Автори /
Ідан Мерол (1986)
|
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
***
•
***
•
***
•
лялька
•
***
•
***
•
***
•
перший, прийом
•
13-те
•
банальне
•
свічада
•
***
•
віра
•
я міг би...
•
***
•
потримай мої весла
•
гірко чи солодко
•
"...бо кожен тримає дорогу свою"
•
не моя Америка
•
***
•
на вогник моєї цигарки
•
коли
•
***
•
"де земля зацвітає ранами"
•
***
•
зупини мене
Переглянути всі твори з цієї сторінки
таке життя ― тебе давно нема
який вже рік не дзвониш і не пишеш
який вже рік не дзвониш і не пишеш
зіткані може зі світла, а може й ні
зорі чужих небес і безлюдних вулиць
зорі чужих небес і безлюдних вулиць
жив би собі, не чіпаючи олівця
не написав би навіть рядка курсивом
не написав би навіть рядка курсивом
він там на порозі раптово закляк,
не видушив слова із себе.
не видушив слова із себе.
зупинюсь я за крок до твоєї руки,
зупинюся, бо й так піють півні…
зупинюся, бо й так піють півні…
та ні, це не сльози, це нібито лід
із пекла чи, може, з безодні…
із пекла чи, може, з безодні…
а осьо цей день, подивися, Боже:
зупинити б час, замести би слід.
зупинити б час, замести би слід.
перший, прийом! чи ти чуєш мене, перший?
скільки потрібно часу на мене, стерши
скільки потрібно часу на мене, стерши
почитай ті слова про тринадцяте й просто зітри,
я не мав на меті щось писати: ні вíршів, ні прози.
я не мав на меті щось писати: ні вíршів, ні прози.
починатися там звідки стелиться небо як дим
звідки сотні доріг поведуть тебе строго туди
звідки сотні доріг поведуть тебе строго туди
я не бачу себе в амальгамі розбитих дзеркал,
мої сни ― якнайкращий сценарій для Девіда Лінча.
мої сни ― якнайкращий сценарій для Девіда Лінча.
ще бодай один крок, аби стати найкращим
вона каже йому, і примружує очі
вона каже йому, і примружує очі
падає ніби камінь
віра моя в людей
віра моя в людей
я міг би, без сумніву, впасти на вуха,
щоб Ти мене слухав /хоч Ти б мене слухав/,
щоб Ти мене слухав /хоч Ти б мене слухав/,
Тихо. Немає слів і не чутно звуків,
позавмирали навіть дворо́ві пси.
позавмирали навіть дворо́ві пси.
вже січень розбив плани
на все, що, здавалось, було в руці
на все, що, здавалось, було в руці
гірко чи солодко? довго чи коротко? —
вигорить все це дотла!
вигорить все це дотла!
...бо кожен тримає дорогу свою
і по́милки робить на власний розсуд
і по́милки робить на власний розсуд
просто ти не моя Америка
і не я не тебе відкрив
і не я не тебе відкрив
в білій церкві свято били дзвони.
я курив, а Сашка не курив.
я курив, а Сашка не курив.
на вогник моєї цигарки злітались примари
вони ж бо не знали, яка тут жахлива зима
вони ж бо не знали, яка тут жахлива зима
скільки лишилось не читаних мною глав
скільки рядків загубилося на півслові
скільки рядків загубилося на півслові
чи то Всевишній бавився кресалом,
чи то зірки розсипались як ртуть.
чи то зірки розсипались як ртуть.
де земля зацвітає ранами
там де випалена трава
там де випалена трава
Гори ― не одгори, світи, але не падай.
Мовчиш? Тоді мовчи про те, що не збулось
Мовчиш? Тоді мовчи про те, що не збулось
зупини мене в час тривожний
доки розум не вбила злість ця
доки розум не вбила злість ця