грубіянити? )
Коментатор Костянтин Мордатенко, [ 2009-01-01 23:56:44 ],
на сторінці твору     "***"  

"Cонце миле
побажай мені радості,
набажай добрих днів
скільки не було б іще" - ну, цей віршик не скажу, щоб мені не сподобався: між "працювати" і "допрацювати": "философия на мелком месте" - переважає у вірші над новими відкриттями автора: ці відкриття можливо у тональності і сплутаності, сумбурі - в деяких моментах це є виправданим ( в деяких!) , коли даним сумбуром передаються почуття -любові, яка така. що не вистачає слів. Ось тоді - так! А загальне враження. як і Вашої творчості розкривається у Вашій назві (псевдоніму) "Сонце Місяць": це міксер, коли розмішують незмішувальне, поєднують непоєднуване, це як один смарагд на ціле море: чи Варто його шукати?
Коментатор Костянтин Мордатенко, [ 2009-01-02 00:07:55 ],
на сторінці твору     "***"  

"Що там не живуть голуби" звучить як "голубі" - невдалий рядок.

"І ворони одні
Чорним волосом світ ваш нагадують." - "одні" а що роблять інші? У ворон не волосся - піря. Тому ворони можуть нагадувати чи карканням чи пірям...

"Ви мене не ловили,
До лап не чіпляли сильце, - У ВАС ЛАПИ чи великий розмір ноги?

Ні на серце моє, ні на палець,
Той що без імені.
Ви чекали, щоб сніг,


"Ви чекали, щоб сніг,
І по білому чорним, як є." - вибачте, але це якась нісенітниця? Не зрозуміло геть нічого, як наступна фраза:

"Без тепла на весну і без
Лютих морозів в очах правди сірої." - хрен його знає, що тут мається на увазі?

Кінцівка - "хапатися очима"? -може, "поглядом"?

без оцінки...
Коментатор Костянтин Мордатенко, [ 2009-01-02 00:11:17 ],
на сторінці твору     "***"  

Хай Ніка все моє витре (чому на її сторінці - то вам краще знати "чому")...
1   2   3   4   5   ...   17