Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Ілахім Поет (1982)
Віршехамелеон

"Живучи, будь мертвим, будь зовсім мертвим - і роби все, что хочеш, все буде гаразд" (Бунан)

Інфо
* Народний рейтинг 4.738 / 5.5
* Рейтинг "Майстерень": 4.697 / 5.5
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Коефіцієнт прозорості: 0.749
Переглядів сторінки автора: 3065
Дата реєстрації: 2024-04-15 22:51:15
Школа та стилі: Люблю мінятися у віршах до невпізнаності, то не бачу себе у рамках жодної школи і не дотримуюсь конкретних стилів
У кого навчаюсь: Від Овідія і Марціала, Авзонія і Клавдіана - до деяких майстрів мережотури. Найбільший вплив: з наших - Костенко, з іншомовних - Маяковський
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2024.05.28 00:31
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
In your room
Where time stands still
Or moves at your will

Will you let the morning come soon
Or will you leave me lying here?
In your favourite darkness
Your favourite half-light
Your favourite consciousness
Your favourite slave

In your room
Where souls disappear
Only you exist here

Will you lead me to your armchair
Or leave me lying here?
Your favourite innocence
Your favourite prize
Your favourite smile
Your favourite slave
(Depeche Mode - In Your Room)

Ще трохи мене:
https://www.stihi.in.ua/avtor.php?author=54298

Найновіший твір
Помилився
Так буває, що серце бодай у сміливця
Може раптом дізнатися, що таке жах.
Не фатально, можливо, але помилився.
І все вийшло не так, як хотіла душа…

Вислизає із рук майже втілена мрія.
Взагалі-то стосунки – неначе зірки,
Що привабливо світять, та зовсім не гріють.
Чи буває хоч раз у житті навпаки?

Се ля ві… хтось погребує пити з обличчя,
Хтось нап’ється водою хоч з вимитих ніг.
Так у мирні часи, так у ці войовничі,
Коли з неба не дощ дошкуляє, не сніг.

Коли дантовим пеклом стають всі лікарні.
І старих, і малечу ковтають гроби.
Все одно жіночки, та іще й такі гарні
Не чарують собою хіба що сліпих.

Так буває, що доля пильнує щасливця,
Щоб залишити з серцем, розбитим ущент.
Ну а хто мені винний, що так помилився
І завчасно повірив у наш хепі-енд?

Неважливо тепер – помилився в тобі я
Чи у вірі дитячій у лагідних фей.
А «подібне подібним» - ще та терапія.
Бо подібність – здебільшого марення… fake.

Кава, чай чи мате гріють врешті не дуже.
Кожен вибір в життєвій імлі - навмання.
А рядок вже готовий тягти мою душу,
Наче хвіст молодого лихого коня.

А надворі пісенно цвітуть чорнобривці.
Та й акації пахнуть. Життя собі йде.
Поспішив я кудись або десь забарився -
Факт є фактом: на практиці вийшло не те.

Так буває, що серце, невдаху-мисливця,
Розриває любов – роздратований звір.
Ти не винна, звичайно – це я помилився.
Покохавши так щиро. Хоч вір, хоч не вір.

2024