Крылья я подниму, как орлы полечу.
Понесу Твое знамя. Исполню
Все, что скажешь мне Ты.
О Тебе расскажу, только Ты меня духом наполни.
Открывай мне глаза, обнови меня в Силе.
Приходи ко мне снова и снова.
Я Тобою живу.Я Тобою дышу.
Назови меня Именем новым.

Я услышу шаги твои по коридору.
Быстро вытру слезу и закрою глаза.
Ты тихонько зайдешь, мимолетом посмотришь.
Ничего; просто думай, что я сладко сплю...

Ночь растаяла новыми веснами.
Я с тобой так хочу побеседовать.
Вот бы мысли читать научиться,
Вот тогда все могло б получиться…
Хотя кто его знает, что вышло бы -
Все закончилось – может быть, к лучшему.
Ты теперь только боль и прелюдия.
Без тебя все как-то обыденно…
Я с тобой так хочу побеседовать,
Только ты для меня not available…
Будто все с тишиной сговорились,
Одиночество мэром назначили.
Так хочу знать, что все это значило;
Неужели вокруг лишь предатели?
Мне в окно слепят два «Юпитера»,
От того тяжело засыпается.
Даже если закрою жалюзи -
Все равно мечты не сбываются.
Мы давно уже разные разницы.
Наша сумма равняется казусу.
И осталась лишь добрая память.
Или мне это все только кажется…
Я читала газету – астрологи
Говорят, что еще все наладится.
Только верить уже не можется -
Мы давно уже разные разницы….
Вспоминается буд-то вчерашнее.
Все на сердце… (или в сознании?)
Почему-то, в народе считается,
Буд-то время – лучший из знахарей.
Только мне в это больше не верится -
Это поза моим восприятием -
Я уже не вхожу в эти правила -
Я и время снова приятели.
И так хочется верить в лучшее,
И ему в меня верить хочется.
Надо было мне сердца слушаться,
Ведь оно и есть мое лучшее.

Ти все ще віриш у казку -
Чекаєш якогось дива.
Здається,якщо скинути маску,
В душі ти все ще дитина.
На думці ти маєш посміх,
У серці - сумне мовчання.
Коли здається вже досить,
Ти все ще продовжуєш грати.
Великий зміст
За дитячою грою
Ховаєш у серці,
Щоб бути собою.
Чиим далі ховаєш,
Тим менше ти знаєш
Що ти на справді.
Себе забуваєш...
Кожен день різний,
Щоразу інша думка.
Хтось гляне грізно,
А хтось скаже "дура"...
Та тобі всеодно,
Ти не бачиш нікого.
Ти просто йдеш -
Шукаючи Бога.

По склонах гір, по хвилях неба
Тече вона - вода зі стелі.
Тече по вулицях по місту,
Тече по парку і по лісу,
Тече у морі, у квітках,
Тече в руках і у ногах,
Тече в безмозких головах.
Тече в повітрі як вологість -
Стікає потом по спині,
Стікає нам до водогону -
Стіка в стакан тобі й мені.
Тече до кожної квартири,
Тече, заповнюючи діри.
Тече в акваріум до рибок.
Тече до вас в "сістєму скідок".
Тече із серця у серця
Цілющая, жива вода.

Упавши з неба,
Забившись сильно,
Ще не оговтавшись
Здіймаєш очі -
Навколо темно,
Ця темінь сліпить.
Ти знову впала -
Ще більший злочин.
Ножем у серце
Одне лиш слово...
Ножем у сеце -
Ти звикла до болю

Ти мариш світом, якого немає.
Ти маєш мрії - які - не знаєш.
Ти є людина, яка не існує.
Ти маєш серце, яке всі катують.

Ти м'яка, хоч хочеш бути твердою.
Ти одна, хоч не можеш бути самою.
твій сві - невідомість.
Твій світ - неможливість...