•  * * *

Над гаєм хмара руку простягає
І гається, і гається над гаєм.

•  * * *

Уже тоді, оповесні, коли
Горища пахнуть першим сіном

•  * * *

Не починайся. Ні з очей,
Ні з губ мені не починайся.

•  * * *

Прощалось літо. Тьмянів лист,
І лев лежав під кленом.

•  * * *

Не маю зла до жодного народу.
До жодного народу в світі зла не маю.

•  * * *

Качки летять! Марієчко, — качки…
Качки летять! У крилах свище небо…

•  * * *

Мій Києве, гайда до неї.
Гайда, мій Києве-листопад —

•  * * *

ПІСНЯ

•  * * *

Вже сказано “ні” в одлетілому літі,
Хоч вчора-звечора було іще “так”,

•  Пам'яті Василя Симоненка

Наш Василь іде по найдовшій у світі дорозі
З розплющеними 28-літніми очима

•  * * *

На лист, на сніг, на квіт, на тіні,
У шелест і нешелестінь

•  * * *

Ти схожа. Дві краплі води
Упало з весла золотого.

•  * * *

Коли моя рука. то тиха, то лукава,
В промінні сну торкнеться губ твоїх

•  КИЇВ

На срібнім березі Дніпра
Слов'янства золота столице,

•  * * *

У срібне царство цвіркунів
Од вітру голубого

•  * * *

Я сів не в той літак
Спочатку

•  ЩУЧЕ

Озер осінніх сонні небеса,
І щучі дні, наструнені на спінінг,

•  * * *

Ходить ніч твоя, ходить ніч моя,
Їм не велено ночувать.

•  * * *

Це ти? Це ти. Спасибі… Я журюсь.
Проходь. Сідай. У дні оці і ночі

•  * * *

Цвітуть на білому хати.
У грудях грудня — зими, зими.

•  * * *

Як світле сниво, як плавба
Легкої хмари, як левкої

•  * * *

Вже все прощально. Я боюсь.
Боюсь учора і сьогодні.

•  ЧОРНА РАЙДУГА

Не дівчина, не мати, не сестра —
Богине віри і добра богине…

•  * * *

Ще молодесенька. Навшпиньках не ходило
Її ще серце під вікном любові.

•  * * *

У синьому небі я висіяв ліс,
У синьому небі, любов моя люба,