
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2021.04.18
20:19
Як на картині Сурикова* ніби -
Розкажуть про Суворова вони -
Мостом коротким з’єднані ці глиби -
Що через Альпи перехід здійснив.
Долає гори армія солдатів,
Фельдмаршал на коні із ними там.
Доводиться униз усим стрибати...
Розкажуть про Суворова вони -
Мостом коротким з’єднані ці глиби -
Що через Альпи перехід здійснив.
Долає гори армія солдатів,
Фельдмаршал на коні із ними там.
Доводиться униз усим стрибати...
2021.04.18
19:37
Микола довго вовком на козаків дивився,
Ніяк похід до Криму пробачити не міг.
З Максимом теж не скоро з-за того помирився,
Неначе той був винен в поході більше всіх.
Ловив постійно вісті найменші з України,
Все сподівавсь, що раптом щось станеться-та
Ніяк похід до Криму пробачити не міг.
З Максимом теж не скоро з-за того помирився,
Неначе той був винен в поході більше всіх.
Ловив постійно вісті найменші з України,
Все сподівавсь, що раптом щось станеться-та
2021.04.18
17:14
Солов’ї не прокинулись в гаю.
Ще туманом окутаний ранок.
Босоноге дитинство згадаю.
Вийду кави попити на ґанок.
Спить село. І собаки поснули.
Тільки вітром колише серпанок.
Оживає у тінях минуле.
Де самотньо блукає світанок.
Ще туманом окутаний ранок.
Босоноге дитинство згадаю.
Вийду кави попити на ґанок.
Спить село. І собаки поснули.
Тільки вітром колише серпанок.
Оживає у тінях минуле.
Де самотньо блукає світанок.
2021.04.18
12:39
Пропоную вам невеличкий трактат
щодо автономности зору. Зір автономний
унаслідок залежности від об’єкта
уваги, розташованого неодмінно
зовні; саме себе око ніколи не бачить.
Звужуючись, око пливе за
кораблем, пурхає зі пташиною з гілки,
огортаєть
щодо автономности зору. Зір автономний
унаслідок залежности від об’єкта
уваги, розташованого неодмінно
зовні; саме себе око ніколи не бачить.
Звужуючись, око пливе за
кораблем, пурхає зі пташиною з гілки,
огортаєть
2021.04.18
09:02
Коли мова заходить про Трійцю,
то спада на думку не догмат Триєдності Бога,
що, як запевняють християнські авторитети,-
недосяжне людському розуму,
а підніжжя сімейного щастя юдейських жінок -
щонайменше трійця діток.
Оте «Пру у рву» ,
заповідане ш
то спада на думку не догмат Триєдності Бога,
що, як запевняють християнські авторитети,-
недосяжне людському розуму,
а підніжжя сімейного щастя юдейських жінок -
щонайменше трійця діток.
Оте «Пру у рву» ,
заповідане ш
2021.04.18
08:35
Г. С...
Мені не вгнатись за такою
В краї найкращих сподівань,
Адже ти піснею дзвінкою
Летиш в оточенні світань.
Але я став твоєю тінню
На всі небачені часи,
Мені не вгнатись за такою
В краї найкращих сподівань,
Адже ти піснею дзвінкою
Летиш в оточенні світань.
Але я став твоєю тінню
На всі небачені часи,
2021.04.18
08:24
Я спав на вітах бірюзових літа.
Повз мене з неба падали зірки.
Я – подих твій, я ледь помітний вітер,
якого ти не здунула з руки.
Я біля тебе.
В твоїм волоссі я заплутав крила.
Повз мене з неба падали зірки.
Я – подих твій, я ледь помітний вітер,
якого ти не здунула з руки.
Я біля тебе.
В твоїм волоссі я заплутав крила.
2021.04.18
08:00
Літепла до літа не буває
і тому, напевне, і того
холодно метелику до маю...
та сама кульбаба не літає,
а лише очікує його.
04/21
і тому, напевне, і того
холодно метелику до маю...
та сама кульбаба не літає,
а лише очікує його.
04/21
2021.04.18
07:55
Закортіло літепла кульбабі...
і нема метелика... йому
цього року вистачає зваби
зимової снігової баби,
а вона не відає, – чому?
і нема метелика... йому
цього року вистачає зваби
зимової снігової баби,
а вона не відає, – чому?
2021.04.18
07:46
плач жінко плач – глибокі твої гріхи !
їх бачив шалений світ над світом усі боги…
допоки слизькі береги ще й досі не обійшла,
допоки голубить ніч - приборкується імла.
бо небо паде у слід і совість - твій перший кат!
і те що тобі гірчить розгні
їх бачив шалений світ над світом усі боги…
допоки слизькі береги ще й досі не обійшла,
допоки голубить ніч - приборкується імла.
бо небо паде у слід і совість - твій перший кат!
і те що тобі гірчить розгні
2021.04.18
05:53
Сіло на руку сонечко,
ніби подмухала мама.
Стало відразу – сонячно
цими похмурими днями.
Очі примружу від щастя,
ось вона поруч зі мною…
Мо, хоч тепер мені вдасться
неньку торкнути рукою…
ніби подмухала мама.
Стало відразу – сонячно
цими похмурими днями.
Очі примружу від щастя,
ось вона поруч зі мною…
Мо, хоч тепер мені вдасться
неньку торкнути рукою…
2021.04.18
00:51
Почути і побачити тебе...
Просте бажання. І нічого більше.
Коли суєтне більше не гребе
І самохіть народжуються вірші.
Коли бринить, неначе тятива,
Журлива нота приспаного болю...
З душі, мов сльози, падають слова
Просте бажання. І нічого більше.
Коли суєтне більше не гребе
І самохіть народжуються вірші.
Коли бринить, неначе тятива,
Журлива нота приспаного болю...
З душі, мов сльози, падають слова
2021.04.17
16:00
За Борисом ПАСТЕРНАКОМ
Слізьми розбавити чорнило,
Писати люто і навзрид
Про те, що геть усе розмило
Й весною чорною горить!
Коня! Шість гривень візникові –
Слізьми розбавити чорнило,
Писати люто і навзрид
Про те, що геть усе розмило
Й весною чорною горить!
Коня! Шість гривень візникові –
2021.04.17
15:05
Все, що маю: пенати хатні,
щирі усмішки, ямби, хореї,
ліру, Музу... а ще уві сні
спокушає мене... ахінея.
Небувале моє житіє
ще плекає нечувані мрії –
уявляю, що іноді є
щирі усмішки, ямби, хореї,
ліру, Музу... а ще уві сні
спокушає мене... ахінея.
Небувале моє житіє
ще плекає нечувані мрії –
уявляю, що іноді є
2021.04.17
08:06
Весь вік вважав, що сам собі не ворог,
Жив тихо, вчасно гамав свій обід.
Я Богом не рождався. Став учора.
Згубила мойра ниточку судьби.
За кожну думку й вчинок є розплата,
За дар творця - гірка й важка яса.
Було спочатку Слово. Крапля правди,
Жив тихо, вчасно гамав свій обід.
Я Богом не рождався. Став учора.
Згубила мойра ниточку судьби.
За кожну думку й вчинок є розплата,
За дар творця - гірка й важка яса.
Було спочатку Слово. Крапля правди,
2021.04.17
07:36
Пташки уві сні
співають пісні,
веселі й сумні,
німі й голосні.
А ти – полонене,
ще юно-зелене,
не чуєш, не бачиш,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...співають пісні,
веселі й сумні,
німі й голосні.
А ти – полонене,
ще юно-зелене,
не чуєш, не бачиш,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2021.03.31
2021.01.05
2020.12.03
2020.10.11
2020.08.13
2020.07.28
2020.07.02
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Юрій Лазірко /
Проза
/
Теревені від Зеня. Жарти. :-)
Ліпим Матрицю зо сну. :-)
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Ліпим Матрицю зо сну. :-)
Наше село якось втиснулосі межи ше двох - Похмилівков та Невтидверами. Назвати його живописним мона, коби то врахувати же будувалосі воно дійсно живо. Є у нас возеро - Гнилі Мочі називєсі, є і річка Викрутка. Йой тежко приходила до нас "совєтська власть". Тіко но підносиласі, так водразу й падала. Кіко люду позароблєло тутка собі (окрім трудоднів) грижі. Та з чєсом вотворили тутка колгосп і назвали єго "Шлях Комунізму". Шей дотеперка висит, як дерті гачі, перед в`їздом табличка. Але бахурі то ті батєри - виправили "х" на "к" - так же теперка все відповідає дійсности.
Було би вцалі зле, коби не стратегічна льокація нашого місця. Тому ше за "совітів" було збудовано тутка Льотничу Базу з летовищем, яке ми обізвали "летнижче"м. Чули с ти про Зеня? Він камандір тої самої Бази. Часи помінєлисі і теперка жеби якось не розпростерти ноги, База задіяна у різних військово-комерційних проєктах. Зеньо мешкає біля Діда Врунька, котрий не поділив сотку з Петром Кволим. Там і Пелехата мешкає, а далі, голова сільради, Місько Прамовписок. Є у камандіра і друг, звати його Сірко. На чтерих лапах бідаця кульгавить, але вірний - від огона до лівого, вибитого кірзою, зуба.
Теперка ніч. То після Клюбного Кіна, де показували "Матрицю", Зеньо випуцовав на завтра військові чоботиска, хильнув "лікарства на сон" і захропів...
І вотово, снитьсі єму же попав він у світ паралельно протилежний - усе, як у зворотньому кіно, але повільно якось - на гамульцях - і події... і суть ( "ц" після "с" нема - прошу не путати).
Дивитьсі - а у його кріслі Зєнітної Установки сидит він сам і самольот з диму і вогню совєцькій підоймаєсі "!!хххууууб, аааааа, аеееее" та починає хвостом летіти, всі гільзи заскакують до середини і натєгують, як панчохи, кулі. Звуки від зєнітки такі "!фффут-ффффут-фффут" і все гарненько складаєсі до ящика. Завгосп, Василь Капец, кричит: "!вапоП" і виповкує з морди кусок кубаси та суне його до писка Сіркови. Сірко біжит до заду та засовує кубасу до льодівки. Гвинтокрилий літун, Кнедлик, починає проявлятись, як з туману,!"ааадрооом, ооокррііС", вбираючи у себе весь дим та випукуючи його назад у сигару і та росне та запаковиєсі до цельофани.
Мирон Впертий випльовує пів відра молока у слоїк (3л) і назад, гуськом, до Пелехатиної корови на коліна, у дойки всмокчується молоко, та кричит "!уууМ-уууМ" та випльовує траву, та зачинає рости.
Дід Гілько, кричит "!!!!аааврруК" та вискакує, як професійний медитуючий йога з купи гною на фіру, за ним летит прямо йому до рота папіроса "Верховина", а батіг до лівої руки, отряхаючись по дорозі з гною.
Геньо Варґа чіплєє рибу на гачки, закидує і витягає робаків. Батраки бігают по кукурдзяному полю чіпляючи назад качани і заскакуют до тачанки, коні задками везут їх на поле кориди, де вони оживлєют бика і висмикуют по-одному шпаги - то з мотадора, то з бика. А потім Клюб, музика, Гриціан вилітає задом з естрадного барабану, же на сцені, і летит на стіл, же збоку, викрикуючи: "!ууунаабааараааб оооп ііінем ааА". Засовує кінчик вогирка в писок і як факір витєгує ше два звідтам, вливаючи час до часу мутну рідину до граньоного стакани...
Во, Зеньо ледво вискакує звідтам і "матриться"... Ну тра ж було такий цуд на ніч на воко брати?
Було би вцалі зле, коби не стратегічна льокація нашого місця. Тому ше за "совітів" було збудовано тутка Льотничу Базу з летовищем, яке ми обізвали "летнижче"м. Чули с ти про Зеня? Він камандір тої самої Бази. Часи помінєлисі і теперка жеби якось не розпростерти ноги, База задіяна у різних військово-комерційних проєктах. Зеньо мешкає біля Діда Врунька, котрий не поділив сотку з Петром Кволим. Там і Пелехата мешкає, а далі, голова сільради, Місько Прамовписок. Є у камандіра і друг, звати його Сірко. На чтерих лапах бідаця кульгавить, але вірний - від огона до лівого, вибитого кірзою, зуба.
Теперка ніч. То після Клюбного Кіна, де показували "Матрицю", Зеньо випуцовав на завтра військові чоботиска, хильнув "лікарства на сон" і захропів...
І вотово, снитьсі єму же попав він у світ паралельно протилежний - усе, як у зворотньому кіно, але повільно якось - на гамульцях - і події... і суть ( "ц" після "с" нема - прошу не путати).
Дивитьсі - а у його кріслі Зєнітної Установки сидит він сам і самольот з диму і вогню совєцькій підоймаєсі "!!хххууууб, аааааа, аеееее" та починає хвостом летіти, всі гільзи заскакують до середини і натєгують, як панчохи, кулі. Звуки від зєнітки такі "!фффут-ффффут-фффут" і все гарненько складаєсі до ящика. Завгосп, Василь Капец, кричит: "!вапоП" і виповкує з морди кусок кубаси та суне його до писка Сіркови. Сірко біжит до заду та засовує кубасу до льодівки. Гвинтокрилий літун, Кнедлик, починає проявлятись, як з туману,!"ааадрооом, ооокррііС", вбираючи у себе весь дим та випукуючи його назад у сигару і та росне та запаковиєсі до цельофани.
Мирон Впертий випльовує пів відра молока у слоїк (3л) і назад, гуськом, до Пелехатиної корови на коліна, у дойки всмокчується молоко, та кричит "!уууМ-уууМ" та випльовує траву, та зачинає рости.
Дід Гілько, кричит "!!!!аааврруК" та вискакує, як професійний медитуючий йога з купи гною на фіру, за ним летит прямо йому до рота папіроса "Верховина", а батіг до лівої руки, отряхаючись по дорозі з гною.
Геньо Варґа чіплєє рибу на гачки, закидує і витягає робаків. Батраки бігают по кукурдзяному полю чіпляючи назад качани і заскакуют до тачанки, коні задками везут їх на поле кориди, де вони оживлєют бика і висмикуют по-одному шпаги - то з мотадора, то з бика. А потім Клюб, музика, Гриціан вилітає задом з естрадного барабану, же на сцені, і летит на стіл, же збоку, викрикуючи: "!ууунаабааараааб оооп ііінем ааА". Засовує кінчик вогирка в писок і як факір витєгує ше два звідтам, вливаючи час до часу мутну рідину до граньоного стакани...
Во, Зеньо ледво вискакує звідтам і "матриться"... Ну тра ж було такий цуд на ніч на воко брати?
Найвища оцінка | Оксана Яблонська | 6 | Майстер-клас / Майстер-клас |
Найнижча оцінка | Просто Немо | 5 | Любитель поезії / Любитель поезії |
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію