Усі коментарі - Варвара Черезова

Коментатор Варвара Черезова, [ 2010-06-23 11:42:34 ],
на сторінці поезії "Минуле" Черезова Варвара

Коментатор Тетяна Роса, [ 2010-06-23 12:49:53 ],
на сторінці поезії "Птахи" Черезова Варвара

Варю!!! Вітаю!!!! Діти – прояв нашої найвищої творчості, це ж МАЙБУТНЄ!!! Замовляночку-оберіг тобі від мене:

Промінь сонечка
у долонечки,
аби сяяли очі донечки.
З хмари сивої
дощик зливою
аби мама була щасливою.
Місяць – вартою
понад хатою:
долю – радістю в серце татові.
Щоби Лагода –
стигла ягода
дарувала в дім щедру злагоду.

Коментатор Варвара Черезова, [ 2010-06-29 21:53:11 ],
на сторінці твору "Жінка..." Черезова Варвара

Дякую, Тарасе, дуже приємно було то прочитати)))

Коментатор Варвара Черезова, [ 2010-06-29 21:53:31 ],
на сторінці твору "Жінка..." Черезова Варвара

Так так))
Дяка!

Коментатор Варвара Черезова, [ 2010-06-29 21:54:11 ],
на сторінці твору "Жінка..." Черезова Варвара

Гріх з Вами не погодитися, любий Володимире :)
З теплом, Варця))

Коментатор Варвара Черезова, [ 2010-06-29 21:54:33 ],
на сторінці твору "Дощ, кіт і шлях у нікуди." Черезова Варвара

Дякую, Наталочко!

Коментатор Юлія Радченко, [ 2010-06-29 22:35:09 ],
на сторінці поезії "З минулого" Черезова Варвара

Близькі відчуття. Дуже близькі... Глибинне ліричне осмислення відболілого. Чуттєва проекція життєстверджувально-очікуваного (конкретно-індивідуальні, певна річ, вияви читацького сприйняття...).
ДЯКУЮ!
Незрозуміло "чим дуж". Можливо, мається на увазі "чимдуж"?

Коментатор Марічка Мамчур, [ 2010-06-30 00:01:46 ],
на сторінці поезії "Минуле" Черезова Варвара

торкається душі....

Коментатор Варвара Черезова, [ 2010-06-30 10:59:47 ],
на сторінці поезії "Минуле" Черезова Варвара

Бо щиро:(

Коментатор Варвара Черезова, [ 2010-06-30 11:00:18 ],
на сторінці поезії "З минулого" Черезова Варвара

Мабуть, зараз виправлю. Дякую за розуміння і за близькість.
З теплом, Варця))

Коментатор Олександр Христенко, [ 2010-06-30 12:03:16 ],
на сторінці поезії "З минулого" Черезова Варвара

Ось така вона - Варвара Черезова!
Ріже відчайдушним словом, як ножем, по венах, по горлу, розтинаючи нерви, розпинаючи душу.
Не картай себе, Варю.
Ти - ні в чому не винна.
Хіба можна винити себе за те, що маєш гаряче серце, що вмієш самовіддано кохати, що хочеш бути любимою?!
Варю, ти - неповторна!
Нас, твоїх шанувальників - тисячі.
І всі ми - любимо тебе!!!

Коментатор Редакція Майстерень, [ 2010-06-30 12:54:41 ],
на сторінці поезії "З минулого" Черезова Варвара

Привіт, Варю.

Задум хороший, але здійснення подеколи викликає запитання.

Ось у вас "тОго", але ритміка вірша цей момент, схоже не пропускає, не приховує, - краще змінити.
Можливо, "після вічності, що відболіла..."
А щодо "знаєш, що" - то так ви писати зовсім не маєте права.
Якщо поезія для нас важлива, то кожен рядок потрібно намагатися подавати ідеально. Коли ж ми цього навчимося, то матимемо право на деякі вольності.

А ще, дорога Варю, зверни увагу на шиплячі -
"Ти вже знаєш, що буде пізніше. Минуле не руш" - аж 5! Суцільне шипіння і дзижчання - підсвідоме відчуття однозначне - загроза. Не потрібно більше 2-х на рядок, та й кількість у тексті схожих речей повинна жорстко контролюватися. Правило одно і теж - для всіх видів творчості - якщо наші помисли і ідеї руйнують красу, то їх потрібно відкинути, змінити. Краса - це ж божественні пропорції. Підлаштовувати під ці пропорції наші зусилля, що може бути правильніше?

Коментатор Олександр Дяченко, [ 2010-06-30 13:46:14 ],
на сторінці поезії "З минулого" Черезова Варвара

А чому, тезко, Ви не любите котів?
Це - божа тварина. Свійська, а не якась там невідомо звідки.
Щоб не здавалось, що я завітав поцікавитись деталями інтродукції, яка знаходиться на Вашій авторській сторінці, то ми зупинимось на вірші.

Варцю, вітаю Вас. Давно не бачив нових творів.
Побачив - і почав впізнавати п'ятистопний анапест в його гарних довгих рядках, в яких йдеться про проблеми.
У другому, до речі, не вистачає атрибутики прямої мови - тих двокрапок і "лапок". Їхня відсутність не дуже критична, але їхня наявність у заключних є примітною.
Та ще оце "чимдуж".

Та то таке...
Вітаю на сайті. Приєднуюсь до дописувачів, але не зовсім погоджуюсь з "тисячами", про які пише мій тезка. Ветеранів на сайті - одиниці.
То шануймося.

Творчих успіхів, гарного настрою.

Коментатор Редакція Майстерень, [ 2010-06-30 13:52:03 ],
на сторінці поезії "З минулого" Черезова Варвара

Вахко не погодитися, Варя і справді любима багатьма дружніми серцями!

Коментатор Тетяна Рибар, [ 2010-07-20 10:21:02 ],
на сторінці поезії "Ні. Так. Мабуть." Черезова Варвара

"Нам же лишається бути завжди насторожі". - Мудро, і, як завжди - гарно!

Коментатор Белла Донна, [ 2010-07-20 12:04:14 ],
на сторінці поезії "Ні. Так. Мабуть." Черезова Варвара

красивый финал, присоединяюсь, Варвара) а линвами-ринвами - чуток несерьезно.

Коментатор Олександр Христенко, [ 2010-07-20 12:58:22 ],
на сторінці поезії "Ні. Так. Мабуть." Черезова Варвара

Сподобалась побудова вірша, де перше слово кожного куплета узагальнює його зміст.
До того ж, у назві використано слово "мабуть", а в третьому куплеті - "може", показуючи душевний неспокій літгероїні: з одного боку прийняття долі - "так має бути", а з іншого - сподівання - "можливо".

Коментатор Вікторія Осташ, [ 2010-07-20 13:46:25 ],
на сторінці поезії "Ні. Так. Мабуть." Черезова Варвара

Варю, цікаво передаєте сумніви людини...
Особливо чомусь строфа "так" сподобалась, так, мабуть, через прохолоду...

Коментатор , [ 2010-07-20 14:18:53 ],
на сторінці поезії "Ні. Так. Мабуть." Черезова Варвара

дуже тонко і неперевершено!

Коментатор Індрик Звірик, [ 2010-07-20 14:31:53 ],
на сторінці поезії "Ні. Так. Мабуть." Черезова Варвара

Варочко, а чому насторожі?
Читаючи твої вірші часто думаю дівочі вони чи жіночі?
Поєднуєш у собі і легкість дитячого погляду і жіночу звабливість. Навіть деяку розсудливість не за віком.

Індрик

	Логін		Пароль

	Зареєструватися?
	Забули пароль?