Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Гельґа Простотакі (2019)

Рубрики / вірші про вірші

Інша поезія ⁄ Переглянути все відразу

  •   на підвладній мені ділянці
    на підвладній мені ділянці
    контроль врівноважує відповідальність
  •   усякий вірш це казка
    усякий вірш це казка
    яку розповідаєш сам собі
  •   все що написано
    все що написано
    може бути використано проти автора
  •   стільки словесних комбінацій
    стільки словесних комбінацій
    і кожна з них правдива
  •   поети не вигадують метафор
    поети не вигадують метафор
    вони знаходять їх на березі розуму
  •   сув'язі слів роблять людину впізнаваною
    сув'язі слів роблять людину впізнаваною
    майстра виказує метод плетіння більше
  •   підсвідомість не оперує неологізмами
    підсвідомість не оперує неологізмами
    її грузька товща дуже повільно ковтає слова
  •   не маю нічого окрім слів
    не маю нічого окрім слів
    прямокутних дощок
  •   вірш не транслює моралі
    вірш не транслює моралі
    він лиш випадковий уламок дійсності
  •   написати слово
    написати слово —
    наче смикнути шворку дзвінка
  •   символ — слово з кишенькою
    символ — слово з кишенькою
    часом прикро порожньою
  •   писати вірші — добра навичка
    писати вірші — добра навичка
    майже така сама добра
  •   ти схожий на вірш
    ти схожий на вірш
    твоя поява є таємницею
  •   тепер
    коли ми звикли бачити одне одного
    незачесаними
  •   писання це видільна функція організму
    писання це видільна функція організму
    писати поки не перетреш
  •   Відпускаю вірші в небо
    Відпускаю вірші в небо,
    наче повітряні кульки.
  •   Вдивлятися
    Вдивлятися —
    це майже те саме,
  •   вірш не місце для означувальних слів
    вірш не місце для означувальних слів
    позбавлених куліс і мінливих граней
  •   вірш завжди свідчить про гармонію
    вірш завжди свідчить про гармонію:
    про звільнені від бур'яну посіви
  •   слова ластяться
    слова ластяться
    торкаються серед ночі
  •   цей вірш
    цей вірш — заповідна зона
    де слова зойкають
  •   відкриваю нотатки
    відкриваю нотатки
    і усміхаюся
  •   ранкова самотність
    ранкова самотність
    важка голова і порожній шлунок
  •   письмо — уповільнене думання
    письмо — уповільнене думання
    прогулянка на самоті
  •   вірші мені коштують реальності
    вірші мені коштують реальності
    а реальності — повноти
  •   спів завжди має простір
    спів завжди має простір
    неначе вода
  •   слова змінюють простір
    слова змінюють простір наче сніг
    згладжують нерівності
  •   поезія безвідповідальна
    поезія безвідповідальна
    покладатися на неї
  •   піщинки
    тепер вірші
    схожі на піщинки
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки