•  Невловимий сон

Сон зачепився десь за вчора,
Не квапився до мене йти,

•  Прикуті

Чому буття сплело коханню пастку?
Чому у серця з розумом війна?

•  Чому тепер сумні? (бірим)

Чому тепер такі сумні
Передзимові сиві ранки?

•  Розгублена осінь

Із сірого неба розгублена осінь
заплакала зливою, тужно, розкосо

•  І падали краплі

І падали краплі у темряву ночі,
Про щось шурхотіли, ледь чутно, пророче.

•  І гойдає оголені віти. Листопад.

Він царює тепер на землі,
Обриває зіщулене листя.

•  На самоті

Про що мені з тобою говорити,
Коли мовчання зціпило вуста,

•  Відболіле

Досить про незбутнє. Дивне. Відболіле.
Відбуяло суттю. Поламало крила.

•  Під акорди осіннього вальсу. Жовтень

У імлі на світанку блукав,
Милувавсь поволокою ставу.

•  Не шукай

Не шукай серед літа мене.
Я тепер у осінній діброві

•  Скло

І знов німота ця, неначе напруга,
Упала на плечі, закрила вуста.

•  Сум'яття

Твої чаруючі обійми.
Щоночі сну її омана,

•  Осінній мотив

Заплітає вітер листя тополине,
Золотава осінь в вікна загляда.

•  Спека

Спека шалена панує у місті,
Сохне на схилах поникла трава.

•  Дощить

Стікає день по шибці сумовито,
Дощить, хоча не сильно, та давно...

•  О, магіє тих слів...

О, магіє тих слів,
Що значать дуже мало,

•  Заросла стежина

Заросла стежина поміж нами,
Паростю укрилось буре тло:

•  Мовчи печале

Твої такі порожні фрази
Загусли у смолі часУ.

•  Осінь підступає непомітно

Осінь підступає непомітно...
Літо ще буяє навкруги.

•  По кому подзвін?

Травою дійсність поросла,
Угрузла в споминах поснулих.

•  Чужина

І ріднії твої краї
Залишені давно позаду.

•  Все як завжди

Все саме так, як і колись.
Загасло те, що не горіло.

•  Бузкові очі

Я не знаю досі це було, чи ні...
Пригадався вечір в вересневі дні:

•  Стоголоса тиша

Щойно вітер свіжий
Завітав з-за рогу,

•  REQUIEM

Матусю, рідненька!
Додому ніколи

•  Про несправжнє ( Триптих)

Перестань у мої кольорові
Не жадано приходити сни!

•  Сніги

А літо хотіло усіх звеселити!
Барвисте, грайливе, таке осяйне!

•  Тільки ми

Духмяна ніч, барвистих трав,
Лиш подихи несмілі...

•  Червнева ніч

Літня ніч скувала сонне місто,
Прохолоду скинула на землю.

•  Журавлі (переклад)

Присвячується усім загиблим захисникам України!

•  Приречені почуття

В годиннику торішньої жаги
Зламалось щось. І стрілки зупинило.

•  Ніч і крила

Де утікала із під ніг,
земля, що не тримала більше,

•  Каяття

По хащам життєвого спліну
За нею повзло каяття.

•  Магії більше немає

У твОїх очах причаїлися зрада,
Застигла в гіллі незабутого саду,

•  Сину

Є. із любов'ю мама...

•  Зупинись і відчуй

На мить зупинись. І відчуй, як хвилини,
У вир небуття відлітають невпинно.

•  А чи було?

А, чи було воно, таке кохання,
Що силою нагадує вогонь?

•  Відлуння

Минулого відлунням, безпорадно
життя твоє крокує з гірки вниз.

•  Пошуки у домі марні (переклад)

Пошуки у домі марні.
Окрім сутінок, один

•  Втаємничене слово

Втаємниченого слова
ось і промайнула тінь...

•  Моя Україна

Моя прекрасна Україна!
Одвічна Київська моя

•  В руїнах сподівань

В руїнах безнадійних сподівань
Примарами блукають їхні тіні.

•  Порожнеча

Руїни дружб. Ошмаття почуттів.
Затьмарив очі пил розчарування.