•  Хто ти мені?

Хто ти мені? То дощ, то листопад,
То пізній квіт, то приморозки ранні,

•  Мій голубе, мій соколе, мій друже

Мій голубе, мій соколе, мій друже...
Який незвичний, нетутешній тон!

•  В душі ні звуку

В душі ні звуку,
як у мертвім лісі.

•  Як з хмари лавина сніжна

Як з хмари лавина сніжна,
як з неба - зима,

•  За возом осені ідуть-бредуть дощі

За возом осені ідуть-бредуть дощі,
як чумаки - похилені-похмурі.

•  І буває таке безлюддя

І буває таке безлюддя
серед людей,

•  А все-таки

До всього звикають люди.
Звикають навіть до лиха.

•  Імпровізація

Моєю ласкою ніколи не голублений,
моєю ніжністю ніколи не ласкавлений,

•  Іронічне

Що - "вороги"? Вони як татарва,
що сліпо пре на поле Куликове,

•  Ви ще згадаєте мене

Ви ще згадаєте мене
не раз у колотнечі світу,

•  Навіщо, друже, вам моя любов

Навіщо, друже, вам моя любов?
Чи та, домашня, вас уже не гріє?

•  Напій мене. Твойого джерела

Напій мене. Твойого джерела
Моя душа сто років не торкалась.

•  На день перепоховання Т.Г.Шевченка

Якби воскрес, коли б ожив,
то б вдарив громом:

•  Дорога додому

Дорога додому,
де ти - тільки гість.

•  Карпати. Літо.

Карпати. Літо.
Гомонить вода