ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.28
14:16
У священному гаю на хвильку зупинились,
На святій землі поміж дерев.
І нема рабів душею чорноницих,
І не чути крику і тривоги рев.
І жахіття вже не ріжуть лезом по живому,
Розчинились сіль війни, зловісний час.
В пеклі запалали темні всі потвори,
На святій землі поміж дерев.
І нема рабів душею чорноницих,
І не чути крику і тривоги рев.
І жахіття вже не ріжуть лезом по живому,
Розчинились сіль війни, зловісний час.
В пеклі запалали темні всі потвори,
2024.04.28
08:30
Моцарта у самозабутті
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:
2024.04.28
08:15
Я – таке… чи comme ci, чи comme a. Ну а ти – charmant!
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.
2024.04.28
07:35
Подивися у очі мої, та невже ти
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.
Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.
Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн
2024.04.28
05:40
Спіймав під вечір окунів
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.
2024.04.27
10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг
2024.04.27
09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.
2024.04.27
08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.
2024.04.27
08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.
Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.
Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,
2024.04.27
05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.
2024.04.27
05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут
2024.04.26
23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але
2024.04.26
14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
2024.04.26
08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
2024.04.26
08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
2024.04.26
07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2022.02.01
2021.07.17
2021.01.08
2020.03.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Світлана Сторожівська (1995) /
Публіцистика
На високій ноті неба
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
На високій ноті неба
21 березня, у Міжнародний день поезії у м. Полтава, а саме у обласній бібліотеці для юнацтва ім.. О. Гончара відбувся творчий вечір - діалог двох авторок: Раїси Артеменко за підсумком трьох збірок віршів: «Доки живу – люблю», «Доки люблю – живу», «Мої дороги», яка презентувала вірші « До рідного дому, до хати», « Сніги», « Зважити б на шальках терезів», « Та й як воно живеться, розкажи» та Світлани Сторожівської, що презентувала першу поетичну книгу «Висі», зачитавши поезії «Висі», «Тріолети про весняні злети», « Те, що буяє вічно», « Земна луна» та віршовану казку « Бабато і чарівна скриня» . Окрім співробітників книгозбірні, які протягом дійства зачитували біографічні відомості про авторок, особливості їх манери письма, ставили запитання стосовно творчості, оприлюднювали вершинні зразки відомих українських поетів, зокрема Л. Костенко, захід зібрав людей, небайдужих до поезії. Це студенти ПНПУ ім.. В. Короленка, які активно ставили запитання мисткиням, зачитували їхні твори, що найбільше їм припали до душі, а також запрошені письменники: член ПСЛ Г. Вовченко, яка з теплом оголосила слово стосовно віршів Р. Артеменко та С. Осока, член НСПУ, один з авторів передмови до першої книги С. Сторожівської, який зачитав свою поезію також. Звісно, вирізнялася потужністю аудиторія рідних, вчителів та бібліотекарів, що приїхали з Чутівщини підтримати краян. Фортепіанний супровід деяким поезіям авторок надала С. Гогохія, керівник громадського творчого об’єднання «Гілея».
Р. Артеменко - головний спеціаліст відділу освіти Чутівщини і водночас проникливий лірик, яка зізнається, що прикладом для неї є поезія П. Тичини, найвищою оцінкою для письменника – коли читають, а сюжети з’являються від зустрічей з людьми. На запитання про творчу кризу Раїса Іванівна зазначила: « Писати – це вже невиліковна хвороба, тому яка вже там творча криза!». У сучасних полтавських авторах Р. Артеменко дивується, за її словами, невичерпному метафоризму.
С. Сторожівська – учениця 11 класу Полтавського обласного ліцею - інтернату ім.. А. С. Макаренка, активна учасниця багатьох творчих конкурсів. Пріоритетом для неї є творче зростання, вдосконалення свого доробку, адже « у кожного вись своя – словесна чи математична, то, мов до душі дотична, невидима ниточка «Я»». Серед улюблених авторів Світлана виокремлює Н. Галан, Н. Ткачик, Г. Кревську, Б. Олійника. Початком відліку шліфування текстів вважає участь у конкурсі «Собори душ своїх бережіть», що проводиться з 2007 р. ПОО НСПУ.
Попри вікову і жанрову різницю цих авторок, провідний мотив оприлюднених поезій - крила. Саме таку назву носить районна літстудія, відкриття якої у 2011 р. у смт. Артемівка послугувало співпраці Р. Артеменко як керівника та С. Сторожівської як учня.
На завершення творчого діалогу директор бібліотеки І. Балибіна подякувала авторкам за поетичне розкрилля, побажала нових творів і перемог. Адже за висловом П. Стороженка « Поезія ніколи не закінчиться, як і мова».
Р. Артеменко - головний спеціаліст відділу освіти Чутівщини і водночас проникливий лірик, яка зізнається, що прикладом для неї є поезія П. Тичини, найвищою оцінкою для письменника – коли читають, а сюжети з’являються від зустрічей з людьми. На запитання про творчу кризу Раїса Іванівна зазначила: « Писати – це вже невиліковна хвороба, тому яка вже там творча криза!». У сучасних полтавських авторах Р. Артеменко дивується, за її словами, невичерпному метафоризму.
С. Сторожівська – учениця 11 класу Полтавського обласного ліцею - інтернату ім.. А. С. Макаренка, активна учасниця багатьох творчих конкурсів. Пріоритетом для неї є творче зростання, вдосконалення свого доробку, адже « у кожного вись своя – словесна чи математична, то, мов до душі дотична, невидима ниточка «Я»». Серед улюблених авторів Світлана виокремлює Н. Галан, Н. Ткачик, Г. Кревську, Б. Олійника. Початком відліку шліфування текстів вважає участь у конкурсі «Собори душ своїх бережіть», що проводиться з 2007 р. ПОО НСПУ.
Попри вікову і жанрову різницю цих авторок, провідний мотив оприлюднених поезій - крила. Саме таку назву носить районна літстудія, відкриття якої у 2011 р. у смт. Артемівка послугувало співпраці Р. Артеменко як керівника та С. Сторожівської як учня.
На завершення творчого діалогу директор бібліотеки І. Балибіна подякувала авторкам за поетичне розкрилля, побажала нових творів і перемог. Адже за висловом П. Стороженка « Поезія ніколи не закінчиться, як і мова».
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію