Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Василь Чумак




Огляди

  1. Чому я ніколи не голосуватиму за Януковича.
    По-перше, не лише тому, що не хочу, аби іноземні громадяни потім тицяли пальцями в мого наступного президента, дорікаючи мені тим, що він двічі побував на зоні, причому не Чорнобильській. І, по-друге, не тому, що всіх незгодних із його єдино правильною думкою він величає оранжевими козлами. Тоді чому ж?
    Здавалося б, інтелігентна на перший погляд людина. Навіть українською заговорив для таких, як я. І треба віддати йому належне, «акає» він набагато рідше за леді Ю, і слово «коаліція» вимовляє не як «каоліція». Річ не у вимові. Кучма за вісім років свого правління так і не навчився правильно розмовляти українською, але я за нього проголосував би хоч зараз.
    Ні, річ у тім, що «пан Проффесор» хоче змусити нас розмовляти виключно чужою для більшості мовою, а в недалекому майбутньому ще й приєднає пів-України до іншої держави. Звісно, законним рефферендумом (або референдумом). Усе залежить від того, як правильно поставити запитання. Ось, наприклад, відчуйте різницю між цими двома питаннями:
    1) Чи бажаєте ви, аби ваша область перейшла під юрисдикцію сусідньої держави, що зобов’яже вас розмовляти виключно чужою для вас мовою, а ваших дітей воювати у Чечні, Грузії та Дагестані?
    або:
    2) Чи хочете ви підвищення зарплат і пенсій, зменшення ціни на газ і відновлення Радянського Союзу, враховуючи його найвищі досягнення та відкидаючи застарілі антилюдські закони з урахуванням сьогоднішніх реалій і зберігаючи демократичні цінності, серед яких незаперечне дотримання прав людини?
    Більшість, не подумавши, проголосують за друге.
    Але, якщо не за «Проффесора», тоді за кого голосувати? Знову за «пана Пасічника», який говорив красиво, як свого часу Горбачов М.С., і котрий як і Горбачов жодної своєї реформи не довів до кінця? Чи може за «ТигрЮлю», тобто за Вону, що працює, а «Вона – це Україна», а «Україна – це ти», отже, ти працюєш. Таким чином, ти прем’єр-міністр, і це ти створив своєю працею те становище, у якому ми зараз знаходимося. А Тигрюля ні при чому. Подейкують також, що працюючи Вона не забуває і про власний інтерес. Ще й як не забуває! Але зараз не про це. «Україна – це ти», отже, голосуй за себе…
    Про головного комуніста з його «обліко-моралє» та печерними поглядами на демократію й капіталізм і згадувати не хочеться. Про його чесного й непідкупного брата-соціаліста теж.
    Головний націоналіст кинувся в іншу крайність, яка межує з фашизмом. А ідеологія ненависті до інших народів до добра не доводить. Націоналізм буває різним. Я – за помірний, неагресивний. Як там у старій пісні:
    Землі чужої нам не треба й п’яді,
    але й своєї не здамо й вершка…
    Можна проголосувати проти всіх. Чи за Противсіха. Але це технічний кандидат, тільки ще не знаю чий. Можливо, із «проффесорської» команди, щоб відтягти на себе частину потенційних «юлиних» голосів у західних областях.
    А може проголосуємо за Інну Богословську? Вона у своїй програмі, у своєму відеоролику обіцяє нам, що за її правління у якості Президента Україну оминатимуть міжнародні кризи та епідемії! У неї, мабуть, «свої люди» в небесній канцелярії. І прізвище відповідне.
    Можна за Яценюка. Євреї – народ розумний. Буде в Україні перший розумний Президент! Кому від цього буде погано? Хіба що сусіднім державам. Особливо одній із них, північно-східній. Тому вона й підтримує не Яценюка, а іншого, цілком «конкретного» пасажира. І не тільки словами, а й грішми, як у 2004-ому.
    Можна за Наталю Вітренко. Але ж вона, пробачте, неадекватна. Кажуть, це – Жириновський або Черновецький у спідниці.
    Тігіпко? Має замашки Наполеона. Згадаймо історію імператора: перші кілька років Французька республіка при ньому процвітала, потім непомітно для себе перетворилася на імперію, потім безкінечна вервечка війн і врешті повний розгром, занепад і криза, з яких країна вийшла лише років через сто.
    Про інших кандидатів нічого певного сказати не можу, бо напевне це технічні кандидати.
    Отже, повернімося до Януковича. Для чого була створена його партія? Для проведення серед народних мас України політики сусідньої держави з метою поступово переконати населення певних областей добровільно перейти під юрисдикцію північно-східного сусіда. Починається з малого: спершу узаконення іноземної мови (як у Косово, Білорусі, Казахстані), потім видача паспортів іншої держави усім бажаючим (як у Молдові, Білорусі, Грузії, Казахстані, Криму), потім вимога автономії (як у Косово, Абхазії, Осетії, Придністров’ї, Карабаху) і врешті референдум про відокремлення від держави (як у Косово, Придністров’ї, Карабаху, Абхазії та Осетії). А невдовзі інший референдум – про приєднання до «старшого брата». Мета – східні й південні області, найбільш економічно розвинені. Без них Україна існувати не перестане, але скотиться до рівня нинішньої Абхазії та Південної Осетії.
    Під час минулих виборів, у грудні 2004-ого, спроба з референдумом уже була. Згадаймо «зліт юних піонерів» у Сєвєродонецьку, які хотіли спіонерити частину території в України. На ньому серйозно розглядалася можливість відколу від України так званої самопроголошеної «Донецької республіки» та приєднання її до Росії. Але в останню мить Кушнарьову Ринату Ффедоровичу досвічені люди пояснили, що їхні партійні екзитполи насправді мають мало спільного з реальністю. Якщо за дослідженнями Партії Регіонів за цю партію в деяких областях голосують 102 чи навіть 106 відсотків виборців, то не треба цьому вірити, бо в дійсності «еті аранжевиє казли» мають дві третини усіх голосів. Тож, без громадянської війни ніяк не обійдеться, і перевага буде не на боці синьо-білих. А при такому розкладі сил Росія у конфлікт не вмішається. Тому цей з’їзд тихенько розпустили і зробили вигляд, наче всі ні при чому.
    Тож, у підсумку наступне… Я голосуватиму за кого завгодно – хоч за Ющенка, хоч за Тимошенко, хоч за чорта лисого – аби проти Януковича. Бо я не бажаю на землі моїх предків розмовляти так, як вимагають(!) залітні туристи – у мене є своя мова, до того ж державна! І я не бажаю, аби мої діти служили в чужому війську чужому цареві за інтереси чужої держави, яка мене й раніше не любила (коли я ще був інтернаціоналістом та космополітом), а зараз і поготів. Тому головне питання цих виборів не за кого голосувати, а проти кого.
    Все.
    13.01.2010



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
    Самооцінка: 6